WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Перинатальний догляд за станом плода та новонародженого. Біофізичний профіль плода. Вплив медикаментів на плід - Реферат

Перинатальний догляд за станом плода та новонародженого. Біофізичний профіль плода. Вплив медикаментів на плід - Реферат


Реферат на тему:
Перинатальний догляд за станом плода та новонародженого. Біофізичний профіль плода. Вплив медикаментів на плід
Фетальний моніторинг включає: визначення білків та гормонів вагітності у різні терміни гестації, УЗД, кардіомоніторинг.
Функціональна система мати-плацента-плід являє собою біологічну співдружність двох та більше організмів, у якій виконавчі гомологічні механізми однойменних гомеостатичних систем систем матері і плода специфічно інтегруються, що забезпечує життєдіяльність одночасно матері і плода.
Плацента забезпечує як прямі, так і зворотні зв'язки від матері до плоду та до плаценти. Механізми цих взаємовідносин змінюються по мірі розвитку вагітності:
" У перші тижні вагітності - це продукція хоріонічного гонадотропіну. В ембріональному періоді домінує прямий вплив продуктів синтезу плаценти на органогенез і становлення плоду.
" У III-му триместрі зростає регулююча роль речовин, які виділяються плодом, на функції плаценти та через неї - на організм матері.
Фетоплацентарна система характеризується виработкою стероїдних гормонів (естрогенів, прогестерону), плацентарного лактогену і ембріонального -фетопротеїну. Ці гормони синтезуються фетоплацентарним комплексом. Потсупають в амніотичну рідину і кров матері, метаболізуються і виводяться нирками та кишківником. Кожний грмон фетоплацентарного комплексу має свій біосинтез і метаболізм, у св'язку з чим відображає різні функціональні сторони загальної системи, знання яких необхідно для правильної інтернпретації процесів, для діагностики порушень функції плаценти і стану внутрішньоутробного плода.
Гормональна функція плаценти сприяє збереженню та розвитку вагітності, змінам активності ендокринних органів матері. У ній відбуваються процеси синтезу, секреції і метаболізму гормонів білкової і стероїдної структури.
Вже у передімплантаційному періоді на стадії бластоцисти клітини зародку секретують прогестерон, естрадіол і хоріонічний гонадотропін, які відіграють значну роль для нідації плодного яйця. В процесі органогенезу гормональна активність плаценти зростає, що забезпечує кореляцію адаптаційних можливостей організму матері і плода.
Естрогени в організмі вагітної синтезуються гормональним комплексом плацента- плід із метаболітов холестерину матері. 90% естріолу у крові вагітної мають плодове похоження та 10% метаболізуються з естріолу та естрадіолу, що секретуються яєчником матері. Рівень естріолу та естрадіолу у крові під час вагітності у сотні разів вище. Синтез естріолу під час вагітності відбувається за участю наднирників та печінки плода.
Із зростанням терміну вагітності у нормі має місце підвищення концентрації естріолу та естрадіолу. Зростання концентрації естрогенів забезпечує ріст і розвиток матки, регуляцію біохімічних процесів у міометрії, зростання активності феорментних систем, підвищення енергетичного обміну, накоплення глікогену та АТФ, які необхідні для розвитку плоду.
Практичне значення має визначення естріолу як метод моніторного спостереження за станом плода у періоді гестації.Зниження рівня естріолу - рання ознака порушення розвитку плода.
Плацентарний лактоген (ПЛ) -являє собою поліпептидний гормон, якій має лактотропну, соматотропну і лютеїнотропну активність. Виробляється гормон синцитіотрофобластом плаценти. 90% гормону поступає у кров вагітної, 10% - в амніотичну рідину до плоду. ПЛ регулює метаболічні процеси в організмі матері, які направлені на забезпечення росту та розвитку плода. ПЛ визначається з 5-6 тижнів вагітності, із збільшенням терміну його продукція і концентрація збільшується. Макчимальний рівень відмічається у 36-37 тижнів вагітності, після чого його вміст стабілізується до 39 тижня і знижується з 40-41 тижня.
Коливання індивідуальних показників складає 30%. Вони обумовлені індивідуальними розмірами плаценти і плода. При фізіологічному перебігу вагітності існує пряма залежність між рівнем ПЛ і масою плода. При багатоплідної вагітності концентрація ПЛ зростає пропорційно числу плацент. Через 20 хв. Після пологів концентрація знижується на 50%. А до кінця 1-ої доби він виводиться з організму матері.
-фетопротеїн (АФП) - являє собою глікопротеїн, який синтезується у жовточному міхурі і печінці плода. У ранні терміни вагітності АФП як ембріональний білок складає біля 30% білків плазми крові плода. Синтез АФП у плода починається з 6-го тижня вагітності, максимального рівня у крові плода досягає у 14 тижнів, потім він поступово знижується. З організму плода АФП попадає в амніотичну рфдину і кров вагітної жінки.
Динаміка концентрації АФП у навколоплідній рідині така ж сама, як і ц крові поода. Зміни вмісту АФП у сироватці крові матері: у I-му триместрі вагітності у кров проникає менше АФП, ніж у навколоплідні води. Із збільшенням терміну вагітності і формування тканин плоду роникнення АФП у навколоплідні води знижується, а трансплацентарний перехід його у кров вагітної збільшується. Вміст АФП у крові вагітної починає зростати з 10 тижнів вагітності. Його максимальна концентрація визнгачається у 32-34 тижні., після чого вміст знижується.
Хоріонічний гонадотропін (ХГТ)-продукт синтезу стероїдів у синцитіотрофобласті. У ранні терміни ХГТ стимулює стероєдогенез у жовтому тілі яєчника. У II-й половині вагітності - синтез єстрогенів у плаценті. Наприкінці вагітності та при деяких її ускладненнях з'являються нові форми цього гормону - - та -субодиниці. ХГЧ визначається у крові жінки відразу після імплантації плідного яйця.
Вивчення ендокринної функції фетоплацентарного комплексу дозволяє суттєво покращити діагностику стану плода у різні терміни вагітності, проводити антенатальну терапію або дострокове родорозрішення.
Значну роль для зростання та розвитку плода відіграє проникливість плаценти. Її порушення слугують головною причиною ураження плоду за багатьох гострих та хронічних ускладнень перебігу вагітності.
Фактори, що визначають проникливість плацентарного бар'єру:
" анатомічні особливості ворсин;
" величина перфузії плаценти;
" хімічні властивості різних речовин.
Механізми переходу речовин:
" ультрафільтрація;
" проста та складна дифузія через клітинні та тканинні мембрани;
" активний трансипорт, що виникає проти гражієнта концентрації;
" піноцитоз і трансиформація речовин у плацентарних ворсинах.
Всі ці механізми забезпечують обмін води, газів, амінокислот, глюкози, вільних жирних кислот, вітамінов.
Важливу роль у взаємовідносинах між організмом матері і плода відіграють компенсаторно-пристосувальні мехїанізми плаценти.
Розвиток цих механізмів у фізіологічних умовах проходить поступово, по мірі дозрівання плаценти, що обумовлює оптимальні умови для розвитку плода. У цілому компенсаторно-пристосувальні реакції можно представити як сложний динамічний процес адаптації елементів плацентарного бар'єру, який включає зміни на субклітинному, клітинному та тканинному рівнях і направлений на підтримкуфункцій фетоплацентрної системи у відповідності з потребами плоду.
Розрізняють наступні зміни:
З боку плаценти:
1. інтенсивна проліферація хоріального епітелія (у I-й половині вагітності);
2. збільшення поверхні обміну плаценти за рахунок збільшення кількості термінальних ворсин малого колібра, гіперплазія периферійно розташованих капілярів, зменшення товщини плацентрного
Loading...

 
 

Цікаве