WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Первинна реанімація новонароджених. Післяреанімаційна допомога новонародженим з асфіксією в післяреанімаційному періоді - Реферат

Первинна реанімація новонароджених. Післяреанімаційна допомога новонародженим з асфіксією в післяреанімаційному періоді - Реферат

елементів у капілярах, тромбоз дрібних, а іноді й більших судин, інтерстиціальний набряк, крововилив вальвеоли, гіалінові мембрани. Гіпоксія і супроводжуючий її ацидоз значно впливають на стан сурфактантної системи легенів. Під впливом гіпоксії ушкоджується ресинтез сурфактанту в альвеоцитах і розвивається його нестача. Такі ж процеси розвиваються у травній системі, особливо в судинах мікроциркуляції шлунку, товстої та тонкої кишок, що призводить до розвитку у новонароджених із важкою формою асфіксії постгіпоксичного виразково-некротичного ентероколіту.
Ушкодження ЦНС у новонароджених з асфіксією можна розділити на 2 групи. До I-ї ввійдуть гіпоксично-ішемічні ушкодження мозку, до II-ї - внутрішньочерепні крововиливи. Ступінь ушкодження мозку та його величина, відновлення основних функцій дуже різноманітні і залежать від зрілості дитини при народженні, тривалості і глибини асфіксії, суміжних захворювань (спадкові, хромосомні, інфекційні, вади розвитку). Важкі зміни виникають в ендокринній системі новонароджених з асфіксією. У разі гострої гіпоксії у них виявляють надниркову недостатність, зменшення функції щитовидної залози, гіпофіза, надлишкову секрецію вазопресину тощо. У дітей, які народилися в асфіксії, визначали важкі ушкодження серцево-судинної системи: уповільнення процесів автоматизму, підвищення збудливості серця, зрушення в метаболізмі міокарда, вінцевої течії, гіпертензію малого кола кровообігу, зменшення скоротливої функції міокарду в поєднанні з пресорною реакцією великих артеріальних судин еластичного типу. Значні зміни виявляють в імунній системі: у дітей з асфіксією важкої форми пригнічена Т-і В-лімфоїдна система, знижений рівень IgG, підвищений рівень IgM, IgA.
КЛІНІКА: Можливу наявність "асфіксії при народженні" слід передбачити у кожної дитини, якій надавали реанімаційну допомогу після народження. Однак, остаточний діагноз "асфіксія при народженні" повинен бути ретроспективним і враховувати відповідні дані анамнезу і діагностичні ознаки, які виникли протягом перших 72 годин життя новонародженого. Отже, остаточний і обґрунтований діагноз "асфіксія при народженні" може бути встановлений лише на 4 добу після народження дитини.
Діагностичні критерії "важкої асфіксії при народженні" [Р21.0]:
" Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар менше 4 балів упродовж перших 5 хвилин життя.
" Наявність клінічних симптомів ураження ЦНС важкого ступеня (стадія 3 гіпоксично-ішемічної енцефалопатії), які виникли в перші 72 год життя, у дітей, народжених при терміні гестації ? 32-34 тиж.
" Ознаки порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органу або системи - дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя.
" Метаболічний або змішаний ацидоз (рН < 7,0 і (або) дефіцит основ (ВЕ) більше 12 ммоль/л) у крові з артерії пуповини.
Діагностичні критерії "помірної (легкої) асфіксії при народженні або асфіксії при народженні середньої важкості" [Р21.1]:
" Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар протягом перших 5 хвилин менше 7 балів.
" Наявність клінічних симптомів помірного ураження ЦНС (1-2 стадії гіпоксично-ішемічної енцефалопатії), які виникли в перші 72 год життя, у дітей, народжених при терміні гестації ? 32-34 тиж (можуть бути відсутніми у випадках помірної [легкої] "асфіксії при народженні").
" Ознаки транзиторного порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органу або системи - дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя (можуть бути відсутніми у випадках неважкої "асфіксії при народженні").
" Метаболічний або змішаний ацидоз (рН 100 за 1 хвилину, необхідно призначити кисневу терапію.
У разі відсутності/неадекватності самостійного дихання або за наявності ЧСС 60 за 1 хвилину або стогін на видиху;
-за відсутності центрального ціанозу та інших дихальних розладів після припинення ШВЛ слід викласти дитину на грудну клітку матері, забезпечивши контакт шкіра-до-шкіри, накрити теплою пелюшкою і ковдрою і забезпечити спостереження:
кожні 15 хвилин оцінювати адекватність самостійного дихання, ЧСС і наявність центрального ціанозу;
кожні 30 хвилин контролювати температуру тіла;
заохочувати матір і допомогти їй розпочати грудне вигодовування;
не залишати дитину без медичного нагляду.
" ЧСС ? 100 за 1 хвилину і відсутнє самостійне дихання:
-продовжити ШВЛ протягом наступних 30 секунд і передбачити потребу інтубувати трахею.
" ЧСС ? 100 за 1 хвилину, наявне адекватне самостійне дихання, однак після припинення ШВЛ з'явився центральний ціаноз або інші дихальні розлади: втягнення податливих ділянок грудної клітки, тахiпное > 60 за 1 хвилину, стогін на видиху:
-призначити вільний потік кисню (Розділ IV протоколу);
-перевести дитину у відділення інтенсивної терапії (неонатального догляду і лікування);
-у недоношеної дитини передбачити необхідність застосувати самостійне дихання під постійним позитивним тиском [С].
" ЧСС <100, але ? 60 за 1 хвилину незалежно від характеру дихання:
-продовжувати ШВЛ;
-передбачити потребу вентиляції з використанням 100 % кисню, якщо вентиляцію проводили кімнатним повітрям;
-передбачити потребу інтубувати трахею.
" ЧСС < 60 за 1 хвилину:
-негайно розпочати непрямий масаж серця з частотою 90 компресій за хвилину;
-продовжувати ШВЛ 100 % киснем з частотою 30 за 1 хвилину паралельно з непрямим масажем серця;
-передбачити потребу інтубувати трахею.
Якщо ЧСС < 60 за 1 хвилину після 30 секунд непрямого масажу серця і ШВЛ:
" інтубувати трахею (якщо це попередньо не було зроблено) і ввести 0,01% розчин адреналіну ендотрахеально. Якщо з будь-яких причин інтубація трахеї неможлива - якомога скоріше катетеризувати вену пуповини і ввести адреналін внутрішньовенно;
" продовжувати ШВЛ 100 % киснем з частотою 30 за 1 хвилину паралельно з непрямим масажем серця;
" у разі збереження брадикардії (ЧСС < 60 за 1 хвилину) через 30 секунд після введення адреналіну ендотрахеально катетеризувати вену пуповини (якщо це попередньо не було зроблено). За наявності показань ввести адреналін внутрішньовенно через 3 хвилини після першого введення;
" передбачити потребу використати 0,9% розчин натрію хлориду і 4,2% розчин натрію гідрокарбонату;
Під час проведення ШВЛ перевіряти ЧСС і наявність самостійного дихання кожні 30 секунд, поки ЧСС не перевищить 100 за 1 хвилину і не встановиться адекватне самостійне дихання.
Якщо стан дитини не поліпшується, незважаючи на проведення своєчасних і ефективних вентиляції 100 % киснем, непрямого масажу серця, а також правильне введення ліків, слід ще раз перевірити правильність виконання основних реанімаційних процедур і подумати про інші можливі причини незадовільної реакції немовляти на реанімацію, такі як аномалії дихальних
Loading...

 
 

Цікаве