WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Виразково-некротичний ентероколіт: профілактика, діагностика, лікування - Реферат

Виразково-некротичний ентероколіт: профілактика, діагностика, лікування - Реферат

за необхідності використовується ШВЛ.
" Пробіотики (недостатньо даних щодо використання пробіотиків при лікуванні НЕК, щоби рекомендувати або зобороняти їх використання).
Існують особливості лікування дітей з обтураційною кишковою непрохідністю. Цей варіант перебігу НЕК характерний для глибоко недоношених дітей та дітей з критично низькою масою тіла та зумовлений обтурацією кишечної трубки в`язкими кишковими масами. При лікуванні цих хворих слід притримуватися наступниї тактики:
ў в початковій стадії захворювання, коли є лише тільки симптоми непрохідності, які підтверджуються клінічно та рентгенологічно, але немає інших більш грізних рентгенологічних симптомів (пневматоз, асцит, газ у воротній вене, "стабільна" петля кишки), немає виражених ознак інтоксикації, а в лабораторних показниках немає даних за швидке наростання запальних змін, тромбоцитопенію, коагулогічні порушення, протягом 3-4 діб можливе проведення консервативного лікування з обов`язковою механічною декомпресією кишки та шлунка та введенням препаратів, які стимулюють перистальтику кишечника
- S. Proserini 0,05% - 0,1мл (0,05мл для дітей з масой менше 1000г) 3
рази на добу при внутрім`язевому введенні.
ў При появі стільця та розрішенні непрохідності кишечника консервативну терапію продовжують до повної нормалізаціії стану дитини.
ў Поступово переходять на вигодовування грудним молоком чи адаптованими сумішами, притримуючись правила поступового, повільного збільшення об`єму та концентрації суміші, що вводиться.
ў При неефективності консервативної терапії, відсутності адекватної відповіді на введений прозерин протягом 3 діб, збереження і наростання клініки кишкової непрохідності, необхідно ставити показання до хірургічного лікування, бо продовження консервативного лікування в даній ситуації приводить до перфорації кишки та перитоніту. Стимуляція перистальтики у всіх її видах протипоказана.
Найкращим видом харчування для новонародженої дитини є грудне молоко. Ентеральне годування новонароджених з НЕК розпочинається з того моменту, коли у дитини відновлюється пассаж по кишечнику, зникає здуття живота, з`являється стійка тенденція до покращення чи нормалізація лабораторних показників та рентгенологічних даних. Якщо динаміка перебігу захворювання є швидкою, він може повернутися до ентерального харчування впродовж 72 годин, хоча у більшості випадків цього не відбувається. Рекомендовані невеликі стартові об?єми харчування з поступовим збільшенням кількості їжі. Дослідження свідчать, що забезпечення грудним материнським молоком попереджує розвиток НЕК в одного з двадцяти новонароджених з малим терміном гестації.
Динамічне спостереження новонародженого з НЕК:
" Повторні загальноклінічні огляди, спостереження за розмірами живота дитини
" Рентгенографія живота для спостереження динаміки хвороби
" УЗД
" Загальний аналіз крові
" Загальний аналіз сечі
" Біохімічні дослідження крові
" Коагулограма
" Аналіз випорожнень на наявність крові
Слід передбачити процедури ізоляції для попередження інфікування новонародженого та розповсюдження можливої нозокоміальної інфекції.
Якщо на тлі проведеної терапії стан дитини не покращується, а парез кишечника наростає, про що свідчить збільшення застійного вмісту у шлунку і відсутність стільця чи частий рідкий пінистий стілець з кров`ю, необхідно провести повторне рентгенологічне обстеження і УЗД органів черевної порожнини. Це дозволяє виявити у дітей патологічні симптоми, які свідчать про прогресування захворювання і перехід його у хірургічну стадію.
Хірургічне лікування некротичного ентероколіту:
Алгоритм дій при оперативному лікуванні пацієнтів з НЕК включає чотири основних этапи:
" предопераційну підготовку;
" оперативне втручання;
" післяопераційне ведення;
" період реабілітації.
До передопераційної підготовки, яка має проводитися не більше 2,5 - 3 годин, входить:
" підбір адекватних параметрів вентиляції легень;
" корекція гемодинамічних порушень, стабілізація АТ;
" корекція електролітних порушень, КОС;
" корекція гіповолемії, відновлення чи підтримка діурезу на рівні не
" менше 1,5 - 2,0 мл/кг/год;
" гемо- чи плазмотрансфузія (за показаннями);
" довенне введення антибіотиків широкого спектру дії та імуноглобулінів
" зігрівання дитини та підтримка температури тіла на нормальному рівні.
Про готовність пацієнта до операції свідчать стабілізація гемодинаміки та газообміну, нормалізація діурезу, ліквідація електролітних порушень та метаболічного ацидозу.
Серьозні випадки НЕК можуть потребувати видалення частини кишечника. Іноді після видалення пошкодженої частини кишки здорові ділянки можуть бути зшиті між собою. В інших випадках, якщо має місце перітоніт, використовують стому.
В післяопераційному періоді всі діти потребують інфузійної підтримки, бо швидко розвиваються ексикоз та електролітні порушення.
Прогноз дітей, які перехворіли на НЕК:
Приблизно 50 % новонароджених з НЕК, хто отримує адекватну терапію, мають клінічне видужання і не мають проблем з вигодовуванням.
У деяких випадках може виникати звуження кишківника та синдром "короткої кишки", що може потребувати хірургічної корекції, навіть якщо попереднє консервативне лікування було успішним.
Іншою проблемою може бути виникнення синдрому мальабсорбції. Це стосується переважно випадків, які потребували хірургічного втручання при НЕК у дітей і мали частину видаленого кишечника.
З новонароджених, яким було використано хірургічне лікування, приблизно дві третини виживають. Смертність при НЕК вище в новонароджених з дуже низькою масою тіла при народженні.
Хоча має місце недостатність інформації щодо подальшого неврологічного розвиткудітей із НЕК, доступні дані вказують, що 50 % з тих, що вижили, мають повноцінне життя.
?
Література:
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
8. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
9. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / под ред. проф. Знаменской Т.К., проф. Писаревой С.П.-К.:Изд-во Агенство Стандарт, 2005.-268с.
10. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
11. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989.
Loading...

 
 

Цікаве