WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Становлення мікробіоценозу новонароджених. Дизбіоценози: клініка та корекція. Сучасні пробіотики - Реферат

Становлення мікробіоценозу новонароджених. Дизбіоценози: клініка та корекція. Сучасні пробіотики - Реферат


Реферат на тему:
Становлення мікробіоценозу новонароджених. Дизбіоценози: клініка та корекція. Сучасні пробіотики
В умовах соціально-економічної нестабільності України, погіршення репродуктивного здоров'я населення, підвищення питомої ваги новонароджених високого перинатального ризику особливої актуальності набуває розробка та удосконалення напрямків збереження життя кожної народженої дитини, забезпечення її фізіологічного розвитку, тобто покращення якості життя [Шунько Є.Є.,2002].
У дітей віком до 1-го року відмічається підвищена активність процесів обміну, що обумовлено швидкими темпами зростання та розвитку організму на фоні відносної функціональної недосконалості органів та систем. Це визначає необхідність повноцінного раціонального харчування. "Золотим стандартом" вигодовування немовлят є грудне годування, яке сприяє повноцінному формуванню психо-емоційної єдності дитини з матір'ю та є фізологічним продовженням пренатального харчування.
Функціональні особливості дітей, особливо на першому місяці життя, під час формування мікробіоценозу, обумовлюють серьозне ставлення до проблем вигодовування. Переважання катаболічних процесів над анаболічними на першому тижні життя, енерговитрат над енергопродукцією призводить до пригнічення енергетичного обміну, порушень утилізації та синтезу білкових структур, суттєво впливає на ріст та розвиток дитини. Правильна організація харчування є тим фактором, що справляє нормалізуючу дію на метаболічну, імунну та антиоксидантну відповідь організму. Таким чином, харчування дітей раннього віку вважається адекватним лише тоді, коли воно забезпечує всі необхідні напрямки метаболічної та фізіологічної адаптації дитини з перших годин життя.
Функціональними особливостями органів травлення у новонароджених та дітей перших місяців життя є: низький вміст у шлунку соляної кислоти і протеолітіичних ферментів, зменшення секреції жовчи печінкою, підвищений вміст кисню у товстому кишківнику [Шунько Є.Є.,2003]. Існуючи особливості потребують індивідуального підходу до вигодовування кожної новонародженої дитини.
Одним з найважливіших механізмів адаптації новонароджених до умов зовнішнього середовища є своєчасна повноцінна колонізація природніми бактеріями. У нормі формування мікроекології дитини починається шляхом заселення стерильного до народження організму мікрофлорою матері під час пологів. Важливе значення у цьому набуває стан здоров'я жінки, здійснення контакту "шкіра до шкіри" дитини відразу після народження, своєчасне прикладання до грудей. Все це активно сприяє фізіологічній колонізації новонародженого.
Завдяки селективній дії присутніх в материнському молоці (молозиві), специфічних біфідогенних субстратів, специфічних глобулінів всіх класів і неспецифічних захисних факторів, у дітей протягом періоду новонародженості формується унікальний спектр біфідуальної мікрофлори, яка складає 85-95% від всієї кишкової мікрофлори [Л.І.Тутченко, 2001].
Однак для становлення нормальної мікрофлори навіть у здорових новонароджених проходить певний період часу. Мікробна колонізаця новонароджених має три поступові фази:
1-а фаза - асептична, під час народження, - характеризується стерильним меконієм;
2-а фаза - перші 2-3 дні після народження - відбувається заселення травного каналу дитини мікроорганізмами;
3-я фаза - трансформації та проліферації, коли біфідофлора стає основою мікробного пейзажу при порівняно швидкому витісненні тимчасових представників мікрофлори (коки, протей та ін.) [В.В.Бережний.2000].
Слід пам'ятати, що крім фізіологічної контамінації, має місце заселення шкіри та слизових оболонок дитини значною кількістю умовно-патогенної мікрофлори. З урахуванням несформованих ще систем імунного захисту будь-які навіть умовно-патогенні мікроорганізми можуть бути потенційно небезпечні для новонародженого.
Оскільки впродовж перших днів життя у біотопах дитини в основному присутня умовно-патогенна мікрофлора (ентерококи, стафілококи, ентеробактерії), цей період життя визначається як період транзиторного дисбіозу. Він є найбільш несприятливим з позицій мікроекології, оскільки у цей час навіть самий слабовірулентний умовно-патогенний мікроорганізм може викликати в організмі незахищеної дитини розвиток інфекційного процесу [В.В.Бережной, 2002].
Враховуючи фізіологічну єдність всіх систем організму, слід відзначити взаємозв,язок гепатобіліарної системи та кишківника. Це обумовлено значенням печінки у процесах детоксикації багатьох речовин, які поступають з кишківника через систему воротної вени. Дослідження останніх років свідчать, що у процесах детоксикацї приймає участь також мікрофлора кишківника, яка у складі біоплівки першою вступає у контакт із субстанціями. Детоксикація за участю мікроорганізмів відбувається за рахунок мікробної біотрансформації хімічних сполук у нетоксичні або малотоксичні, частина яких виводиться з організму з фекаліями. На кишкових мікроорганізмах відбуваються також процеси сорбції різноманітних сполук. Печінка і мікрофлора кишківника приймають участь також у процесах печінково-кишкового кругообігу багатьох органічних та неорганічних сполук. Це відповідно забезпечуює захист організму від токсичних сполук за рахунок окислювальних процесів печінки, за участю гідролітичних, відновлювальних ферментів мікрофлори кишківника. Порушення мікроекології кишківника може прозводити до підвищеного навантаження на печінку, що в умовах прискореного поступлення токсинів, особливо у новонароджених та дітей раннього віку призводить до функціональних та структурних порушень органу [Анохіна Г.А., 2001].
Встановлено, що процеси синтезу, печінко-кишкової циркуляії та метаболізму жовчних кислот, холестерину, стероїдних гормонів також відбуваються за участю кишкової мікрофлори. Вміст у порожнині кишківника, крові і жовчі стероїдних сполук та їх співвідношення у значній мірі залежить від ферментативної активності мікроорганізмів, їх видового та кількісного складу. Найбільш суттєвий вплив мікроорганізмів відмічається на метаболізм основних компонентів жовчі - жовчних кислот. Кишкові бактерії приймають також участь у печінково-кишковій циркуляції та метаболізмі жовчних пігментів. Під впливом бета-глюкоронідази мікроорганізмів у травному каналі, а найбільш активно у дистальних відділах тонкої кишки, відбувається декон'югація зв'язаного білірубіну. Вільний білірубін шляхом реабсорбції під впливом мікроорганізмів трансформується з утворенням уробіліногенів. Таким чином, порушення мікроекології кишківника може викликати порушення метаболізму жовчних кислот і білірубіну, що відповідно підвищує стаз та літогенні властивості жовчі [Анохіна Г.А., 2001].
Слід зазначити, що у сучасних умовах процес становлення нормобіоценозів у дітей дещо змінений. За даними літератури, навіть у практично здорових дітей на 6-7 добу життя у більшості випадків концентрація індигенної мікрофлори, особливо у кишечному біотопі, значно нижче фізіологічної норми. Це сприяє проліфераціїумовно-патогенної флори та включенню її до складу біоплівки [В.В.Бережной, 2002].
Особливу роль у процесах травлення, всмоктування, засвоєння харчових речовин, а також становлення нормальної мікрофлори у дітей від народження відіграє адекватне збалансоване харчування, основою якого є грудне вигодовування, яке є "золотим стандартом" фізіологічного росту і психо-емоційного розвитку немовлят [Шунько Є.Є., 2002]. За відсутності або недостатній кількості грудного молока вибір сумішей для дитячого харчування повинен бути з урахуванням основних характеристик, що максимально наближені до грудного молока.
Література:
1. Практичний посібник з неонатології/За ред С.Езутачана, Д.Добрянського:Пер. З англ.-Львів,2002.-344с.
2. Посібник з неонатології:Пер. З англ./Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.-К.:Фонд допомоги дітям Чорнобиля,2002.-72с.)
3. Робертон Н.Г. Практическое руководство по неонатологии / Пер. с англ. М.:Мед.,1998.-520с.
4. Яцык Г.В. Современные проблемы неонатологии // Рос. педиатрический журнал, 1998.-N3.С.5-8.
5. Анохина Г.А., Скопиченко С.В. Современные аспекты микроэкологического дисбаланса. Профилактика и лечение// Журнал практичного лікаря.-2001,№4.-С.20-24.
6. В.В.Бережний, Н.К.Уніч, І.Б.Орлюк. Діагностика, сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей: Метод.рекомендації.-Київ,2000.-36с.
7. В.В.Бережной, С.А.Крамарев, В.Ю.Мартынюк. Э.Э.Шунько та соавт. Микроэкологичские нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции//Здоровье женщины.- 2002, №4(12).-С.79-91.
Loading...

 
 

Цікаве