WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інтенсивна терапія порушень водно-електролітного обміну. Корекція гіпер- та гіпогікемії у новонароджених - Реферат

Інтенсивна терапія порушень водно-електролітного обміну. Корекція гіпер- та гіпогікемії у новонароджених - Реферат

зберігають калій (верошпірон, спіронолактон).
Гіперкаліемія (вміст калію в сироватці крові понад 6,5 ммоль/л) з'являється в результаті підвищеного надходження калію в організм або внаслідок неадекватної екскреції. Гіперкаліємія виникає частіше в новонароджених дуже низькою масою тіла через незрілість екскреторної функції дистальних ниркових канальців.
Причини гіперкаліемії у новонароджених
Надлишкове надходження калію: Неадекватна екскреція калію:
o у складі інфузійних розчинів
o при проведенні парентерального харчування. o гостра ниркова недостатність
o природжена гіперплазія надниркових залоз
o природжена гіпоплазія надниркових залоз
o гіпоальдостеронізм.
Клінічна картина гіперкаліємії: млявість, слабість, м'язова гіпотонія, гіпорефлексія, динамічна кишкова непрохідність. На ЕКГ - високий гострий зубець Т. При рівні калію в сироватці крові понад 7,5 ммоль/л виникає аритмії, частіше суправентрикулярна тахікардія.
Невідкладна терапія показана при рівні калію понад 7,5 ммоль/л або 6,5-7 ммоль/л у поєднанні з патологічними змінами на ЕКГ. Основне завдання полягає в переміщенні калію з ЕЦР у ЩР, оскільки для нормалізації ниркової екскреції потрібний певний час. Для стабілізації функції міокарда у вену повільно вводять 10% розчин кальцію глюконату в дозі 1 мл/кг. В окремому шприці (щоб уникнути хімічної взаємодії) внутрішньовенно повільно вводять 4,2% розчин натрію гідрокарбонату в дозі 4 мл/кг.
Варто припинити введення всіх препаратів калію, включаючи калієві солі пеніциліну, діуретики, які зберігають калій, і потенційно нефротоксичних засобів. Важливо усувати гіповолемію, шок, проводити терапію інфекційнійних захворювань. Показаний моніторинг ЕКГ.
При стійкій гіперкаліємії проводять інфузію 20% розчину глюкози в дозі 5 мл/кг і 0,3 ОД/кг простого інсуліну протягом 2 год. На підставі щогодинного визначення рівня глюкози і калію в кровіконтролюється ефективність терапії і визначають показання до діалізу.
Гіпоглікемія:
Нормальний рівень глюкози крові - 2,6 - 5,5 ммоль/л. Для контролю за рівнем глюкози в крові необхідний глюкотест з метою зниження ризику ускладнень інвазивних втручань.
1. Для профілактики розвитку гіпоглікемії годування дитини слід розпочати як можна раніше після народження і проводити його часто (не менше 8 разів на добу).
2. В перші 2-4 год. життя дитини відбувається фізіологічне зниження рівня глюкози в крові, тому контрольне вимірювання рівня глюкози необхідно проводити не раніше ніж через 4 год. після народження і не раніше 30 хв. після останнього годування. При появі симптомів гіпоглікемії (судоми, апное, гіпотонія, кволе смоктання, пригнічення або млявість) негайно визначити рівень глюкози крові та розпочати корекцію згідно даного протоколу.
3. Контроль рівня глюкози крові, що знаходиться на грудному вигодовуванні в задовільному стані, рутинно не проводиться.
4. Визначення рівня глюкози проводиться обов'язково новонародженим з масою тіла при народженні 1500 г і менше в перші 4-6 год. однократно, а також при наявності клінічних ознак гіпоглікемії. Якщо вміст глюкози > 2,6 ммоль/л, подальші обстеження цим новонародженим слід проводити кожні 3 год. до отримання 2-х послідовних результатів рівня глюкози крові > 2,6 ммоль/л.
5. Рівень глюкози крові рекомендується вимірювати глюкотестом. У разі отримання результату < 2,6 ммоль/л і менше необхідне лабораторне підтвердження.
6. У разі отримання результату рівня глюкози 2,2 ммоль/л, необхідно збільшити частоту годувань, продовжити ретельний клінічний моніторинг і провести контроль рівня глюкози крові глюкотестом через 30 хв. після годування з подальшим лабораторним підтвердженням.
7. Новонародженим, у яких при першому вимірюванні рівень глюкози < 2,6 ммоль/л і менше і наявні клінічні ознаки гіпоглікемії, або 2,6 ммоль/л, інфузію слід припинити та продовжити годування дитини. Контроль рівня глюкози проводити до отримання 2-х послідовних результатів рівня глюкози в крові більше 2,6 ммоль/л з інтервалом в 30 хв. Далі - моніторинг;
- якщо при повторному вимірюванні рівень глюкози залишається 2,2 ммоль/л і менше або наявні клінічні ознаки гіпоглікемії, повторити струйне введення 10% розчину глюкози із розрахунку 2 мл/кг (200 мг/кг) протягом 5-10 хв. з подальшою інфузією 10% розчину глюкози із швидкістю 6-8 мг/кг/хв. та продовжити годування дитини. Повторне вимірювання рівня глюкози в крові провести через 30 хв.
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
8. Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д., Костюк Є.О., Ніцович Р.М. Навчально-методичний посібник ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ "Лікарня, дружня до дитини": перинатальній аспекти, ведення лактації та грудного вигодовування.-Чернівці:Мед університет, 2005.-184с.
9. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / под ред. проф. Знаменской Т.К., проф. Писаревой С.П.-К.:Изд-во Агенство Стандарт, 2005.-268с.
10. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. 2-е испр. .- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
11. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. Киев. "Здоровья", 1989.
12. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. Пер. с англ.- М.-СПб.: "Издательство БИНОМ"-"Невский Диалект", 2000.
13. Фомичев М.В. Респираторная поддержка в неонатологии. Екатеринбург. Уральское Издательство, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве