WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розрахунок інфузійної терапії та парентерального харчування у новонароджених з перинатальною патологією - Реферат

Розрахунок інфузійної терапії та парентерального харчування у новонароджених з перинатальною патологією - Реферат

за рівнем аміаку, електролітів і КОС. Швидкість уведення білкових компонентів парентерального живлення не повинна перевищувати 0,2 г/кг/год.
Ліпіди. Препарати, що є джерелом жирних кислот, мають найбільшу енергетичну цінність порівняно з іншими компонентами парентерального живлення. Вони є дрібнодисперсними, стійкими при зберіганні емульсіями. Найпоширеніші препарати є 10 % і 20 % розчини інтраліпіду і ліпофундину. Перевагу віддають 20 % розчину інтраліпіду, в 1 мл якого міститься 8 кДж (2 ккал). Основними жирними кислотами емульсії є ліпоєва (54 %), олеїнова (26 %),пальмітинова (9 %) і лінолева (8 %). Сировина для одержання жиру цієї емульсії - соєва олія, емульгатори - фосфоліпіди яєчного жовтка, дисперсне середовище - водні розчини гліцеролу. Високий ступінь емульгування та ізотонічність препарату в разі дотримання належних умов зберігання і техніки зведення надійно запобігають емболії і флебіту.
Інтраліпід не змішують з основним розчином для парентерального живлення, а вводять окремо одночасно із ним за допомогою У-подібного з'єднувача в центральну або периферійну вену. Перед уведенням жирової емульсії важливо переконатися, що рівень тригліцеридів у плазмі новонародженого нормальний. Початкова добова доза 20 % розчину інтраліпіду становить 0,5 г/кг (2,5 мл/кг за добу). Дозу щодоби збільшують на 0,5 г/кг, рівень тригліцеридів крові слід контролювати через день, тобто після кожного додатково призначеного 1 г жиру. Середня добова доза жирової емульсії -2 г/кг, максимальна - 3 г/кг. Швидкість уведення інтраліпіду - 0,5/год, якщо добова доза препарату не перевищує 12 мл. І навпаки, загальну дозу ліпідів уводять шляхом постійного вливання протягом 24 год; швидкість інфузії не повинна перевищувати 0,25 - 0,5 г/кг за год. Щоб забезпечити потребу в есенціальних жирних кислотах (лінолен арахідоновій), достатньо вводити 0,5 г/кг 20 % розчину інтраліпіду 1 - 2 рази на тиждень.
Дозу інтраліпіду слід зменшувати в разі введення його новонародженим із сепсисом, синдромом респіраторного розладу (дистрес-синдромом), тромбоцитопенією і тяжкою білірубінемією. У всіх згаданих випадках використовують невеликі дози інтраліпіду для забезпечення потреби в есенціальних жирних кислотах за yмови, що рівень тригліцеридів не перевищує 1 г/л.
Жирові емульсії можна застосовувати після нормалізації геодинаміки, відновлення ОЦК, поліпшення мікроциркуляції і зникнення ознак тяжкого зневоднення. Протипоказаннями до їх призначення є виражена гіперліпідемія,1 гіперхолестеринемія, недостатність печінки, схильність до кровотеч, кровилив у мозок, шок, коматозний стан. У разі використання жирових емульсій можливі ускладнення - як ранні, пов'язані з неправильно підібраною швидкістю введення препарату, так і пізні, зумовлені перевантаженням гепатацитів жиром.
Вітаміни. Добові потреби у вітамінах можуть бути забезпечені додаванням до розчину, що використовується для парентерального живлення, спеціального препарату, який містить основні жиро- і водорозчинні вітаміни. Такими препаратами є, наприклад, Pediatric MVI, Beracca С. У 5 мл Pediatric MVI міститься: пантотенової кислоти - 5 мг; біотину - 20 мкг; фолієвої кислоти - 140 мкг, нікотинової кислоти - І7 мг; рибофлавіну (віт. 82) -1,4 мг; тіаміну (віт. ВІ) -1,2 мг; ретинолу (віт. А) - 2300 МО; піридоксину (віт. В6)- 1 мг; ціанокобалам: (віт. В12) - 1 мкг; аскорбінової кислоти (віт. С) - 80 мг; кальциферолу (віт. І - 400 МО); альфа-токоферолу (віт. Е) - 7 МО; філохінонів (віт. К)- 200 мкг.
Добова доза Pediatric MVI парентерального живлення становить 1,7 мл/кг, але не більше 5 мл. За відсутності патентованого полівітамінного препарату для парентерального живлення добові потреби можуть забезпечуватися призначенням окремих вітамінних препаратів у відповідних дозах.
Мікроелементи. Проведення парентерального живлення передбачає забезпечення насамперед добових потреб у цинку, міді, магнії, хромі, селені, молібдені, йоді. Аптеки центрів, у яких проводиться парентеральне живлення, готують спеціальні розчини, що дає змогу забезпечити наведені нижче добові потреби організму дитини в основних мікроелементах, (мкг/кг):
цинк - 200 - 400, селен - 2 -3, мідь - 20, молібден - 0,25, манган - 1 - 5, йод - 1, хром - 0,2
Потрібний моніторинг вмісту міді, цинку, хрому, селену через кожні чотири тижні парентерального живлення. Частіше визначати вміст мікроелементів у плазмі крові слід у хворих із холестазом, недостатністю нирок, а також за підозри на дефіцит або токсичність.
Препарати амінокислот містять певну кількість мікроелементів, проте рівень останніх варіює. Внаслідок цього розчини амінокислот для парентерального живлення не беруть до уваги під час розрахунку забезпеченості організму мікроелементами. За відсутності спеціальних розчинів, які містять мікроелементи, відповідним джерелом останніх може бути плазма, яку вводять раз на 5-7 днів із розрахунку 10 мл/кг на добу.
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
8. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
9. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / под ред. проф. Знаменской Т.К., проф. Писаревой С.П.-К.:Изд-во Агенство Стандарт, 2005.-268с.
10. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
11. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989.
Loading...

 
 

Цікаве