WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдро - Реферат

Захворювання органів дихання у новонароджених. Респіраторний дистрес синдром новонароджених (хвороба гіалінових мембран). Респіраторний дистрес синдро - Реферат

терапія. У зв'язку з тим, що в багатьох дітей у гостру фазу РДС відзначається дисфункція міокарда, артеріальна гіпотензія, доцільним є раннє застосування інотропних препаратів. Ефективним препаратом першого вибору є допамін, терапію яким розпочинають зі стартової дози 5 мкг/кг/хв, яку потім змінюють, відповідно до етапу гемодинаміки, до 10-20 (в деяких випадках 30) мкг/кг/хв. При відсутності ефекту від застосування допаміну й плазмозаміщуючих препаратів і збереженні артеріальної гіпотензії варто подумати про призначення добутаміну 10-20 мкг/кг/хв, можливо в комбінації з допаміном.
Седативна терапія. Дитина, що перебуває на ШВЛ, особливо з високими значеннями тиску в дихальних шляхах, повинна одержувати адекватну седативну терапію для кращої адаптації до вентиляції. "Боротьба" дитини з вентилятором приводить до погіршення газообміну, коливанням мозкового кровотоку (ризик ВШК) і небезпеки розвитку синдромів витоку повітря з легенів. На сьогоднішній день найбільш оптимальним методом є використання наркотичних анальгетиків (морфін - доза насичення 0,1 мг/кг, доза підтримуюча 5-20 мкг/кг/год шляхом безперервної внутрішньовенної інфузії). Додатково можна використати транквілізатори (діазепам - доза насичення 0,5 мг/кг, доза підтримуюча 60 мкг/кг/год) або ГОМК (50-100 мг/кг разова доза). Застосування міорелаксантів недоцільно за винятком випадків, коли не вдається домогтися синхронізації всіма іншими способами (панкуроній 50-100 мкг/кг разова доза, пі-пекуронія бромід 50-60 мкг/кг разова доза - має найменший вплив на кровообіг, атракуріум 0,5 мг/кг разова доза або постійнаінфузія 5-10 мкг/кг/хв).
Моніторинг при інтенсивній терапії. Успішне лікування РДС вимагає ретельного моніторингу й уваги до деталей підтримуючої терапії недоношених дітей. Рекомендуються наступні критерії моніторингу новонароджених з РДС:
1. Загальний аналіз крові й гематокрит щодня, при потребі частіше.
2. Посіви крові (повне обстеження на сепсис в разі потреби) в першу добу.
3. Група крові й резус в першу добу.
4. Газовий склад крові й КЛС в залежності від попередньо отриманих результатів, а також через 30 хв після кожної зміни параметрів ШВЛ.
5. Визначення електролітів 1 раз на добу, при поребі частіше. Після 4 дня - через день.
6. Глюкоза крові кожні 6-8 год після народження, кожні 12-24 год після стабілізації стану.
7. Білірубін та фракції в першу добу, далі за показаннями.
8. Об'єм і питома вага сечі кожні 12 год. При олігурії об'єм - що-годинно.
9. Об'єм введеної і виведеної рідини щоденно.
10. Маса тіла щоденно.
11. Споживання калорій щоденно.
12.ЧД, ЧСС, АТ, температура тіла, шлунковий вміст - кожні 3 години. Якщо вводиться допамін (добутамін), ЧСС і АТ визначаються щогодини.
13.Креатинін, сечовина, діурез перед призначенням індометаципу.
14.Рентгенографія органів грудної клітки 1 раз на добу.
15.Сатурація кисневого вмісту крові й ЧСС за допомогою пульсоксиметра визначається безперервно.
Ендотрахеальне відсмоктування для підтримки прохідності дихальних шляхів - це необхідний компонент догляду за інтубованим немовлям, і часто проводиться як рутинна сестринська процедура. Відомо багато шкідливих наслідків, пов'язаних з ендотрахеальним відсмоктуванням: бактеріемія, гіпоксемія, тахікардія й брадикардія, ателектази, системна гіпертензія й підвищення внутрішньочерепного тиску. Відсмоктування з ендотрахеальної трубки повинно проводитися тільки за наявності показань, коли починається секреція, звичайно після 48 годин життя, і повинно бути зведене до мінімуму. Ознаками нагромадження секрету в дихальних шляхах є зниження оксигенації, погіршення показників газового складу крові, зниження екскурсії грудної клітки, зростання кількості хрипів у легенях, інші дані аускультації. Діаметр катетера для відсмоктування не повинен перевищувати 1/3 внутрішнього діаметра інтубаційної трубки, а вводити його треба не більше, ніж на довжину інтубаційної грубки. Рутинне промивання трахео-бронхіального дерева фізіологічним розчином не показане.
Важливим фактором адекватного дренажу мокротиння є адекватне зволоження й зігрівання повітряно-кисневої суміші (температура 37°С, вологість 100%, або 44 г/л води).
Фізіотерапія. Фізіотерапія йде врозріз із концепцією мінімального стресу. Дітям із РДС не рекомендується рутинний вібромасаж грудної клітки. Допускається постуральна фізіотерапія для запобігання контрактур, особливо в дітей, які отримують міорелаксанти.
Положення для вентильованих дітей із РДС. Положення на спині забезпечує вільний доступ до дитини, дає можливість чіткої візуальної оцінки руху й симетричності грудної клітки. Постійна підтримка голови в стані легкого розгинання стабілізує положення ендотрахеальної трубки. Але положення на спині не оптимальне з точки зору оксигенації й витрати енергії, для яких краще положення на животі. Для дітей, що вимагають тривалої вентиляції, рекомендується підтримувати баланс між згинанням і розгинанням у різних положеннях, як на спині, так і на животі й боці.
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
4. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
5. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
6. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
7. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
8. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
9. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989.
10. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. Пер. с англ.- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
11. Фомичев М.В. Респираторная поддержка в неонатологии. Екатеринбург. Уральское Издательство, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве