WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

накопиченням лактату, вазоактивних речовин, протеаз, які в свою чергу інгібують гліколіз. Внаслідок цього знижується забезпечення організму енергією, його резистентність до гіпоксії, розвивається катаболічна спрямованість обміну речовин, різко порушується течія крові в тканинах. Це зменшує повернення венозної крові до правого відділу серця, що зумовлює формування порочного кола. Розвивається "шок в органах", переважно в легенях, нирках, травній системі, рідше в шкірі, підшкірній основі. У судинах легенів новонароджених з асфіксією виникають вогнищеві дизателектази, парези судин мікроциркуляторного русла, стаз крові і агрегація форменних елементів у капілярах, тромбоз дрібних, а іноді й більших судин, інтерстиціальний набряк, крововилив в альвеоли, гіалінові мембрани. Гіпоксія і супроводжуючий її ацидоз значно впливають на стан сурфактантної системи легенів. Під впливом гіпоксії ушкоджується ресинтез сурфактанту в альвеоцитах і розвивається його нестача. Такі ж процеси розвиваються у травній системі, особливо в судинах мікроциркуляції шлунку, товстої та тонкої кишок, що призводить до розвитку у новонароджених із важкою формою асфіксії постгіпоксичного виразково-некротичного ентероколіту.
Ушкодження ЦНС у новонароджених з асфіксією можна розділити на 2 групи. До I-ї ввійдуть гіпоксично-ішемічні ушкодження мозку, до II-ї - внутрішньочерепні крововиливи. Ступінь ушкодження мозку та його величина, відновлення основних функцій дуже різноманітні і залежать від зрілості дитини при народженні, тривалості і глибини асфіксії, суміжних захворювань (спадкові, хромосомні, інфекційні, вади розвитку). Важкі зміни виникають в ендокринній системі новонароджених з асфіксією. У разі гострої гіпоксії у них виявляють надниркову недостатність, зменшення функції щитовидної залози, гіпофіза, надлишкову секрецію вазопресину тощо. У дітей, які народилися в асфіксії, визначали важкі ушкодження серцево-судинної системи: уповільнення процесів автоматизму, підвищення збудливості серця, зрушення в метаболізмі міокарда, вінцевої течії, гіпертензію малого кола кровообігу, зменшення скоротливої функції міокарду в поєднанні з пресорною реакцією великих артеріальних судин еластичного типу. Значні зміни виявляють в імунній системі: у дітей з асфіксією важкої форми пригнічена Т-і В-лімфоїдна система, знижений рівень IgG, підвищений рівень IgM, IgA.
КЛІНІКА:
Всіх дітей після народження оцінюють за десятибальною шкалою Вірджинії Апгар (1952).
Якщо дитина в 1-у хвилину після народження гучно кричить, має частоту серцебиття понад 100 (140-160) за 1 хв., рожевий колір шкіри і слизових оболонок, активно реагує на відсмоктування з рота й носа і добре рухає ручками та ніжками, то вона оцінюється за шкалою Апгар у 8-10 балів, а її стан після народження оцінюється як задовільний. При оцінці у 7 балів у дитини відзначається порушення адаптації після переходу на існування поза материнським організмом. Оцінка за шкалою Апгар у 5-6 балів нині відзначається як середня форма асфіксії, а в 4-1 бал - як тяжка форма асфіксії. Оцінка 0 балів після народження (відсутність дихання, серцебиття, рухів, тотальний ціаноз) розцінюється як клінічна смерть. Якщо вона жодного разу сама не вдихне, буде відсутня пульсація судин пуповини, такі діти належать до мертвонароджених.
Оцінка за шкалою Апгар тільки відзначає стан дитини після народження, але не розкриває етіопатогенез порушення його постнатальної адаптації, а тому оцінка за шкалою Апгар - це не діагноз, а показник для визначення діяльності лікарів. Залежно від оцінки за шкалою Апгар виконують той чи інший обсяг заходів щодо забезпечення життєздатності новонародженої дитини.
Клініка помірної (середньої тяжкості) асфіксії при народженні: нормальне дихання не встановилося впродовж 1 хвилини після народження, але частота серцевих скорочень 100 та більше за хвилину, має місце незначний м'язевий тонус, слабка реакція на подразники. Шкіряні покриви ціанотичні, але при додатковій оксигенації швидко рожевіють. Стан дитини розцінюють як середньої тяжкості.
Клінічні прояви тяжкої первинної асфіксії: ЧСС при народженні менше, ніж 100 уд. за хвилину, дихання відсутнє або утруднене, шкіра бліда, м'язи атонічні. Стан дитини при народженні тяжкий або дуже тяжкий. Фізіологічні рефлекси періоду новонародженості не викликаються. Колір шкіряних покривів ціанотично-блідий або блідий, відновлюється при активній оксигенації до рожевого повільно. При дуже тяжкому стані при народженні клінічна картина відповідає гіпоксичному шоку.
У подальші часи і дні життя стан немовляти залежить не тільки від асфіксії, що була під час пологів, але й від того, наскільки дитина зріла, чи немає в неї якихось природжених вад розвитку, спадкових хвороб, інфекції, чи забезпечене адекватне годування та догляд тощо. У разі короткочасної гіпоксії під час пологів новонароджені діти не мають глибоких змін у життєво важливих органах. Ці зміни у переважній більшості функціональні і до 7-9 дня життя відновлюються, що підтверджується результатами клініко-лабораторного та функціонального обстежень (показники еритрограми, лейкограми, вмісту в крові глюкози, електролітів, КОС, сечовини, білірубіну, АТ, ЕКГ, нейросонограми). Якщо на 7-9 день основні показники життєдіяльності немовляти нормалізувалися, то її можна виписати під нагляд дільничного лікаря, невропатолога. Якщо мають місце патологічні зміни, дитину слід перевести в спеціалізоване відділення для проведення реабілітації. У дітей, які народилися передчасно, мають внутрішньочеревну гіпотрофію, симптоми затримки внутрішньочеревного розвитку, різноманітні ембріо-, фетопатії та інші захворювання в поєднанні з асфіксією середньої важкості, постнатальна адаптація (метаболічна, серцево-судинна і дихальна) затягується інколи до 2 тижнів, навіть якщо їм забезпечений достатній догляд та лікування. Більшість новонароджених із цієї групи потребують лікування і реабілітації у спеціалізованих відділеннях. Новонароджені діти, котрі перенесли тяжку асфіксію, потребують тривалого та інтенсивного лікування, яке на першому етапі переважно спрямоване на відновлення функції систем, які забезпечують життєдіяльність організму, а на другому - на їх стабілізацію і реабілітацію.
ЛІКУВАННЯ:
Від своєчасності та якості проведення реанімаційних заходів в пологовому залі залежить рівень смертності та інвалідизації новонароджених, що знаходилися в асфіксії. У проведенні реанімаційних заходів необхідна участь двох, а в деяких випадках - трьох фахівців одночасно.
Неонатолог при цілодобовомучергуванні повинен бути присутній у пологовому залі при всіх пологах до народження дитини. Підібрати, змонтувати і перевірити функціонування реанімаційного обладнання необхідно перед кожними пологами, оскільки народження немовляти в стані асфіксії може виявитись непередбаченим.
Підготовка обладнання: 1. Включити джерело променевого тепла, щоби зігріти реанімаційний столик /температура на ньому має бути 36-370С/. 2. Перевірити систему подачі кисню: наявність кисню, тиск, наявність з'єднувальних шлангів. 3. Згорнути з пелюшки валік під плечі. 4. Підготувати обладнання для відсмоктування вмісту з верхніх дихальних шляхів. Використовують гумовий балон. Електромеханічні відсмоктувачі повинні створювати розрідження не більше 100 см водяного стовпчика. 5. Підготувати шлунковий зонд, лейкопластир, ножиці. 6. Змонтувати набір для штучної вентиляції легень (типа Амбу). Розмір маски підбирається в залежності від
Loading...

 
 

Цікаве