WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → TORCH-інфекції в перинатальному періоді - Реферат

TORCH-інфекції в перинатальному періоді - Реферат

вірусу, зменшує тривалість персистенції ЦМВ в організмі, знижує ризик формування інвалідності у немовлят з ЦМВ-інфекцією. Використовують також специфічний імуноглобулін для внутрішньовенного введення з високим рівнем антитіл проти цитомегаловірусу.
Профілактика: обстеження та лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, протягом вагітності.
ГЕРПЕТИЧНА ІНФЕКЦІЯ.
Збудники неонатального герпесу - герпес-вірус I-ого типу оролабіальний, герпес-вірус II-ого типу урогенітальний /HSV I ,II/. Фактори ризику: безпліддя, невиношування вагітності, генітальний герпес, хронічні урогенітальні інфекції невстановленої етіології, ерозії, дисплазії шийки матки, лабіальний герпес у матері.
Інфікування плоду можливе трансплацентарним гематогенним шляхом, через інфіковані навколоплідні води /внутрішньоамніально/, при проходженні через інфіковані пологові шляхи /інтранатально/. Немовля може інфікуватися від хворої матері на герпетичну інфекцію. Високий ризик нозокоміального інфікування новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії.
Клінічні форми неонатального герпесу:
1. Вроджений неонатальний герпес /антенатальне інфікування/ - передчасне народження,ураження ЦНС /мікроцефалія, гідроцефалія, церебральні кальціфікати/, мікрофтальмія, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, вроджений сепсис.
2. Генералізований неонатальний герпес /інфікування в пізньому фетальному періоді, інтранатальне/ - судоми, збудливість, жовтяниця, пневмонія, виразково-некротичний ентероколіт, менінгоенцефаліт, геморагічний синдром, везикулярні висипи на шкірі, слизових. Клінічний розвиток захворювання спостерігається, переважно, з перших днів життя. Високий ризик розвитку перинатального сепсису, фетального гепатиту, атрезії жовчних ходів.
3. Локальна форма з ураженням шкіри, слизових оболонок, характерні везикули однокамерні або багатокамерні, переважно, на грудній клітині, спині дитини. Локальна форма в 30-40% випадках супровождується ураженням ЦНС з розвитком енцефаліту.
4. Церебральна форма /інтранатальне інфікування/ - вірусний енцефаліт, судоми. Клінічний розвиток захворювання спостерігається на другому-третьому тижні життя.
Нелікований неонатальний герпес - смертність 80-90%, інвалідність 90-95%.
Віддалені наслідки неонатального герпесу: затримка психо- моторного розвитку, дитячий церебральний параліч, епілепсія, глухота, катаракта.
Діагностика: визначення специфічних імуноглобулінів G і М у матері та новонародженого методом імуноферментного аналізу /ІФА/. Імуноглобулін М визначається в крові тільки в разі гострої інфекції. Герпетична інфекція належить до групи персистентних , тому діагностичне значення має також визначення імуноглобуліну G у високих титрах у жінок до і протягом вагітності.
У новонароджених для підтвердження вірусного енцефаліту діагностичне значення має імуноферментний аналіз ліквору.
Застосовують також цепну ланцюгову реакцію /ЦЛР, молекулярну ДНК-діагностику. У хворих немовлят слід проводити нейросонографію.
Лікування: для специфічної противірусної терапії застосовують препарат зовіракс /ацикловір/. Новонародженим зовіракс призначають у дозі 30 мг на кг маси тіла на добу. Препарат вводять внутрішньовенно, протягом години, три рази на добу. Курс лікування становить 10-14 днів. Зовіракс впливає виключно на клітини, інфіковані герпес-вірусом. Зовіракс пригнічує реплікацію вірусу, зменшує тривалість персистенції вірусу в організмі, значно підвищує рівень виживання немовлят з неонатальним герпесом, забезпечує позитивні результати лікування.
Доцільно проводити лікування жінок до вагітності або протягом вагітності із застосуванням препаратів зовіракс, вальтрекс. Лікування генітального герпесу треба проводити у сімейної пари.
Герпес-вірус чутливий до інтерферону, тому для лікування герпетичної інфекції застосовують препарати рекомбінантного інтенферону: лаферон, віферон. Лаферон призначають в дозі 100000-150000МО на кг маси тіла на добу, вводять ректально, внутрішньом'язево два рази на добу. Курс лікування - 5-10 днів, проводять два-три курси з інтервалом 7-10 днів.
Профілактика: обстеження та лікування жінок з високим перинатальним ризиком, генітальним герпесом. Лікування вагітних з герпетичною інфекцією з використанням специфічних препаратів: зовіракс, вальтрекс.
ТОКСОПЛАЗМОЗ:
Токсоплазма належить до паразитарних збудників. Ризик інфікування жінок: контакт з кішками, вживання сирого та напівсирого м'яса. Найбільший ризик для плоду - інфікування жінки токсоплазмою вперше при вагітності. Проте хронічний токсоплазмоз у жінки теж визначає ризик для плода. Шлях інфікування плоду гематогенний трансплацентарний. Якщо інфікування відбувається на ранніх етапах розвитку плоду, спостерігається самовільне переривання вагітності, мертвонародження, формування вроджених вад розвитку /гідроцефалія/, передчасне народження. Клініка вродженого токсоплазмозу: гідроцефалія, хоріоретиніт, церебральні кальцифікати.
Клініка гострого генералізованого токсоплазмозу /інфікування в пізньому фетальному періоді/: перинатальна асфіксія, судоми, збудливість або пригнічення, жовтяниця, пневмонія, гепатоспленомегалія, анемія, геморагічний синдром. Може розвиватися клініка менінгоенцефаліту, некротичного енцефаліту, перинатального сепсису. Віддалені наслідки: затримка психомоторного розвитку, епілепсія, глухота, втрата зору.
Діагностика: діагностичне значення має визначення специфічних імуноглобулінів G і М у матері та новонародженого. Імуноглобулін М можно визначити тільки в разі гострої інфекції. Застосовують ЦЛР, молекулярну ДНК-діагностику. Необхідно проводити рентгенографію кісток черепа, нейросонографію, біохімічний контроль крові.
Лікування: призначають антибіотик спіраміцин у дозі 1мг на кг маси тіла на добу, вводять внутрішньом'язево, 2 рази на добу. Курс лікування 10-14 днів.
ЛІСТЕРІОЗ: Збудником лістеріозу є грампозитивна паличка.У вагітних жінок лістеріоз перебігає як грипоподібне захворювання, супроводжується млявістю, підвищенням температури тіла, нездужанням, головним болем, міалгією. Плід інфікується гематогенним трансплацентарним шляхом. Можливе інфікування через навколоплідні води, а також при проходженні через пологові шляхи.
Клініка: в разі трансплацентарного інфікування дитина народжується з клінічними ознаками внутрішньоутробного грануломатозного лістеріозного сепсису. При цьому відзначаються гранульоми шкіри, слизових оболонок, печінки, селезінки, головного мозку, легенів. У дитини спостерігаються жовтяниця, гепатоспленомегалія, менінгіт, пневмонія, сепсис.
Діагностика: бактеріоскопія з окраскою за Грамом мазків крові, ліквору.
ХЛАМІДІЙНА ІНФЕКЦІЯ.
Хламідії - мікроорганізми, що займають проміжне положення між вірусами і бактеріями. Хламідії досить широко поширені серед населення, особливо у жінок і чоловіків репродуктивного віку / 35-40%/. Частота визначення хламідіозу у вагітних груп ризику становить 30-40%, ризик інфікуванняплоду - 40-70%.
Фактори ризику:
Loading...

 
 

Цікаве