WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Моніторинг артеріального тиску, РаО2, частоти дихання, частоти серцевих скорочень. Графічний моніторинг при проведенні ШВЛ у новонароджених. Контроль - Реферат

Моніторинг артеріального тиску, РаО2, частоти дихання, частоти серцевих скорочень. Графічний моніторинг при проведенні ШВЛ у новонароджених. Контроль - Реферат

встановлюється через 15 хв.
ў Якщо допамін, добутамін вводиться довше, ніж 72 год, до них розвивається звикання, порівняно з першими двома годинами уведення серцевий викид зменшується більше, ніж на 30%.
ў Розчин добутаміну несумісний з розчином натрію гідрокарбонату, гідрокортизоном, гепарином, кальцію глюконатом або будь-яким іншим лужним розчином.
ў Шляхи уведення: тільки довенно (не вводити через артеріальні катетери, можна уводити через катетер у вені пуповини. Можна вводити через триходовий кран разом з допаміном).
ў Наступним вазопресором, що використовується при артеріальній гіпотензії у новонароджених з ДММТ є 0,1% розчин адреналіну гідро хлориду (епінефрин) або 0,18% адреналіну гідротартрату.
ў Звичайно, розчин адреналіну призначається при відсутності бажаного ефекту на уведення допаміну і добутаміну в дозі 20 мкг/кг/хв, однак при відсутності останніх може призначатись першим.
ў Стартова доза адреналіну може коливатись у межах від 0,01 до 0,1 мкг/кг/хв. (середня стартова доза - 0,05 мкг/кг/хв.) Максимальна доза адреналіну може сягати 0,4 - 4,0 мкг/кг/хв. (середня максимальна доза 1,0 мкг/кг/хв.). Розраховується доза адреналіну за тією ж формулою, що і допамін. При потребі доза адреналіну підвищується на 0,2 мкг/кг/хв. кожні 30 хв в.
ў Якщо прийнятна стабілізація артеріального тиску зберігається понад 6 год, то дози вазопресорів можна зменшувати кожні 1-2 год аналогічного тим крокам, за якими проводили збільшення дози кожного з катехоламінів, до стартової дози з наступним припиненням їх уведення. А.
ў Вчасне призначення вазопресорів збільшує системний тиск, покращує ефективність клінічних результатів, зменшує частоту перивентрикулярної лейкомаляції, внутрішньочерепних крововиливів, поліпшує віддалений прогноз щодо тяжких неврологічних ускладнень.
ў Якщо не відбувається нормалізація артеріального тиску на тлі введення у постійній інфузії вазопресорів, то паралельно призначаються стероїди. Препаратом вибору є гідрокортизон. Коливання початкової дози гідрокортизону становить 0, 1 до 5 мг/кг/дозу (середня початкова доза 5 мг/кг/дозу), можливі коливання підтримуючої дози гідрокортизону від 2- до 10 мг/кг/добу.
ў Використовується гідрокортизону натрію сукцинат або гідрокортизону гемісукцинат. Розчиняють препарат в ізотонічному розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози. Вводять внутрішньовенно краплинно повільно не менше 1 години. Підібрану дозу гідрокортизону можна повторити через 12-24 год.
ў Гідрокортизон ефективний у лікуванні рефрактерної артеріальної гіпотензії у новонароджених з ДММТ.
ў Новонароджені з ДММТ мають адренокортикальну недостатність, яку можна підтвердити низькою концентрацією кортизолу в крові у випадках артеріальної гіпотензія і важкого стресу А.
ў Якщо не відбувається підвищення артеріального тиску при постійній
інфузії вазопресорів, то у новонароджених з ДММТ паралельно з ними можна використати дексаметазон у дозі 0,05- 0,1 мг/кг довенно кожні 12 год. Якщо після введення дексаметазону є потреба у введенні 8 мкг/кг/хв вазопресорів, то вводити дексаметазон у зазначених дозах можна до п'яти разів A.
ў Можливе інгаляційне використання флутиконазону при артеріальній гіпотензії, що дозволяє зменшити необхідність волемічного навантаження у недоношених дітей А.
Існує чотири можливих варіанти лікування артеріальної гіпотензії у новонароджених з ДММТ :
1. Волемічне навантаження / допамін /стероїди;
2. Волемічне навантаження / допамін /добутамін;
3. Волемічне навантаження / допамін /епінефрин;
4. Інша можлива схема із рекомендованих препаратів.
Гіпертермічний синдром:
Характеризується підвищення температури вище 38,5 С, що супроводжується вираженими змінами гемодинаміки та змінами з боку ЦНС.
Класифікація:
" субфебрильна - 37,0-37,9 С;
" фебрильна - 38,0-41,0 С;
a. помірна - 38,0-39,5 С;
b. висока - 39,6-41,0 С;
" гіперпіретична - вище 41 С.
Розрізняють:
"Рожеву" гіпертермію - стан дитини залежить від важкості основного захворювання. Шкірні покрови рожеві, вологі, теплі, температура тіла підвищується поступово.
"Бліду" гіпертермію - стан важкий. Характерні зміни свідомості (оглушення, сопор, кома), можливі судоми. Шкірні покрови бліді з ціанотичним відтінком слизових оболонок та нігтьових фаланг, холодні на дотик, надмірна тахікардія, зниження АТ, температура тіла підвищується швидко.
Критерії діагностики:
- підвищена температура тіла;
- в анамнезі - несприятливі фактори ризику, що супроводжують захворювання;
- чим менше вік, тим швидке розвивається декомпенсація;
- колір шкірних покровів;
- порушення центральної та периферичної гемодинаміки;
- неврологічні порушення: порушення свідомості, судоми;
- лабораторні дані:
" загально клінічні: ознаки запалення, гематокрит;
" біохімічні: гіпо- та димспротеінемія, гіпернатріємія, метаболічний ацидоз;
- рентгенографія органів грудної клітки;
- люмбальна пункція: підвищення тиску, цитоз.
Лікування:
Симптоматична жарознижуюча терапія показана: при високій температурі - незалежно від віку; при помірній - при наявності несприятливих чинників ванамнезі; при перегріванні - фізичні методи охолодження.
1. Оцінити вид гіпертермії.
2. Визначення причини гіпертермії.
3. При "рожевій" лихоманці показані фізичні методи охолодження:
- холод на проекцію великих судин і чоло;
- холодні обгортання, промивання шлунка і холодні клізми.
Ці заходи проводяться на фоні нейровегетативної блокади, що досягається 2,5% розчину аміназину чи 0,25% розчину дроперидолу (0,1 мл/кг) або літичної суміші (1 мл 2,5% розчину аміназину і 1 мл 2,5% розчину дипразину розводять до 10 мл 5% розчином глюкози). Разова доза літичної суміші становить 0,1-0,15 мл/кг. При необхідності її вводять до 4 разів на добу.
4. При "блідій" гіпертермії - заходи, спрямовані на розкриття периферичних судин (нікотинова кислота 1% розчин - 0,6 мл/кг або дібазол - 1% розчин 0,1 мг/кг або антигістамінні препарати - 1 мг/кг).
5. При температурі вище 39 С - оксигенотерапія.
6. Вимірювання температури кожні 15 хв.
7. Забезпечення венозного доступу та інфузійна терапія за показаннями:
- при гіпертермічному синдромі, що виник на фоні ексикозу - регідратація;
- при порушенні електролітного балансу - корекція електролітів;
- нормалізація газообміну, центральної та периферичної гемодинаміки (покращення мікроциркуляції і корекція гіповолемії).
8. Купірування патологічних синдромів.
9. Лікування основного захворювання.
Гіпотермія:
Контроль температури тіла дитини рутинно проводиться щонайменше 4 рази на добу, а у випадках нестабільної температури частіше.
Новонародженим з масою тіла менше 1000 г слід проводити контроль температури кожні 3 год.
У разі розвитку гіпотермії (температура тіла дитини 36,5 С;
- паралельно із заходами щодо зігрівання перевірити рівень глюкози в крові, у разі розвитку гіпоглікемії розпочати корекцію цього стану згідно протоколу. У разі відсутності гіпоглікемії слід визначати рівень глюкози в крові щонайменше кожні 8 год. протягом 3 діб;
- розпочати ентеральне харчування після стабілізації стану дитини і досягнення температури тіла > 35 С.
Рекомендована температура
для створення нейтрального температурного середовища в інкубаторі
Маса тіла при народженні (г) Температура в інкубаторі ( С)
35 С 34 С 33 С 32 С
< 1500
0-10 діб
11-21 доби
3-5 тижнів Після 5 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання
1500-2000
0-10 діб 10 діб-
4 тижні Після 4 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання
2000-2500
0-10 діб 11 діб-
3 тижні Після 3 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання
Література
1. Антибіотики и витамины в лечении новорожденных / Н.П.Шабалов, И.В.Маркова.-С.Пб.: Сатис-технобалт, 1993.-255с.
2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т.-К.: Рутения ООО.-2001.-63с.
3. Кельмансон И.А. Низковесный новорожденный и отсроченный риск кардио-респираторной патологи.-СПб.: Спец лит, 1999.-156с.:ил.
4. Ципкун А.Г. Дозы лекарственных средств, применяемых в педиатрии: Справ очник для врачей.-К.: Книга плюс, 2005.-333с.
5. Дослідження в перинатології: серцево-судинні захворювання у новонароджених / за ред. К.Дейвіс.-Т.28, №1.-2001.
6. Етапна невідкладна допомога дітям / за ред. Проф.. Белебезьєва та Снісаря В.І.-К.:ТОВ "ГІРА "Здоровя України", 2006.-104с.
7. Диагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденного / Аряев Н.Л., Зелинский А.А., Мерикова Н.Л.-Одесса: "Астропринт", 2005.-262с.
Loading...

 
 

Цікаве