WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пологова травма. Пологова травма ЦНС. Гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. Клініка, діагностика, лікування - Реферат

Пологова травма. Пологова травма ЦНС. Гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. Клініка, діагностика, лікування - Реферат


Реферат на тему:
Пологова травма. Пологова травма ЦНС. Гіпоксично-ішемічне пошкодження ЦНС. Клініка, діагностика, лікування
Внутрішньочерепна пологова травма - це мозкові порушення, що є різними за ступенем важкості та локалізацією і виникають під час пологів внаслідок внутрішньоматкової та інтранатальної гіпоксії та механічного ушкодження черепа і його вмісту.
ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕHЕЗ: Головні причини- механічні ушкодження черепа і його вмісту під час пологів та гіпоксія. Ушкодження мозку спричиняє порушення гемоліквородинаміки, набряк мозку, внутрішньочерепні крововиливи.
ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ: У немовлят з внутрішньочерепною пологовою травмою виявляють порушення м'яких тканин голови й черепа, внутрішьночерепного вмісту, супутні ураження інших органів та систем. Здебільшого мають місце крововиливи в ділянці шкіри та підшкірної основи, переважно у тім'янопотиличній області. Зустрічаються, також підапоневротичні гематоми, які можуть досягати великих розмірів, піднадкіснічні крововиливи (кефалогематоми) звичайно у межах однієї кістки. Переломи кісток черепа спостерігаються рідко. Морфологічні зміни головного мозку та його оболонок, ступінь яких залежить від ступеня важкості внутрішньочерепної пологової травми, мають дифузний або локальний характер. Спостерігають, також порушення гемо-і ліквородинаміки, набряк і дислокацію головного мозку, ушкодження мозкових оболонок і судин. У переважної більшості немовлят внутрішньочерепні крововиливи мають екстрацеребральну локалізацію, часто бувають субарахноїдальні, потім субдуральні, рідко епідуральні і ще рідше внутрішньомозкові крововиливи, можуть спостерігатися і внутрішньошлуночкові. Травматичні порушення під час пологів можуть супроводжуватися ушкодженням дуплікатур мозкової оболонки: повні або часткові розриви намету мозочка, ушкодження серповидного паростка. Можливі також локальні ушкодження поверхневих відділів мозку і навіть його стовбура. Може статися вклинення мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір, а також мозочково- і скронево-тенторіальне вклинення.
Внутрішньочерепні крововиливи спричиняють вторинні зміни судин, що призводить до гіпоксії. Внаслідок внутрішньочерепної пологової травми в ділянці оболонок і речовин головного мозку завжди відбуваються судинні розлади. При цьому судини різних калібрів звичайно розширюються і переповнюються кров'ю, у дрібних судинах утворюються тромбози. Зустрічаються периваскулярні діапедезні крововиливи, плазморагії, вогнища мікронекрозів, дистрофічні зміни нервових клітин та проліферація або розрив мієлінових волокон, що супроводжується виникненням набряку.
Внутрішньочерепна пологова травма супроводжується також низкою змін в інших органах: часто виявляють застійне повнокрів'я внутрішніх органів, численні невеликі крововиливи в епікард, плевру, легені, нирки, надниркові залози. Ці зміни обумовлені насамперед порушенням трофічної функції нервової системи.
КЛАСИФІКАЦІЯ: Hині немає єдиної загальновизнаної класифікації внутрішньочерепної пологової травми у зв'язку з відсутністю єдиних поглядів на її суть. Hайбільш клінічно обгрунтованою є класифікація А.П.Ромоданова і Ю.С.Бродського (1981). Усі варіанти внутрішньочерепної пологової травми поділяють на 2 групи:
1. Травматичні ушкодження головного мозку без внутрішньочерепних крововиливів.
2. Внутрішньочерепні крововиливи: епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньомозкові, внутрішньошлуночкові, численні внутрішньочерепні різної локалізації.
Ю.А.Якунін (1977) лише рекомендує виділяти внутрішньочерепну пологову травму легкого, середнього та важкого ступеня.
ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ:
а/ Внутрішньочерепна пологова травма:
1. Епідуральні внутрішньочерепні крововиливи.
2. Субдуральні крововиливи: а/супратенторіальні; б/субтенторіальні.
3. Паренхиматозні крововиливи у півкулі (пери- і інтравентрікулярні) головного мозку, мозочка /травматичного генезу/.
4. Субарахноїдальні крововиливи /травматичного генезу/.
б/ Пологова травма спинного мозку:
1. Інтраспинальні крововиливи внаслідок пологової травми.
2. Травматичні ураження плечового сплетіння
3. Травматичне ураження діафрагмальних нервів.
4. Травматичне ураження нерва обличчя.
5. Травматичне ураження інших периферичних нервів.
Внутрішньочерепні крововиливи: Клінічні ознаки внутрішньочерепних крововиливів спостерігаються в 1-2% із загальної кількості живонароджених дітей. Часто трапляються крововиливи в оболонки мозку і значно рідше в тканину мозку. Важка мозкова травма може спричинити розрив синусів твердої оболонки мозку і звичайно в подібних випадках діти народжуються мертвими. Розрив поверхневих вен мозку настає у місці їх входження у верхній поздовжній синус, а кров нагромаджується в субдуральному просторі. Однією з найранішніх ознак внутрішньочерепних крововиливів, незалежно від їх локалізації, є занепокоєння і рухова збудливість. Незабаром цей стан змінюється сонливістю і млявістю, спостергається гіпотермія з похолоданням кінцівок. Підвищення температури тіла майже не буває. Ритміка дихання порушена або воно сповільнене. З'являється ціаноз. Вибухання тім'ячка виникає при значних крововиливах. Важливою і типовою ознакою інтракраніальних крововиливів є судоми; за характером вони можуть бути вогнищевими або генералізованими. За несприятливого прогнозу настає коматозний стан і смерть. Вогнищеві неврологічні симптоми залежать від локалізації крововиливу. Внутрішньочерепні крововиливи прийнято класифікувати, виходячи з їх локалізації.
Епідуральні крововиливи: Зустрічаються дуже рідко. Виникають внаслідок ушкодження кісток черепа. Кров збирається між черепною кісткою і твердою оболонкою мозку (так звана внутрішня кефалогематома). Невеликі епідуральні гематоми безсимптомні, великі клінічно проявляються іноді фокальними судомами, мідріазом на боці крововиливу, застійними явищами на очному дні, зміщенням М-ехо. Клінічні прояви субдуральних гематом залежать від локалізації гематоми за відношенням до намету мозочка, від їх розміру та швидкості утворення. У дітей з супратенторіальними крововиливами часто бувають світлі проміжки. Стан у них спочатку задовільний, але протягом декількох діб змінюється. Настають підвищене збудження або пригнічення, часті судоми і часткове або повне ураження нерва, що рухає очі. Можливі стаз на очному дні та мідріаз на боці гематоми. Іноді спостерігають зміну спонтанної рухової активності на протилежному боці та судоми фокального характеру. У дітей з великими гематомами може статися дислокація мозку і порушення стовбура. У такому разі на очному дні часто спостерігають явища застою, а також вогнища крововиливу, Під час діафаноскопії виявляють зниження ореолу світіння на боці гематоми, на ехоенцефалограмі-зміщення М-ехо. Вірогідний діагноз дають комп'ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс, допплерографія очних артерій, нейросонографія.
У разі субтенторіальних крововиливів звичайно не буває світлихпроміжків, важкість стану зростає на тлі симптоматики з боку стовбура мозку.
Субарахноїдальні крововиливи проявляються, як правило, одразу ж після народження дитини, відсутні проміжки, відзначають підвищену збудливість, загальний неспокій у вигляді пожвавленої спонтанної рухової активності, підвищені сухожильно-періостальні та основні безумовні рефлекси, здригання, іноді судоми, тремор. Характерна також наявність виражених менінгеальних симптомів, особливо ригідність м'язів потилиці. Спиномозкова рідина, як правило, кров'яниста або ксантохромна. Внутрішньомозкові крововиливи зустрічаються переважно у недоношених дітей. їх клініка залежить від розмірів і локалізації гематом.
Приклад діагнозу:
Внутрішньочерепна пологова травма середньої тяжкості, гострий період, синдром підвищеної нейрорефлекторної збудливості, судомні припадки. Формулювання діагнозу має підкріплюватися результатом сучасних
Loading...

 
 

Цікаве