WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Моніторинг артеріального тиску, РаО2, частоти дихання, частоти серцевих скорочень. Графічний моніторинг при проведенні ШВЛ у новонароджених. Контроль - Реферат

Моніторинг артеріального тиску, РаО2, частоти дихання, частоти серцевих скорочень. Графічний моніторинг при проведенні ШВЛ у новонароджених. Контроль - Реферат


Реферат на тему:
Моніторинг артеріального тиску, РаО2, частоти дихання, частоти серцевих скорочень. Графічний моніторинг при проведенні ШВЛ у новонароджених. Контроль і корекція порушень терморегуляції у новонароджених
Системна артеріальна гіпотензія - часте ускладнення, що розвивається у важкохворих новонароджених і асоціюється з виникненням внутрішньочерепних крововиливів, високою частотою порушень нервово-психічного розвитку, летальністю. Артеріальна гіпотензія - стійке зниження середнього артеріального тиску (САТ) нижче показника, що відповідає гестаційному віку дитини, протягом 30 хв, незважаючи на наявність нормальних показників температури тіла та частоти серцевих скорочень.
Епідеміологія
" Артеріальна гіпотензія виявляється у 25-30% новонароджених, які знаходяться у відділеннях реанімації.
" Артеріальна гіпотензія, що виникає на першу добу життя частіше спричинена гіповолемією і зниженою скоротливою здатністю міокарду.
" В перші 3-15 год життя САТ корелює життя з гестаційним віком кореляційна залежність, зменшується після 20 год В.
" На 2-3 тиж життя, причиною артеріальної гіпотензії можуть бути наднирникова і судинна недостатність, пов'язана з інфекційно-токсичними порушеннями А.
" Причини гіповолемії у пологовій залі такі: відшарування плаценти, компресія пуповини, фетоплацентарна/плодова кровотеча, розриви або порізи пуповини через передню стінку плаценти. Гіповолемія може супроводжувати асфіксію і навпаки.
" Доцільно підозрювати наявність гіповолемії в будь-якої дитини, яка не відреагувала на реанімаційні заходи.
Показники артеріального тиску у новонароджених можна виміряти:
1. Осцилометричним методом за допомогою апаратів (Symphony N-3100, Nellcor Puritan Bennett Inc., Pleasanton, CA, USA. Точність вимірювання ±3 мм.рт.ст.) безпосередньо в артерії пуповини за допомогою трансдюсера або
2. Неінвазивним доплерометричним методом за допомогою УЗ апарату або
3. За допомогою стандартного ртутного сфігмоманометра (манжетка розміром 1/3 довжини плеча новонародженого накладається на верхню частину правого плеча.
- При вимірювання артеріального тиску новонароджений має знаходитись у лежачому положенні.
- Не рекомендується вимірювати артеріальний тиск під час годування, рухів дитини або, коли вона кричить; під час періоду активності АТ вищий на 6-10 мм. рт.ст.
- Під час сну показники артеріального тиску у новонароджених з ДММТ нижчі, порівняно з показниками дітей, які не сплять.
ў Якщо вимірювання артеріального тиску проводиться без використання центрального катетера, то інтервал між вимірюванням артеріального тиску повинен становити 3 год
ў У перші 36 год життя показники артеріального тиску нижчі, ніж у наступні години.
ў Вимірювання артеріального тиску проводиться на чотирьох кінцівках з метою виключення коарктація аорти.
ў Серед умовно здорових новонароджених з ДММТ, яких народили жінки з артеріальною гіпертензією, дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар, новонароджених, які лікуються за допомогою ШВЛ, показники артеріального тиску будуть найнижчими у вентильованих немовлят у перші сім днів життя А. Новонароджені, що потребують ШВЛ мають високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
Діагностика артеріальної гіпотензії у новонароджених з ДММТ
Клінічні ознаки і симптоми артеріальної гіпотензії у новонароджених з ДММТ.
A. Блідість (оцінка кольору шкіри);
B. Подовжений час наповнення капілярів (симптом "білої плями" довше 3 сек, ослаблення або зникнення пульсу на периферичних артеріях, зменшення сечовиділення: олігурія, анурія).
Спостереження за новонародженою дитиною з ризиком або наявною артеріальною гіпотензією включає:
1. Моніторинг основних фізіологічних показників (ЧСС, ЧД, АТ, температури тіла, діурез);
2. Пульсоксиметрію;
3. Визначення показників газового складу крові.
З метою з'ясування причини артеріальної гіпотензії проводять такі обстеження:
1. Визначення й оцінку показників розгорнутого загального аналізу крові.
2. Визначення рівнів глюкози, калію, натрію, кальцію в крові;
3. Нейросографію;
4. ЕХО-КГ;
5. ЕКГ;
6. УЗД наднирників, в окремих випадках - визначення гормонального статусу.
Основними пунктами у лікуванні системної артеріальної гіпотензії у новонароджених з ДММТ є поповнення об'єму циркулюючої крові і уведення вазопресорів (допамін, добутамін).
ў Три болюсних дози ізотонічного розчину хлориду натрію можна увести новонародженим з підтвердженою або імовірною артеріальною гіпотензією з інтервалом між введенням 20-30 хв, якщо результати об'єктивного обстеження дитини і спостереження за реакцією на введення підтверджують необхідність повторного уведення.
ў Початкова доза волемічного препарату становить 10 мл/кг і вводиться внутрішньовенно, струминно повільно протягом 5-10 хв. Препаратами вибору для збільшення судинного об'єму є ізотонічні кристалоїдні розчини, такі як фізіологічний розчин або розчин Рінгера лактат А.
ў Препарати крові (еритромаси 0(І) Rh (-), СЗП, тромбомаси) призначаються тільки у випадках підтвердженої анемії, коагулопатії, тромбоцитопенії.
ў Розчини, що містять альбумін, рідше використовують для початкового збільшення судинного об'єму через їхню обмежену доступність, ризик перенесення судинних захворювань і виявлений зв'язок із смертністю A.
Якщо навантаження рідиною не забезпечує нормалізацію артеріального тиску призначаються вазопресори.
- Початкова доза допаміну 2,5 - 5 мкг/кг/хв. Коливання дози (2,5- 40 мкг/кг/хв.).
- Під час уведення допаміну вимірювання артеріального тиску проводиться кожні 15-30 хв, після чого, при необхідності, доза допаміну щоразу збільшується, відповідно на 2,5 - 5 мкг/кг/хв А.
- Використовується лише стандартний розчин допаміну з концентрацією 40 мг/мл у випадках, коли корекція гіповолемії волемічними розчинами неуспішна.
У неонатологічній практиці використовують:
" Низькі дози допаміну 0,5 - 5 мкг/кг/хв. покращують перфузію нирок.
" Середні - 5-10 мкг/кг/хв. - збільшують серцевий викид;
" Високі дози допаміну 10-40 мкг/кг/хв. викликають системну вазоконстрикцію, підвищують артеріальний тиск.
Розрахунок потрібної дози допа міну :
Мг допаміну на 100 мл 5% глюкози = 6 х маса тіла дитини (кг) х бажану дозу допаміну / на задану швидкість введення розчину (мл).
Приклад: маса тіла дитини 3,0 кг. Доза допаміну 5 мкг/кг/хв. Задана швидкість введення розчину 1 мл/год.
6 х 3,0 х 5 / 1= 90 мг допа міну на 100 мл 5% розчину глюкози.
1 мл 4% розчину допа міну = 40 мг/мл
х мл % розчину допаміну = 90 мг; х = 90/40 = 2,25 мл допаміну.
2,25 мл допа міну потрібно взяти і довести до 100 мл 5 % розчином глюкози.
Якщо ми будемо вводити допамін протягом 1 доби не змінюючи дозу, то нам потрібно мати 24 мл готового розчину. Якщо передбачається збільшення дози, готуємо 50 мл розчину допаміну, відповідно 0,56 мл допаміну потрібно довести до 25 мл 5% розчином глюкози і в 2 рази більше беремо допа міну (1,13 мл) для приготування 50 мл розчину.
З такого розрахунку допаміну, при швидкості введення розчину 1 мл/год, дитина отримуватиме 5 мкг/кг/хв. допаміну. При збільшенні швидкості введення розчину допаміну збільшується доза допаміну у мкг/кг/хв. Н-д: у даному випадку при швидкості введення розчину 2,0 мл/год доза допаміну для дитини масою 3,0 кг становитиме 10 мкг/кг/хв.
" Допамін несумісний з розчином натрію гідрокарбонату, гентаміцином, пеніциліном, амфотерицином В, лазиксом. Є дані про несумісність допаміну із солями кальцію (кальцію глюцептат). Отже, не рекомендується змішувати допамін з розчином кальцію глюконату. Можна вводити через трьохходовий кран з розчином добутаміну.
" Антидот допаміну - фентоламін. Ступінь ушкодження можна зменшити підшкірною ін'єкцією вазодилятатора (наприклад, присколіну, регітину). Шлях уведення тільки довенний. Можна вводити у вену пуповини.
Під час введення допаміну важливо слідкувати за життєвими ознаками, артеріальним тиском, об'ємами уведення/виведення.
ў Добутамін використовується у випадках, коли уведення допаміну в дозі 20 мкг/кг/хв. неефективне або наявна знижена скоротлива здатність міокарду, на 50% зменшена фракція викиду.
ў Використовується лише стандартний розчин добутаміну з концентрацією 250 мг/мл.
ў Дозу добутаміну розраховують аналогічно допаміну. Доза добутаміну може коливатись від 2 до 20 мкг/кг/хв.
ў Розводять добутамін у 5% -10% розчині глюкози або в ізотонічному розчині хлориду натрію.
ў Внутрішньовенне введення добутаміну покращує роботу серця вже через 2 хв, максимальний ефект - через 10-20 хв. Постійна концентрація в плазмі крові
Loading...

 
 

Цікаве