WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика - Реферат

Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика - Реферат

мкмоль/л необхідно розцінювати як патологічну. Після народження дитини концентрація білірубіну в крові поступово підвищується. Якщо вона становить понад 78-85 мкмоль/л, часто з'являється незначне жовтяничне забарвлення шкіри. Помірна гіпербілірубінемія є однією з особливостей періоду новонародженості. Через 7-8 днів після народження у здорових немовлят ензимна функція печінки стає активнішою. Цей стан має тісний зв'язок із припиненням тормозного впливу гормонів плаценти і материнського організму, наявністю стимулюючої дії токсичного білірубіну на функцію глюкуронілтрансферази, поліпшенням оксигенації печінки, зі становленням функції ендокринної системи новонародженого. Важливе значення в гіпербілірубінемії дітей перших днів життя мають такі моменти: вузькі жовчні протоки, низька концентрація жовчних кислот. Кишкова екскреція білірубіну протягом періоду неонатальної адаптації також має свої особливості. У зв'язку з відсутністю в новонароджених немовлят специфічної мікрофлори, що сприяє перетворенню прямого білірубіну на стеркобілін, а також за наявності особливого ферменту В-глюкуронідази стає можливим трансформація його в непрямий токсичний білірубін. Затримання елімінації меконію протягом 12 годин може спричинити збільшення концентрації непрямого білірубіну в травному каналі, його реабсорбції і включення в кишково-печінковий цикл, що збільшує навантаження на відносно низьку ензимну і екскреторну функцію печінки. Характер і ступінь проникнення білірубіну в різноманітні тканини організму мають тісний зв'язок з їх афінітетом. У процесі його розподілення в організмі важливу роль відіграють васкуляризація тканин, наявність у них значного вмісту фосфоліпідів, жиру, білків. У перші 2 дні життя дитини білірубін накопичується в плазмі крові, далі в жировій тканині, котра виконує функцію його резервуара, на 3-4-й день може проникнути через гематоенцефалічний бар'єр у ЦНС. Концентрація білірубіну в крові 340-420-540 мкмоль/л є надто небезпечною. З'єднуючись з структурами нервових кліток, вільний токсичний білірубін проникає в клітину, негативно впливає на окисне фосфорилювання, посилює явище гліколізу, змінює синтез білків. Особливий вплив спрямований на гангліонарні клітини базису мозку, гіпокампа, мозочка і ядер дна IV шлуночку. За наявності високих концентрацій білірубіну вони забарвлюються в жовтий колір. Білірубінова енцефалопатія - найважче ускладнення гіпербілірубінемії. Ядерна жовтяниця - це кінцева стадія білірубінової енцефалопатії. Розвитку патологічної гіпербілірубінемії, інтоксикації і енцефалопатії у новонароджених дітей сприяє низка чинників, а саме: гіпоксія, гіпоглікемія, гіпоальбумінемія, гіперосмолярність, гіпотермія, дегідратація, інфекція, дисбактеріоз, порушення фосфоліпідного обміну, ендокринопатія (діабетична фетопатія, фетальний гіпотиреоз), недоношеність.
КОН'ЮГАЦIЙНА ЖОВТЯНИЦЯ. Зумовлена порушенням процесiв перетворення непрямого білірубіну. При цiй формi вiдмiчено недостатню активнiсть ферменту УДФ-глюкоронiлтрансферази, за допомогою якої здiйснюється перетворення непрямого білірубіну в прямий, в результатi чого в кровi дитини вiдбувається накопичення непрямого бiлiрубiну при вiдсутностi посиленого гемолiзу. Ця жовтяниця характеризується вiдсутнiстю збiльшення печiнки та селезiнки, нормальним вмiстом в кровi ерiтроцитiв, гемоглобіну, вiльного залiза в плазмi. До цього типу жовтяниць вiдносяться :
1. Транзиторна жовтяниця. 2. Жовтяниця недоношених. 3. Транзиторна негемолiтична гiпербiлiрубiнемiя новонароджених. 4. Вроджена гемолiтична гiпербiлiрубiнемiя з ядерною жовтяницею (Криглера-Найяра).
5. Синдром Жильбера- Мейленграхта. 6. Жовтяниця при гiпертиреозi. 7. Жовтяниця у дiтей вiд матерiв з цукровим дiабетом. 8. Жовтяниця у дiтей з обструкцiєю кишечника або пiлоростенозом.
ПЕЧIНКОВА ЖОВТЯНИЦЯ: Зумовлена ураженням паренхiми печiнки внаслiдок рiзних захворювань, що викликанi бактерiями, вiрусами, простішими. В цих випадках в кровi пiдвищується рiвень як НБ, так i ПБ. Якщо при цьому рiвень загального білірубіну перевищує 51-85 мкмоль/л, то установлюється приблизно постiйне спiввiдношення мiж обома формами білірубіну, причому рiвень непрямого білірубіну iнодi навiть трохи переважає. Ураження паренхими печiнки особливо несприятливе для новонароджених в зв'язку з пониженою функцiональною властивiстю, що зумовлює раннiй розвиток порушення бiлiрубiнового обмiну.
МЕХАНIЧНА ЖОВТЯНИЦЯ: Зумовлена механiчною затримкою жовчi в жовчовивiдних протоках в зв'язку з порушенням екскреторної функцiі печiнки. Характеризується збiльшенням печiнки та селезiнки, накопиченням в кровi прямого білірубіну, наявнiстю безколiрного стiльця, iнтенсивним забарвленням сечi. Розвивається при атрезiї жовчних шляхiв, кистi жовчного протоку, кiльцеподiбнiй пiдшлунковiй залозi, муковiсцидозi, синдромі згущення жовчі при гемолітичній хворобі новонародженого.
ЛІКУВАННЯ: При наявності жовтяниці проводять лікування, направлене на виведення білірубіну з організму та підвищення стійкості тканин до білірубіну - введення 10% розчину глюкози, альбумін, кокарбоксилаза, вітаміни тощо. Ефективним та поширеним методом при жовтяницях є світлотерапія. Опромінювання проводять з моменту появи жовтяниціза допомогою ламп синього та денного світла потужністю 20-40 Вт, кількістю процедур 6-12 на відстані від дитини 60-75 см. Обов'язково закривають очі та статеві органи. Методики світлотерапії поділяються на безперервні та переміжні.Частіше використовується опромінювання безперервно 6 годин з наступною перервою протягом 2 годин /усього за добу 12 годин/. Світлотерапія проводиться до зменшення білірубіну до безпечного рівня. Світло, особливо в діапазоні довжини хвилі від 400 до 500 нм, проникаючи через шкіру, сприяє перетворенню токсичного білірубіну в нетоксичні водорозчинні речовини, які виводяться з організму з сечею та випорожненнями. Ускладненнями при світлотерапії можуть бути: підвищення температури тіла дитини внаслідок перегрівання, дегідратація, висипки на шкірі, почастішання випорожнень, синдром "бронзової дитини". При лікуванні всіх видів жовтяниць використовують індуктори ферментів, які, впливаючи на глюкоронілтрансферазну систему печінки, викликають проліферацію ендоплазматичного ретикулуму, що підсилює синтез жовчних кислот, які беруть участь в транспорті білірубіну та прискорюють екскрецію жовчі. Прискорюється метаболізм кортикостероїдів, андрогенів та інших активних речовин. Це і обумовило застосування фенобарбіталу та інших індукторів при лікуванні гіпербілірубінемії у новонароджених. Ефект від їх застосування з'являється не раніше 3-5 доби від початку лікування. Фенобарбітал при лікуванні жовтяниць призначають з розрахунку 5-10мг/кг маси тіла на добу у три прийома протягом 5-10 днів. При лікуванні жовтяниць у новонароджених ефективно застосування ентеросорбентів. Найчастіше використовують ентеросгель з розрахунку 2 г/кг маси тіла на добу (глибоконедоношеним дітям по 1,5г/кг) за 60 хвилин до годування в 20-30 мл кип'яченої води за 3-4 рази; 5% розчин ентеродезу у 5% розчині глюкози по 5 мл/кг маси тіла на добу в 3-4 прийоми. Застосовуються вуглецеві сорбенти СКН, СУГС, СУМС-1 та інші.
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
8. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
9. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / под ред. проф. Знаменской Т.К., проф. Писаревой С.П.-К.:Изд-во Агенство Стандарт, 2005.-268с.
10. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
11. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989.
Loading...

 
 

Цікаве