WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Респіраторна підтримка – кисневий намет, СРАР-терапія. Сурфактантзамісна терапія у лікуванні недоношених дітей - Реферат

Респіраторна підтримка – кисневий намет, СРАР-терапія. Сурфактантзамісна терапія у лікуванні недоношених дітей - Реферат


Реферат на тему:
Респіраторна підтримка - кисневий намет, СРАР-терапія. Сурфактантзамісна терапія у лікуванні недоношених дітей
Основні причини дихальних розладів у новонароджених з ДММТ:
" Респіраторний дистресс-синдром (РДС)
" Пневмонія
" Легенева кровотеча
" Набряк легень
" Ателектаз
" Пневмоторакс та інші синдроми витоку повітря
" Бронхолегенева дисплазія (БЛД)
" Гіпоплазія та інші аномалії розвитку легень
" Обструкція верхніх дихальних шляхів (ДШ)
" Випіт у плевральну порожнину
Діагностичні симптоми дихальних розладів:
" тахiпное (> 60/хв), брадипное ( 20 секунд), диспное, термінальне дихання (типу ґаспінґ);
" центральний ціаноз (ціаноз губ, слизових оболонок, тулуба);
" ретракції (втягнення податливих ділянок грудної клітки);
" "парадоксальне" дихання (дихання типу "гойдалки");
" експіраторний стогін (ґранти);
" роздування крил носа;
" зазначені симптоми можуть не виявлятись у дітей масою тіла < 1000 г, які мають проблеми зі встановленням самостійного дихання після народження.
КИСНЕВА ТЕРАПІЯ:
" Киснева терапія - збагачення вільним потоком кисню вдихуваного повітря з метою корекції гіпоксемії і підтримання нормальних показників оксигенації крові (РаО2 - 50-75 мм рт. ст.; SpO2 - 88-94 %) новонародженої дитини.
" Враховуючи потенційну токсичність кисню, насамперед, для передчасно народжених немовлят, а також його відносно високу вартість, кисневу терапію слід призначати лише за наявності показань.
" У новонароджених з ДММТ з дихальними розладами доцільно уникати призначення кисневої терапії, надаючи перевагу застосуванню методики самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ).
" Незалежно від методу кисневої терапії, що застосовується, необхідно зігрівати і зволожувати кисневий потік під час її проведення.
Показання до призначення кисневої терапії:
1) Клінічні ознаки дихальних розладів незалежно від їх важкості за відсутності можливостей призначити СДППТ;
2) Центральний ціаноз (ціаноз слизових оболонок, губ, тулуба) за відсутності інших дихальних розладів
3) Рівень насичення гемоглобіну киснем (SpO2) 5 л за 1 хвилину) - кисневі намети.
" Кисневі (лицеві) намети є найпоширенішою системою з великим потоком, які часто застосовують в якості початкового лікувального втручання у гострому періоді помірних або важких дихальних розладів.
" Одним з варіантів застосування кисневого намету можна вважати подавання кисню безпосередньо в інкубатор. Максимальна концентрація кисню у повітрі інкубатора, якої можна досягнута за таких умов, становить 40 %.
3) Лицеві маски
" Лицеві маски можна застосовувати з різними величинами кисневого потоку.
" Водночас, використання лицевих масок не має переваг порівняно з іншими методами і може короткочасно використовуватись за відсутності інших можливостей.
4) Основні відмінності між найпоширенішими методами кисневої терапії
Критерій Кисневий намет Носові канюлі/ катетер
Тривалість застосування короткочасно* хронічно
Швидкість потоку 8-10 л/хв 0,25-2,0 л/хв
Можливі коливання FiO2 0,21-0,9 0,21-0,5
Можливість вимірювання FiO2 точне вимірювання відсутня
Зволоження дихальної суміші так так
Зігрівання дихальної суміші так проблематично
температура (інкубатор) така ж, як в інкубаторі
температура (обігрівач) 36,0-36,5 С
Можливість спостереження за дитиною обмежена не обмежена
Можливість годувати немовля обмежена не обмежена
* - рекомендується для немовлят, які ще мають ризик розвитку ретинопатії ( 60 за 1 хв), за рахунок якого немовля намагається підтримати ДО, скорочуючи тривалість видиху;
втягнення податливих ділянок нижньої частини грудної клітки і грудини, які свідчать за зменшення ДО;
стогін на видиху, що створює позитивний тиск у дихальних шляхах
2) Зменшений ДО, зниження прозорості легеневих полів, ателектази, набрякові зміни у легенях за даними рентгенографії
3) Дихальна підтримка після екстубації трахеї
4) Апное недоношених
5) Трахеомаляція або інші аномалії ДШ, що спричинюють їх колапс
6) Початкова дихальна підтримка новонароджених з ДММТ відразу після народження
Протипоказання до застосування СДППТ
a) Наявність показань до ШВЛ
b) Аномалії верхніх дихальних шляхів (атрезія хоан, "вовча" паща, трахео-езофагальна нориця тощо)
c) Діафрагмальна грижа
d) Природжені вади серця зі зменшеним легеневим кровотоком (тетрада Фалло, стеноз легеневої артерії)
e) Значні порушення гемодинаміки (прогресивна артеріальна гіпотензія, стійка брадикардія)
Системи СДППТ
1) класичні напіввідкриті системи з постійним потоком газової суміші і клапаном видиху (посудина з водою, механічний клапан апарата ШВЛ), за допомогою якого можна регулювати величину тиску наприкінці видиху
2) відкриті системи, які забезпечують постійний тиск у дихальних шляхах за допомогою спеціального пристрою, в якому змінний потік повітряно-кисневої суміші створює опір видиху дитини
Ефективні сучасні методи застосування СДППТ
1) За допомогою носових канюль для СДППТ або назальної ендотрахеальної трубки, кінець якої знаходиться в носоглотці або носовому ході - найбільш прийнятний універсальний метод застосування СДППТ
" Носові канюлі або трубку фіксують в обох або в одній ніздрі дитини і приєднують до пристрою, призначеного для створення постійного позитивного тиску у ДШ, або до апарата ШВЛ
" Короткі подвійні носові канюлі ефективніші порівняно з довгою назальною трубкою (4-4,5 см). Може використовуватись також коротка трубка (1,5 см), яка створює менший опір газовому потоку і краще підтримує тиск у ДШ порівняно з довгою трубкою.
2) За допомогою спеціальної носової маски
" Ефективний сучасний засіб для створення позитивного тиску наприкінці видиху, однак використання такої маски передбачає герметичну фіксацію, якої не завжди легко досягнути.
Постійний позитивний тиск у ДШ новонароджених не можна створювати за допомогою ендотрахеальної трубки, яка знаходиться у трахеї, оскільки це значно збільшує роботу дихання дитини і погіршує кінцеві результати лікування [A]
" Техніка застосування СДППТ
1) Кожна новонароджена дитина з ДР має специфічні проблеми, а тому рівень необхідного позитивного тиску треба визначати і змінювати індивідуально
2) Якщо в немовляти знижені податливість легень або ДО, підвищення постійного тиску в ДШ поліпшить оксигенацію. Окремі новонароджені з важким ураженням легень можуть вимагати більшого тиску. Водночас, створення надто високого тиску може супроводжуватись перерозтягненням легень і зменшенням показників оксигенації. Рівень безпечного максимального тиску невідомий, однак існують підстави вважати, що це принаймні 10 см водн. ст. у випадку різко зниженої податливості легень.
3) Підвищення постійного тиску в ДШ може збільшити РаСО2 і спричинити небажані гемодинамічні ефекти, якщотиск буде надто високим у випадку задовільної податливості легень.
4) У дитини із захворюванням легень і клінічними ознаками зниженого ДО початковий тиск
Loading...

 
 

Цікаве