WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інтенсивна терапія порушень водно-електролітного обміну. Корекція гіпер- та гіпогікемії у новонароджених - Реферат

Інтенсивна терапія порушень водно-електролітного обміну. Корекція гіпер- та гіпогікемії у новонароджених - Реферат

гестації до 30 тиж - 3 -8 ммоль/кг на добу. Калій у кількості 2 -4 ммоль/кг на добу вводиться при достатньому діурезі і вмісті в сироватці крові до 4,5 ммоль/л. Кількість хлору, що вводиться, - 2 -4 ммоль/кг на добу. За необхідності (РДС, діти матерів з цукровим діабетом) новонародженим вводиться кальцій у дозі 150 мг/кг на добу. Вміст електролітів у розчині для інфузії коригується на підставі результатів лабораторного контролю цих показників. Потрібно враховувати, що при народженні рівень електролітів, сечовини і креатиніну аналогічний такому в матері.
Швидкість уведення глюкози доношеним новонародженим - 3 - 5 мг/кг/хв, а недоношеним - 4 - 6 мг/кг/ хв.
Корекцію електролітного дисбалансу роблять з урахуванням обставин її виникнення.
Гіпонатріємія (зниження натрію до рівня нижче 130 ммоль/л) розвивається внаслідок водного навантаження або втрат натрію. Причини гіпонатріємії в новонароджених:
Водне навантаження:
o водне навантаження матері до пологів;
o ятрогенне водне навантаження в новонародженого;
o знижене виведення води з організму недоношеної дитини;
o гіперсекреція антидіуретичного гормону при перинатальній асфіксії, менінгіті, пневмонії, пневмотораксі.
Втрати натрію:
o значні втрати через травний тракт (блювання, діарея,назогастральна аспірація, ентеростома, колостома);
o повторне витягання рідини при асциті, плевральному випоті або люмбальній пункції;
o значні ренальні втрати при первинних тубулопатіях (синдром Фанконі, синдром Барттера, "пізня" гіпонатріємія недоношених), при гіпофункції наднирників (природжена гіперплазія надниркових залоз, природжена гіпоплазія надниркових залоз, гіперальдостеронізм, псевдогіпоальдостеронізм).
Найважливіші клінічні ознаки - м'язова гіпотонія, пригнічення ЦНС, cyдоми. Ці симптоми звичайно виникають при зменшенні рівня натрію в сироватці крові до 125 ммоль/л. При водному навантаженні відзначається збільшення маси тіла, при втратах натрію - зменшення. Клінічна картина доповнюється симптомами основного захворювання. Правильна діагностика має принципове значення, оскільки безпечного рівня натрію досягають або шляхом обмеження рідини, або додаванням натрію. Якщо має місце дефіцит натрію, то кількість мілімолей, яка необхідна для поповнення дефіциту, розраховують за формулою: (135 - концентрація натрію в плазмі крові) o маса тіла (кг) o 2/3.
Гіпернатріємія (рівень натрію в сироватці крові понад 150 ммоль/л) майже в усіх випадках вказує на втрату води і рідко - надлишкове надходження натрію. У новонародженого з гіпернатріємією, як правило, відзначається втрата маси тіла або гіпотрофія, збудження, судоми. Гіпернатріємічну дегідратацію підтверджують одутлість, набряклість шкіри, парадоксальне випинання тім'ячка. Осмотичний градієнт підтримує об'єм ЕЦР за рахунок IЦР, клінічні ознаки гіповолемії з'являються пізніше.
Причини гіпернатріємії в новонароджених:
Втрати води:
o неадекватні надходження рідини;
o надлишкові втрати через шкіру, надлишкові ренальні втрати при цукровому діабеті, глюкозурії.
Надлишкові надходження натрію:
o з гіпертонічними розчинами натрію хлориду або натрію гідрокарбонату.
Гіпокаліемія (рівень калію в сироватці крові - до 3,0 ммоль/л) виникає внаслідок гастроінтестинальних утрат, ниркових втрат або недостатнього надходження калію в організм. Клінічні прояви звичайно виникають при зниженні рівня калію до 2,5 ммоль/л і носять неспецифічний характер: млявість, м'язова гіпотонія, гіпорефлексія, пригнічення свідомості.
Причини гіпокаліємії в новонароджених:
Гастроінтестинальні втрати:
o блювання;
o назогастральна аспірація;
o діарея;
o ентеростома;
o ілеус.
Ниркові втрати:
o синдром Фанконі;
o синдром Барттера;
o використання діуретиків, які сприяють утраті калію;
o алкалоз будь-якого походження.
Неадекватні надходження:
o неадекватні ентеральні надходження;
o неадекватні парентеральні надходження.
У деяких випадках гіпокаліємія супроводжується збільшенням вмісту бікарбонату в плазмі крові. Ознаки гіпокаліємії на ЕКГ - подовження інтервалу Q-T, зниження сегмента S - Т, негативний або низький розширений зубець Т, наявність зубця U. Гіпокаліємія підвищує токсичність серцевих глікозидів.
Важливо розрізняти поняття "гіпокаліємія" і "виснаження запасів калію". Гіпокаліємія - зниження концентрації калію в плазмі, а виснаження запасів калію - рівень забезпеченості організму калієм порівняно з нормою, у тому числі зі зменшенням концентрації внутрішньоклітинного калію. Звичайно паралельно відбувається компенсаторне підвищення концентрації внутрішньоклітинного натрію. Таким чином, гіпокаліємія може існувати без значного виснаження запасів калію в організмі (наприклад, при алкалозі). З іншого боку, виснаження запасів калію в організмі може відбуватися на фоні нормального вмісту калію в сироватці крові і навіть гіперкаліемії (наприклад, при ацидозі, діабетичному кетоацидозі, тяжкій дегідратації). У цьому зв'язку практичне значення моніторингування КОС і ЕКГ контроль гіпокаліємії. У цілому гіпокаліємія не часто зустрічається при невідкладних станах у новонароджених. Зазвичай вона є вторинною стосовно метаболічного алкалозу, що сприяє трансмембранному переходу К+ з ЕЦР в ЩР. Зміна рН крові на 0,1 призводить до зміни рівня калію в сироватці крові на 0,6 ммоль/л. Часто усунення алкалозу виявляється достатнім для нормалізації рівня калію в сироватці крові.
Терапія гіпокаліємії включає вплив на основне захворювання, а також, залежно від стану новонародженого, пероральне або парентеральне введення калію хлориду. Парентеральне поповнення калію відбувається повільно, як правило за 48 год зі швидкістю 0,25 ммоль/л/год і при концентрації калію в інфузійному середовищі не вище 40 ммоль/л. Краще застосовувати катетеризацію центральної вени. Під час інфузії обов'язково моніторингувати ЕКГ. Калій не можна додавати з препарати крові через імовірність лізису еритроцитів. Якомога раніше варто починати пероральне введення препаратів калію. Однак, пероральне введення препаратів калію не показано при гастроінтестинальних розладах, оскільки може причинить блювання, виразки слизових оболонок і стриктур. У період поповнення запасів калію петлеві діуретики й еуфілін краще не призначати або комбінувати з діуретиками, які
Loading...

 
 

Цікаве