WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Перинатальні гіпоксично-ішемічні пошкодження ЦНС - Реферат

Перинатальні гіпоксично-ішемічні пошкодження ЦНС - Реферат

передньою, задньою і середньою мозковими артеріями. Судинні анастомози даної області у ранні терміни гестації слабко розвинені, а здатність судин розширюватися у відповідь на збільшення метаболічних вимог понижена.
внутрішньочерепні крововиливи (ВЧК) у дітей, які народилися раніше 32-го тижня гестації - ушкодження гермінального матриксу, хаотично розташовані судини якого мають широкий просвіт, складаються з шару ендотеліальних клітин, стінки не містять підтримуючих структур, оточені желатиноподібною тканиною.
внутрішньочерепні крововиливи (ВЧК) у дітей, які народилися після 32-го тижня гестації - ушкодження судин хореоїдального сплетіння, яке також містить слабко розвинений сполучнотканинний каркас.
Основні клінічні прояви перивентрикулярної лейкомаляції (ПВЛ):
Патогномонічних симптомів ПВЛ немає.
Синдром церебрального збудження.
Синдром церебрального пригнічення.
Судоми.
Стовбурові симптоми.
У 89% дітей за гострим періодом "мнімого благополуччя", який триває 3 місяця, з'являються ознаки церебральної недостатності.
Основні клінічні прояви внутрішньочерепних крововиливів (ВЧК):
Патогномонічних симптомів ВЧК немає.
Швидке (від декількох хвилин до 2-3 діб) погіршення загального стану.
Дифузна м'язова гіпотонія.
Патологічний тремор.
Тонічні судоми.
Пронизливий крик.
Пригнічення смоктання та ковтання.
Окорухові розлади (відкриті очі, парез погляду, вертикальний ністагм).
Різке погіршення стану при зміні положення.
Вибухання та напруження тім'ячка.
Анемія.
Крововиливи на очному дні, набряк сітківки.
СМР: кров, свіжі еритроцити, макрофаги, підвищений вміст білка.
Варіанти клінічної картини ВЧК:
Клінічно "мовчазний", безсимптомний (характерний для ВЧК І ступеня, зустрічається у 60-70%, виявляється патогномонічним синдромом пригнічення, може відмічатися зниження гематокриту, підтверджується даними нейровізуалізуючих методів обстеження, у 25% завершуються самостійно без структурних змін).
Сальтаторний "хвилеподібний" (характерний для ВЧК ІІ ступеня, періодична зміна фаз церебральної активності з прогресуючим глибоким пригніченням, відмічаються метаболічні порушення).
Катастрофічний (характерний для ВЧК ІІІ ступеня, швидке пригнічення церебральної активності, ступор або кома, децеребраційна поза, судоми, стовбурові та вегето-вісцеральні порушення, значні метаболічні порушення).
Критерії несприятливого прогнозу для дітей з ВЧК:
ВЧК, які поширюються на паренхіму мозку;
катастрофічний початок клінічних проявів з вибуханням тім'ячка, судомами, зупинкою дихання й іншими клінічними синдромами;
постгеморагічна гідроцефалія, що спонтанно не стабілізується;
ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, що свідчать про прогресуючу постгеморагічну гідроцефалію.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО ЛІКУВАННЯ ГІПОКСИЧНОГО УШКОДЖЕННЯ ЦНС У НОВОНАРОДЖЕНИХ:
забезпечення адекватної легеневої вентиляції,
підтримка стабільного рівня системної та церебральної гемодинаміки,
постійний моніторинг та адекватна корекція метаболічних порушень,
профілактика і контроль набряку мозку та судомного синдрому,
удосконалення напрямків виходжування дітей,
антенатальна та постнатальна церебропротекція.
своєчасне проведення заходів первинної реанімації новонароджених у пологовому залі.
лікувально-охоронний режим:
- запобігання охолодження та перегрівання;
- запобігання швидкої зміни положення тіла;
- усунення дії гучних звуків та яскравих променів світла;
- застосування знеболення для проведення болючих маніпуляцій.
забезпечення адекватної легеневої вентиляції (необхідно підтримувати рО2 на рівні 60-80 мм.рт.ст., рСО2 на рівні 35-40 мм. рт.ст.).
підтримка стабільного рівня системної та церебральної гемодинаміки:
- загальний об'єм рідини у перші 24 години - 60-100 мл/кг (в залежності від гестаційного віку дитини);
- розпочинати необхідно з повільного відновлення ОЦК шляхом введення коллоїдних розчинів впродовж 1-2 години;
- після відновлення ОЦК необхідно розпочинати інфузію допаміну/добутаміну в стартовій дозі 5 мкг/кг/хв.
корекція метаболічних розладів:
- гіпоглікемії ( 2,6 ммоль/л);
- гіперглікемії ( 6 ммоль/л);
- гіпонатрійемії ( 130 ммоль/л);
- гіпернатрійемії ( 143 ммоль/л);
- гіпокалійємії ( 3,5 ммоль/л);
- гіперкалійемії ( 5,5 ммоль/л);
- гіпокальційемії ( 1,7 ммоль/л);
- гіпомагнійемії ( 0,7 ммоль/л) - сірчанокисла магнезія в дозі 0,2 мл/кг 25% розчину внутрішньовенно повільно через 8-12 годин;
- порушень енергетичного обміну (цитохром С, мексидол, амтізол);
- порушень ліпідного обміну (мілдронат, L-карнітин);
- порушень про- та антиоксидантної взаємодії ( -токоферол, ліпоєва кислота, вітаміни групи В, аскорбінова кислота, ліпін, кверцетин, нейровітан, АГТП фірми Heel).
профілактика та терапія набряку мозку:
- положення дитини на рівній поверхні з припіднятою верхньою половиною тіла на 10-15 см;
- лазікс (фуросемід) в дозі 1-2 мг/кг внутрішньовенно;
- фенобарбітал в дозі навантаження 20 мг/кг/добу внутрішньовенно, підтримуюча доза - ь3-5 мг/кг/добу;
- гіпервентиляція на ШВЛ з підтриманням рСО2 на рівні 25-35 мм. рт. ст.;
- маннітол (манніт) в дозі 10 мг/кг/добу (10 мл/кг 10% розчину) внутрішньовенно крапельно (впродовж перших 2-3 діб життя);
- глюкокортикостероіди (преднізолон 1 мг/кг через 6 годин або дексаметазон 0,1 мг/кг через 6 годин або дексазон 0,1 мк/кг через 6 годин впродовж перших 3 діб життя з наступним пониженням дози препарату шляхом збільшення інтервалу його введення через8-12-24 години впродовж наступних 6 діб).
терапія судом:
- корекція метаболічних розладів;
- фенобарбітал або гідантоін в дозі 20 мл/кг внутрішньовенно з подальшою підтримуючою дозою 3-5 мг/кг;
- паральдегід (3 мл/кг 5% розчину), фенітоін (20 мг/кг), діазепам (0,3 мг/кг) (при судомах, які рефрактерні до введення фенобарбіталу);
стабілізація системи гемостазу:
- вікасол 0,1 мл/кг,
- діцінон 1 мл (125 мг) 2 рази на добу,
- трансфузія свіжозамороженої плазми 10 мл/кг.
корекція анемічного синдрому:
- трансфузія еритроцитарної маси.
протипоказані:
- пентоксифіллін (трентал),
- діпірідамол (курантіл),
- еуфіллін,
- гепарин.
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
8. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
Loading...

 
 

Цікаве