WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Робота неонатолога в родопомічному закладі I,II,III-ого рівнів перинатальної допомоги. Організація роботи відділення інтенсивної терапії новонароджени - Реферат

Робота неонатолога в родопомічному закладі I,II,III-ого рівнів перинатальної допомоги. Організація роботи відділення інтенсивної терапії новонароджени - Реферат


Реферат на тему:
Робота неонатолога в родопомічному закладі I,II,III-ого рівнів перинатальної допомоги. Організація роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку Прогнозування стану плода і новонародженого. Фетальний моніторинг. Визначення перинатального ризику. Оцінка стану дитини при народженні
Сучасна організація перинатальної допомоги, куди входить і неонатальна допомога, має 3 рівня.
Перший рівень - надання простих форм допомоги матерям та дітям. Відносно новонароджених-це первинна неонатальна допомога, виявлення станів ризику, рання діагностика захворювань та, при необхідності - направлення пацієнтів в інші лікувальні установи.
Другий рівень - забезпечення всієї необхідної медичної допомоги при ускладненнях, а також при нормальному перебігу пологів. станови такого рівня повинні мати висококваліфікований персоналта спеціальне кстаткування.Вони вирішують задачі, які забезпечують короткий курс штучної вентиляції легенів, клінічну стабілізацію стану важкохворих та глибоконедоношених дітей та направлення їх в стаціонари 3 рівня.
Третій рівень - надання медичної допомоги будь-якого ступеня важкості. Такі
установи потребують спеціального цілеспрямованого забезпечення кадрами високої кваліфікації, лабораторіями та сучасним устаткуванням. Принципова відмінність між 2 та 3 рівнем допомоги є різниця контингенту.
Оптимальною організаційною формою установи ІІІ-го рівня є регіональний перинатальний центр. В даних установах найбільш тісно працюють за основними питаннями акушери та неонатологи. Тут концентруються вагітні високого ризику, а інтенсивна терапія починається на рівні плоду та продовжується безпосередньо після народження у відділенні інтенсивної терапії.
При цьому транспортування пацієнта відбувається in utero, що дозволяє найбільш успішно реалізувати основний принцип - ефективність надання інтенсивно-реанімаційної допомоги новонародженим зростає, якщо вона висококваліфікована, надається без запізнення та не потребує транспортування пацієнта.
Розрахунки вказують, що на 1000 вагітностей, що завершилися пологами, інтенсивної допомоги потребують в середньому 100 новонароджених. Необхідність в реанімаційних ліжках при умові зайнятості ліжкового фонду на 80-85% та терміну перебування на ліжку від 7 до 10 днів складає 4 ліжка на кожну 1000 народжених дітей.
При організації відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених мають бути наступні приміщення: реанімаційно-інтесивні зали, ізолятори, експер-лабораторрія, кімнати для лікувального персоналу, для батьків та медичної апаратури. Обов'язково виділення санітарної зони, зони для обробки та перевірки працездатності апаратури.
Повинні бути розроблені "грязний" та "чистий" маршрути для пересування парартури та відвідувачів.
Сучасні нормативи площі на одне реанімаційно-інтенсивне місце складає від 7,5 до 11 м2. В оптимальному варіанті слід мати ще 11 м2 площі на кожне реанімаційне місце для збереження апаратури та матеріалу.
Основою лікувального місця є інкубатор. Комплект лікувальної апаратури на кожне місце:
-респіратор для штучної вентиляції легенів;
-відсмоктувач для аспірації слизу;
-2 інфузійних насоси;
-лампа для фототерапії;
-набори для реанімації;
-набори для дренування плевральної порожнини;
-набори для ОЗПК;
-катетери (шлункові, пупкові);
-набори голок-"метеликів";
-набори підключичних катетерів.
Крім того, у відділенні повинен бути реанімаційний стіл із джерелом променевого тепла та сервоконтролем, компресори для забезпечення повітрям та кисневі установки.
В комплекс діагностичної апаратури на кожне робоче місце входять:
-монітор ЧСС та ЧД;
-монітор для АТ;
-монітор для транскутанного визначення тиску кисню та вуглекислого газу у крові;
-пульсоксиметр для моніторигну насичення гемоглобіну киснем;
-температурний монітор.
Необхідно також мати загальний на відділення набор діагностичних устаткувань, який включає транкутанний білірубінометр, для визначення рівня білірубіну, апарати для визначення кислотно-лужного стану, електролітів, глюкози, гематокритна центрифуга, портативний рентгенівський аппарат, ультрасонографічний аппарат, трансілюмінатор.
На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно починається з часу народження дитини (викладання дитини на живіт матері, здійснення контакту "шкіра до шкіри", "очі в очі", раннє прикладання до грудей матері 30 хвилин життя), продовжується цілодобовим спільним перебуванням матері і дитини в післяпологовому відділенні, виключно грудним вигодовуванням на вимогу дитини. Це забезпечує становлення лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою матері, сприяє формуванню так званого "біологічного кувезу", тобто зони комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захисту. Результати виходжування недоношених дітей значною мірою визначаються залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З пологового залу новонароджений разом із матір'ю переводиться у відділення спільного перебування матері і новонародженого.
У разі спільного перебування матерів і новонароджених забезпечується фізіологічне становлення лактації, ефективне грудне вигодовування, зниження рівня післяпологових ускладнень у жінок, зниження рівня нозокоміальних інфекцій у новонароджених, формування психоемоційної єдності матері та дитини, зменшення матеріальних витрати пологового будинку на молочні суміші, соски, пляшечки для харчування дітей, дає змогу залучати батька до контакту з дитиною
Протипоказання для спільного перебування з боку матері: тяжкі форми пізніх гестозів, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації, гострі інфекційні захворювання, операційні втручання з тяжкими порушеннями гемостазу, розриви промежини ІІІ ступеня. Абсолютні протипокази: відкрита форма туберкульозу, гострі психічні захворювання. При стабілізації стану матері вона знаходиться разом з дитиною. Медичний персонал має надати необхідну допомогу матері для забезпечення ефективного вигодовування груддю.
Протипоказання для спільного перебування з боку новонароджених: недоношеність ІІІ-ІV ступеня, внутрішньоутробна гіпотрофія плоду ІІІ ступеня, важка асфіксія при народжені, пологова травма із порушеннями функцій життєвоважливих систем, важкі вроджені вади, гемолітична хвороба важкого ступеня, синдром дихальних розладів ІІ-ІІІ ступеня. Матері, діти яких знаходяться у відділенні інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку /перинатального центру/, протягом дня повинні знаходитися біля своєї дитини, брати участь в її виходжуванні, вигодовуванні.
При спільному перебуванні матері та дитини іх розміщують в палатах на два ліжка, бажана наявність туалетної кімнати, умивальника. Палата оснащуєтьсязручним ліжком для жінки, ліжком для дитини, стільцем для матері, сповивальним столом з ємкістю для дезінфікуючих розчинів, індивідуальною
Loading...

 
 

Цікаве