WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інтенсивна терапія новонароджених з поліорганною недостатністю - Реферат

Інтенсивна терапія новонароджених з поліорганною недостатністю - Реферат

індивідуально. Тіопентал не використовують за наявності самостійного дихання у новонародженого.
У разі необхідності коригуютьелектролітні порушення.
За наявності центрального ціанозу або інших дихальних розладів - призначається респіраторна терапія.
Якщо судоми повторюються протягом наступних 2-х діб - призначають фенобарбітал внутрішньо один раз на добу і продовжують лікування протягом 7 днів після останнього епізоду судом.
Гіпотензія:
В блоці інтенсивної терапії та реанімації:
- забезпечують тепловий захист дитини для підтримання нормальної температури тіла;
- розпочинають моніторинг наступних показників:
" температура тіла;
" частота і характер дихання;
" частота серцевих сорочень;
" колір шкіри та слизових оболонок;
" діурез (не використовувати сечовий катетер рутинно);
" активність дитини;
" насичення гемоглобіну киснем (SрО2);
" артеріальний тиск;
" газовий склад та кислотно-лужний стан крові (при наявності можливостей);
- забезпечення судинного доступу;
- забезпечення респіраторної підтримки згідно ступеню важкості дихальних розладів.
За умови стабільного стану дитини зазначені вище вітальні функції контролюють щонайменше кожні 3 год. і підтримують їх нормальні показники.
Для забезпечення стабільної гемодинаміки необхідно підтримувати ЧСС в межах 1110-160 за 1 хвилину та середній артеріальний тиск (САТ) вище рівня, що відповідає гестаційному віку новонародженого.
Якщо виникла артеріальна гіпотензія (САТ нижче гестаційного віку дитини у тижнях):
1. Розпочати внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду в дозі 10-20 мл/кг протягом 30 хв.
2. Якщо після введення 0,9% розчину натрію хлориду тиск не нормалізується, призначити постійну в/в інфузію допаміну, починаючи з 5 мкг/кг/хв., контролюючи показник САТ.
Якщо протягом 15 хв. введення допаміну в дозі 5 мкг/кг/хв.. САТ не підвищується, слід поступово (через кожні 15 хв.) збільшувати дозу допаміну до 15-20 мкг/кг/хв., поки не нормалізується САТ.
При неефективності допаміну в дозі 15-20 мкг/кг/хв. слід розпочати в/в інфузію добутаміну в дозі 10-20 мкг/кг/хв. (останній можна призначати в комбінації з допаміном або окремо) під контролем САТ.
3. Якщо є підозра на наявність у дитини важкої асфіксії, а також у випадку глибоко недоношеного новонародженого, доцільніше розпочинати стабілізацію гемодинаміки з призначення в/в інфузії добутаміну з розрахунку 10-20 мкг/кг/хв. При неефективності добутаміну в дозі 20 мкг/кг/хв. слід додатково призначити допамін, починаючи з 10 мкг/кг/хв. і за відсутності ефекту поступово (кожні 15 хв.) збільшувати дозу до 20-30 мкг/кг/хв.
4. При неефективності попередніх заходів використати в/в введення адреналіну або норадреналіну в дозі 0,5-1,0 мкг/кг/хв. (можна призначати в комбінації з іншим пресорним аіном або окремо).
5. Призначення пресорних амінів вимагає обов'язкового моніторингу артеріального тиску.
6. Якщо, незважаючи на корекцію судинного об'єму крові і призначення зазначених інотропних препаратів у максимальних дозах, АТ не нормалізується, слід передбачити необхідність додаткового застосування глюкокортикоїдів:
6.1. гідрокортизон - 2-10 мкг/кг/добу - 2-4 в/в введення або
6.2. дексамтазон - 0,25 мг/кг в/в одноразово або двічі через 12 год.
7. Призначення глюкокортикоїдів може супроводжуватись численними негативними наслідками (найважливіший з яких - важке ураження ЦНС) і тому необхідно використовувати мінімальні дози та мінімальний курс.
Кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту:
Візуально відмічається блювота алою кров'ю або значне виділення крові через назогастральний зонд.
Можливі причини:
- в першу добу вищевказана ситуація часто обумовлена попададанням материнської крові в шлунок під час пологів;
- одночасна наявність кровотечі іншої локалізації свідчить про коагулопатії або ДВЗ крові. Якщо кровотеча відмічається тільки з назогастрального зонда, слід подумати про стресову виразку, травматизації слизової при введенні зонда в шлунок, заковтування материнської крові;
- введення медикаментів - індометацин, толазолін, стероїдні препарати;
- якщо дитині після народження не вводили вітамін К.
Диференційний діагноз:
- заковтування материнської крові;
- стресова виразка;
- травма при введенні назогастрального зонда;
- виразково-некротичний ентероколіт;
- коагулопатії: геморагічна хвороба новонароджених, ДВЗ крові;
- кровотеча, обумовлена введенням медикаментів.
Обстеження: лабораторні:
- тест Апта - показаний у випадках, коли можливою причиною кровотечі є заковтування материнської крові;
- визначення рівня гематокриту та кількості тромбоцитів;
- коагуляцій ні тести - визначення АЧТВ, протромбінового часу (збільшення) та рівня фібриногену (зниження), що дозволить виключити ДВЗ крові або інші коагулопатії.
Рентгенологічне обстеження органів черевної порожнини показана для оцінки "газового малюнку" кишечника та виявлення ознак виразкового-некротичного ентероколіту, а також дозволяє визначити локалізацію назогастрального зонда.
Тактика:
Загальні заходи: зупинка кровотечі (в усіх випадках, крім заковтування материнської крові). Для зупинки гострої шлунково-кишкової кровотечі необхідно:
- лаваж прохолодною (але не холодною, оскільки швидко може виникнути гіпотермія) водою (приблизно 5 мл/кг) через назогастральний зонд;
- якщо після лаважу кровотеча триває, можна промити шлунок розчином адреналіну (розведення 1 : 10 000), 0,1 мл якого розчиняють в 10 мл води. При цьому - визначити вихідний рівень гематокриту, ретельний моніторинг артеріального тиску і при його падінні - введення колоїдів.
Спеціальні заходи:
1. Заковтування материнської крові - виконати тест Апта для підтвердження наявності гемоглобіну материнської крові. Лікування не потребує.
2. Стресова виразка - діагноз важко верифікувати рентгенологічно, тому це дослідження не проводять. Звичайно, наступає ремісія, рецидиви - рідко. Антацидні препарати у новонароджених не застосовуються, оскільки можуть викликати утворення кишкових конкрементів. На висоті кровотечі вводять циметидин.
3. Для виключення травми слизової шлунка використовувати зонд меншого діаметру. Показаний лаваж прохолодною водою та моніторинг.
4. При верифікації діагнозу виразково-некротичного ентероколіту - ведення хворого та лікування згідно схеми лікування ВНЕК (за стадіями).
5. При геморагічній хворобі, що частіше зустрічається у новонароджених, які не отримали при народженні вітамін К, слід його ввести в дозі 1 мг та провести посиндромну терапію (за необхідності).
6. ДВЗ крові супроводжується кровотечею іншої локалізації і проводяться трансфузія антигемофільної плазми.
Легенева
Loading...

 
 

Цікаве