WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пологова травма. Пологова травма ЦНС. Гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. Клініка, діагностика, лікування - Реферат

Пологова травма. Пологова травма ЦНС. Гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. Клініка, діагностика, лікування - Реферат

нею можна легко обвити довкола шиї - симптом "шарфа". Сухожильні рефлекси не викликаються. Відсутні хапальний та долонно-ротовий рефлекси. Рука не бере участі у рефлексі Моро. Виражені періодичні розлади - ціаноз, похолодіння, симптом "ішемічної рукавички", симптом "шкіряної перетинки" в проксимальних відділах плеча, симптом "підпахвинного острівця"- у пахвинній ямці на боці паралічу виявляють багато складок, часті мокнуття.
У процесі пологів часто ушкоджується нерв на обличчі. Певну роль при цьому відіграє стискування ствола нервів під час проходження голови через найвужче місце таза поблизу випнутої частини куприка, у разі тривалого стояння голови, накладання акушерських щипців. Залежно від ступеня ушкодження відзначають порушення функції всіх м'язів на обличчі або слабкість невеликої групи, що пов'язано із ураженням однієї з гілок нерва на обличчі. Ураження, як правило однобічне. Асиметрія обличчя стає помітнішою під час крику дитини. У спокої відзначають асиметричне моргання, неповне склепіння повік на ураженому боці, утруднене смоктання, пригнічений хоботковий рефлекс.
Парез сідничого нерва частіше виникає внаслідок ятрогенної травми під час внутрішньом'язевих ін'єкцій у сідничну ділянку або введення аналептиків та кальцію хлориду в пупкову артерію з наступним тромбозом сідничної артерії. В останньому випадку можуть утворюватися ішемічні некрози в ділянці сідниць. М'язевий тонус у паретичній нозі знижений, наявна атрофія сідниці, стегна, гомілки. Ахіловий рефлекс відсутній. Стопа звисає, рух пальців обмежений. Відновлення функції повільне - протягом декількох років.
ДІАГНОСТИКА: Діагностика інтранатальної спинальної травми базується на виявленні механічних чинників в акушерській практиці за даними клінічних і параклінічних методів дослідження. Офтальмоскопія очного дна у разі травм шийного відділу виявляє розширення вен, звуження артерій, згладженість меж диску зорового нерва. На прямій рентгенограмі можливе виявлення вертикальних ушкоджень тіл хребців, коренів дужок, зміщення остистих паростків. На боковій рентгенограмі виявляють компресії тіл хребців, їх підвивихи, вивихи та зміщення. Найінформативнішим методом діагностики є комп'ютерна томографія. Використовують електроміографію. З метою діагностики та диференціальної діагностики використовують також люмбальну пункцію та ультразвукове дослідження. Нейроваскулярні розлади і порушення мікроциркуляції виявляються за допомогою тепловізорної діагностики.
Приклад діагнозу: Інтранатальна травматична плексоневропатія з периферичним парезом лівої верхньої кінцівки (за дистальним, проксимальним, тотальним типом).
ЛІКУВАHHЯ: Важливо створити спокій, максимально щадити спиний мозок, не допускати нагинання голови. Імобілізацію голови та шиї виконують за допомогою кільцевидної ватно-марлевої пов'язки. Методика лікування залежить від виду ушкодження хребта, плечового сплетення, периферичних нервів, локалізації та важкості неврологічних розладів. Нейроортопедична терапія в усіх випадках є першим етапом лікування. Виходячи з даних рентгенографії та комп'ютерної томографії, проводять мануальну корекцію, потім імобілізацію із застосуванням полівікового, краніоторакального ліжка або відвідної шини та інших пристроїв із полівіку терміном на 2-3 тижні.
Медикаментозна терапія спрямована на поліпшення кровообігу, усунення больового синдрому. Використовують антигеморагічні засоби. Для поліпшення процесів мієлінізації застосовують тіамін і рибофлавін, спазмолітики (папаверин по 0,0005 г/кг 2 рази на день, дибазол по 0,0005 г 1 раз на день). З метою безпосереднього впливу на ушкоджену ділянку спинного мозку рекомендують застосовувати місцеве введення препаратів за допомогою електрофорезу.
Для ліквідації набряку використовують концентровану плазму, альбумін (10 мг/кг маси тіла). Як протинабрякові і судиннозміцнювальні застосовують дексаметазон (0,1 мг/кг). З метою стабілізації клітинних мембран використовують есенціале 1/2 капс. 2 рази на день, ліпоєву кислоту - 0,005 г 2 рази на день, токоферолу ацетат -5-10 мг/кг. У разі важких спінальних і краніоспінальних травм необхідно також призначати інгібітори протеолітичних ферментів: контрикал (1000-10000 ОД/кг), гордокс (12000-15000 ОД/кг), обезболюючі засоби (анальгін -0,1 мл-разова доза) парентерально.
З метою поліпшення реологічних властивостей крові, метаболічних процесів та енергетики в терапію включають глюкозо-енергетичний комплекс (призначають 10% розчин глюкози 5 мл/кг, розчин аскорбінової кислоти 0,5 мл, кокарбоксилазу 10 мг/кг) а також засоби, які поліпшують обмінні процеси і підвищують неспецифічну реактивність організму: розчин піридоксину 0,5 мл,тіамін 0,5 мл в/м через день, ціанкобаламіну 100-200 мг щоденно, апілак 0,005 г у свічках звечора, дибазол 0,001 (разова доза). За показаннями вазоактивні засоби: кавінтон-8-10 мг/кг в/в, серміон 0,05мг/кг, трентал 0,05-0,1 (разова доза) на 5% розчині глюкози в/в. Через 2 тижні призначають антихолінестеразні препарати: 0,25% розчин галантаміну гідроброміду 0,1 мл 1 раз на день.
Починаючи з 7-го дня життя, у разі ушкодження головного мозку та за наявності млявих периферічних парезів,показана голкорефлексотерапія, фізіотерапія, масаж. Призначати ЛФК та масаж необхідно диференційовано. Рекомендують застосовувати фізіотерапевтичні процедури, курси АТФ, алое, компламіну. За наявності периферичних паралічів та парезів призначають прозерин у поєднанні з дібазолом (курси по 10 днів із перервами протягом 2 тижнів). У разі патологічної м'язевої гіпертонії застосовують мідокалм протягом 1 міс. Для стимуляції репаративних процесів призначають аміналон -0,05 г 2-3 рази на день, енцефабол -0,5 драже 2 рази на день, глютамінову кислоту-0,2 г 2 рази на день, пірацетам - по 0,1-0,2 г 3 рази на день.
Література:
1. Наказ МОЗ України №620 від 29.12.2003р. "Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні".
2. Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. "Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною".
3. Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. "Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки".
4. Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. "Про затвердження Інструкції з визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених".
5. Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів".
6. Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. "Про затвердження клінічного протоколу надання неонатологічної допомоги дітям "Жовтяниця новонароджених".
7. Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. "Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні".
8. Наказ МОЗ України №312 від 08.06.2007р. "Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим".
9. Наказ МОЗ України №234 від 10.05.2007р. "Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах".
10. Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.
11. Неонатологія: Навч.посіб./ за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища школа, 2004.-807с.:іл.
12. Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.
13. Основы перинатологии: Учебник / под ред. Н.П.Шабалова и Ю.В.Цвелева.-М.:МЕДпресс-информ, 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
14. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и доп.-256с.:ил.
15. Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.-960с.
Loading...

 
 

Цікаве