WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

метаболізму мозку, лікування судомного, гіпертермічного, гідроцефального синдромів.
Для боротьби із набряком мозку, який переважає у перші 3-5 днів важкої асфіксії, важливе значення має підтримання адекватної гіперосмолярності крові, особливо під час проведення інфузійної терапії. Це пов'язано з тим, що 1-й етап гострої асфіксії супроводжує гіпонатріємія, гіпопротеїнемія, котрі зумовлюють зниження осмолярності крові, яка ще більше може поглиблюватися внаслідок внутрішньовенного введення великої кількості розчинів глюкози, переважним вмістом "вільної" води. Новонародженим із постгіпоксичним набряком мозку небезпечно вводити струменево розчин в об'ємі понад 15мл/кг маси тіла. Треба віддавати перевагу повільному, краплинному введенню розчинів, забезпечуючи підтримання осмолярності крові в межах 290-300 мосм/л. Це здебільшого альбумін, концентрована плазма, що зумовлюють підвищення осмолярності крові, а розчини глюкози можна вводити в об'ємі 20-30 мл/кг маси тіла за добу. Відомо, що глюкокортикоїди поліпшують показники системної і мозкової гемодинаміки, відновлюють функцію гематоенцефалічного бар'єру, клітинних мембран, стабілізують лізосомальні ферменти. У новонароджених із постгіпоксичним набряком мозку перевагу надають дексаметазону (0,5-1,5 мг/кг за добу, 3-5 днів), менший ефект дає преднізолон у дозі 3-5 мг/кг на добу. Інколи для боротьби із постгіпоксичним набряком мозку і купірування судомного синдрому в новонароджених внутрішньовенно вводять 10% розчин фенобарбіталу в ударній дозі 20 мг/кг за добу в 1-й день життя і 3-4 мг/кг за добу в наступні дні, з обов'язковим контролем його концентрації в крові. До препаратів, які стабілізують клітинні мембрани, належить ліпостабілізуючий триплет (есенціале, токофероли, ліпоєва кислота).
Починаючи з 5-7 дня лікування, для нормалізації гемоліквородинаміки мозку за показаннями під контролем цереброваскулярної допплєрографії можна вводити блокатори кальцієвих каналів (0,1-0,2 мг/кг ніфедипину, 2 мг/кг цинаризину), інші засоби, що поліпшують мозковий кровообіг (2 мг/кг кавінтону, 20 мг/кг компламіну, 0,5 мг/кг серміону на добу). До препаратів, які мають церебропротекторний вплив, належать ноотропи (пірацетам, енцефабол), які в умовах гіпоксії поліпшують кровопостачання ішемізованих ділянок мозку, утилізацію глюкози в нервовій клітині, знижують рівень лактату, активують окисне фосфорилювання, збільшують утворення АТФ, креатинфосфату і таким чином поліпшують утилізацію кисню клітинами головного мозку. Однак призначення дози цих препаратів (20-100 мг/кг на добу) треба підбирати індивідуально з урахуванням позитивної реакції хворого на їх введення.
Особливо обережно слід призначати ці препарати новонародженим із судомним синдромом. Потрібно відзначити, що крім згаданих вище препаратів ноотропні властивості, котрі підвищують стійкість мозку до гіпоксії, мають також натрія оксибутират (80-100 мг/кг маси в/в або 100-150 мг/кг в/м або перорально), пантогам (100 мг/кг маси тіла на добу). Як протисудомний засіб використовують фенобарбітал, починаючи з ударних доз (20 мг/кг маси тіла за добу в/в) і надалі переходячи на підтримуючу дозу (3,4 мг/кг маси тіла на добу в/в або перорально). У літературі є застереження, що використання фенобарбіталу 5 мг/кг за добу і більше може спричинити накопичення його в організмі, що проявляється значною клінічною інтоксикацією (млявість, порушення смоктання, дихання, тощо). Використовують також діазепам (седуксен) у дозі 0,1 мг/кг в/в. Діазепам значно збільшує активність ендогенної аміномасляної кислоти, котра підвищує його седативну і протисудомну дію. Менший протисудомний ефект дають такі препарати, як натрія оксибутират (80-100 мг/кг), дроперидол (0,3-0,5 мг/кг маси на добу).
У новонароджених із внутрішньочерепними крововиливами важливе значення має використання ангіопротекторів, які зменшують проникненість стінок судин мозку (3-4 мг/кг етамзілату натрію, 0,5 мл 0,025% розчину андроксону), інгібітор протеаз - контрикал (1000 ОД/кг на добу). Для профілактики і лікування постгеморагічної гідроцефалії використовують люмбальні пункції, також препарати, котрі гальмують секрецію рідини в цистернах головного і спиного мозку (діакарб, фуросемід). Фуросемід доцільніше призначати для лікування тяжкої гіпоксії новонародженим з перших днів життя по 3 мг/кг за добу (в/в, в/м), контролюючи рівень калію в крові, а діакарб використовувати після 7-го дня, бо його дія в основному визначається пригніченням карбоангідрази, активність якої в перші дні життя дитини незначна. Крім того, дія діакарбу не реалізується в умовах ацидозу, який спостерігається переважно в цей період. Дозу діакарбу підбирають індивідуально під контролем нейросонографії (30-80 мг/кг за добу). Вводити його слід у першій половині дня одночасно з препаратами калію (калію оротат, панангін), а за наявності ацидозу провести лужну терапію. Відсутність ефекту від використання максимальної дози (80-100 мг/кг маси тіла за добу) діакарбу за нейросонографічними, клінічними показниками (зменшення напруги тім'ячка, тремору кінцівок, припинення розладу руху очей) визначає необхідність оперативноголікування - шунтування з метою відведення надлишкової рідини з цистерн мозку.
Література:
1. Безруков, Л.О., Волосовець О.П., Шунько Э.Э., Кривопустов С.П. Неонатологія//Навч.посібник.-Чернівці,2000.-180с.
2. Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П., Сторчак А.В. Основы рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в акушерско-гигнекологической практике: Монография/Под ред. И.А.Зупанца, О.В.Грищенко.-Харбков:Золотые страницы,2003.-304с.
3. Основы перинатологии / Под ред. Н.П.Шабалова и Ю.В.Цвелёва.-М.:МЕДпресс-информ., 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
4. Оценка кардиотокограммы при беременности и в родах. Учебное пособие / А.А.Полянин, И.Ю.Коган, Н.Г. Павлова-СПб.: ООО "Издательство Н-Л",2002.-16с.
5. Практичний посібник з неонатології / За ред С.Езутачана, Д.Добрянського:Пер. з англ.-Львів,2002.-344с.
6. Посібник з неонатології:Пер. З англ./Джон Клоерті, Енн Старк (Ред.-К.:Фонд допомоги дітям Чорнобиля, 2002.-72с.)
7. Чуб В.В., Чибисова И.В., Сегиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного развития плода:патогенез и диагностика, профилактиа и лечение.-Луганск,2002.-80с.
8. Наказ МОЗ України N31 від 19.02.1996р. "Про затвердження інструкції про визначення критеріїв живонароджуваності, мертвонароджуваності та перинатального періоду".-С.2-4.
9. Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.
10. Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.
11. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик, Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и доп.-256с.:ил.
12. Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник / пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.-960с.
13. В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г., Жданович А.И.-К.: Изд-во "Агентство "Стандарт", 2006.-130с.
14. Современная терапия в неонатологии / под ред. Н.П.Шабалова.-М.:МЕДпресс, 2000.- 258с.
15. Клиническая патофизиология детского возраста / Климанов В.В., Садыков Ф.Г.-СПб. Сотис-лань, 1997.-155с.
16. Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии/ Куликов А.В., Казаков Д.П., Егоров В.М., Кузнецов Н.Н.- М.: Медицинская книга, Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-264с.
Loading...

 
 

Цікаве