WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Поліцитемія у новонароджених - Реферат

Поліцитемія у новонароджених - Реферат


Реферат на тему:
Поліцитемія у новонароджених
Стани, що відображають пристосування новонародженого до нових умов середовища, називають перехідними (граничними, транзиторними, фізіологічними). За деяких умов, у залежності від особливостей перебігу внутрішньоутробного періоду, пологів, гестаційного віку, особливостей зовнішнього середовища, годування тощо, вони можуть мати патологічний перебіг.
Ранній неонатальний період має наступні фази найбільшого напруження адаптаційних реакцій: перші 30 хвилин - гостра респіраторно-гемодинамічна адаптація; 1-6 годин - фаза аутостабілізації; 3-4 доба - напружена метаболічна адаптація у зв'язку із переходом дитини на анаболічний тип обміну речовин, лактотрофний тип харчування.
Фізіологічна перебудова відмічається з боку всіх основних систем органів новонародженого. Слід відмітити, що не всі транзиторні стани відмічаються у конкретного новонародженого, деякі з них спостерігаються лише у недоношених дітей.
У ранньому неонатальному періоді проходить функціональне пристосування організму новонародженого до нових умов зовнішнього середовища. Несприятливий перебіг внутрішньоутробного розвитку плода, патологічні пологи, невідповідність гестаційного віку дитини при народженні спричиняють порушення процесів адаптації, що супроводжується клінічними проявами синдромів дизадаптації абота нозологічною патологією. Диференційна діагностика транзиторних та патологічних станів - важлива умова правильної тактики ведення новонародженої дитини.
Перелік транзиторних станів у новонароджених, що мають клінічне значення:
1. Органи дихання: транзиторне підвищення частоти дихання (тахіпное)
2. Органи кровообігу: транзиторні поліцитемія і гіперволемія (без або з порушенням мікроциркуляції)
3. Шлунково-кишковий тракт: транзиторний катар кишечника;
4. Шкіра: проста еритема; токсична еритема; міліа
5. Обмін речовин: втрата первинної маси тіла
6. Гемопоез: транзиторна жовтяниця
7. Органи сечовиділення: транзиторна олігурія; сечокислий інфаркт
8. Ендокринна система: гормональний статевий криз (набухання молочних залоз, десквамативний вульвовагініт, вагінальні кровотечі, гідроцеле)
Дії лікаря щодо спостереження новонародженого в ранньому неонатальному періоді:
" При появі клінічних проявів транзиторного стану провести диференціальну діагностику з патологічними станами з використанням даних комплексу клініко-параклінічного обстеження.
" У разі діагностики патологічного стану визначитися щодо необхідності та об'єму медичних втручань
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. Завдяки центральній нервовій системі проходить адаптація новонародженої дитини до змін зовнішнього середовища (звук, температура, вологість, больові навантаження під час пологів). Серед граничних станів щодо нервової системи виділяють: пологовий катарсис, "синдром дитини, що тільки народилася", імпритинг.
Пологовий катарсис - дитина у перші секунди життя не реагує на больові, звукові та інші подразники, в неї відсутній м'язевий тонус, не викликаються рефлекси. Це обумовлено виділенням у плода ендогенних опіатів (метіонін-енкефалін, лейцин-енкефалін, B-, J-, Y-ендорфіни). Аутоанальгетичний ефект обумовлює також підвищення після народження впродовж перших днів життя рівня неопіатних пептидів - анальгетиків - бомбезину, субстанції Р, нейротензину. Ці пептиди регулюють виділення ряда гормонів (шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, симпатико-адреналової системи тощо).
"Синдром дитини, що тільки народилася" - вплив внутрішніх та зовнішніх подразників під час пологів, підвищений синтез катехоламінів обумовлюють перший вдих, крик дитини, збудження шийних та лабіринтних рефлексів із формуванням типової флексорної пози новонародженого та м'язевого тонусу. Впродовж наступних 5-10 хвилин дитина активна, зіниці широко відкриті. Викид катехоламінів сприяє всмоктуванню рідини з дихальних шляхів, стимулює синтез сурфактанту, збільшує кровообіг у життєво важливих органах - головному мозку, серці.
Імпритинг - запам'ятовування новонародженою дитиною особливостей, що діють на неї під час народження.
БРОНХО-ЛЕГЕНЕВА СИСТЕМА. Під час народження відбувається перший вдих дитини, розправлення легенів, дозрівання альвеол та аерогематичного бар'єру. Транзиторними станами з боку бронхолегеневої системи є транзиторна гіпервентиляція та дихання типу "гаспс".
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА. Завдяки змінам газообміну та перериванням плацентарно-пуповинного кровообігу відбувається перебудова кровообігу, печінки. Як перехідні стани існують: транзиторне шунтування, транзиторне порушення метаболізму міокарду, транзиторні поліцитемія та гіперволемія.
ШЛУНКОВО-КИШКОВИЙ ТРАКТ. Перебудова пов'язана із переходом дитини з гемо- та амніотрофного типу харчування на лактотрофне, із становленням мікробіоценозу кишківника. Перехідними станами є: транзиторний дисбактеріоз та транзиторний катар кишківника. Фази первинного бактеріального заселення кишківника новонародженого наступні: перша фаза, що продовжується 10-20 год. після народження- асептична; друга фаза, що продовжується до 3-5 дня життя, називається фазою наростаючого інфікування - заселення кишкового тракту кишковими паличками, біфідобактеріями, грибами, сарацинами тощо; третя фаза - з кінця першого тижня і весь другий тиждень- стадія трансформації, витіснення інших бактерій біфідофлорою, коли якраз вона стає основою мікробного пейзажу.
Транзиторний дисбактеріоз - це фізіологічне явище, але при порушеннях санепідрежиму, штучному вигодовуванні, дефектах догляду дисбактеріоз затягується і може бути основою для нашарування вторинної інфекції та активації ендогенної патогенної флори і захворювання дитини.
ОРГАНИ СЕЧОВИДІЛЕННЯ. Проходить адаптація до змін гемодинаміки, значним втратам води, змінам гормонального фону. Транзиторно відзначаються: транзиторна олігурія, протеїнурія, сечокислий інфаркт.
ЕНДОКРИННА СИСТЕМА. Бере участь у процесі адаптації дитини до стресу під час пологів. Відмічається транзиторна гіперфузія гіпофізу, наднирників, щитовидної залози, підшлункової залози; транзиторна недостатність навколощитовидних залоз. Завдяки перериванню поступлення гормонів фетоплацентарного комплексу та материнських гормонів може спостерігатися статевий криз.
ШКІРЯНІ ПОКРИВИ. Проходить адаптація до температури зовнішнього середовища, тактильних подразників, мікробного оточення. У якості перехідних станів відмічаються: проста еритема, токсична еритема, фізіологічне лущення шкіри, транзиторний дисбіоценоз.
ОБМІН РЕЧОВИН. Відбувається перебудова у зв'язку із гіпоксемією під час пологів, змінами газообміну з гіпероксією після народження, недостатнім поступленням їжі у дитини на перші доби життя, змінами гормонального фону.
Встановлено, що здоровi доношенi
Loading...

 
 

Цікаве