WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

Асфіксія новонароджених. Перинатальні ураження ЦНС - Реферат

синхронізацією процедури: після 1 вдиху роблять 3 натискування на грудину.
ІНТУБАЦІЯ ТРАХЕЇ: Показання- необхідність довгочасної штучної вентиляції легенів, меконіальна аспірація, діафрагмальна кила, безуспішна вентиляція через мішок та маску. Підготовка обладнання: монтаж ларингоскопа та перевірка освітлення, вибір трубки, трубку вкорочують до 13 см, вставляють провідник. Процедура- кінець клинка вводять до надгортанної впадини, візуалізують вхід у гортань, вводять інтубаційну трубку, виводять ларингоскоп та провідник, проводять попередній контроль положення інтубаційної трубки за рухом грудної клітки, передньої стінки живота та даними аускультації, на симетричних ділянках грудної клітки та епігастральній області, фіксують інтубаційну трубку.
ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИКАМЕНТІВ: У пологовому залі застосовують такі медикаменти: адреналін, засоби, що нормалізують ОЦК, натрію бікарбонат, антагоністи наркозних засобів. Застосування рекомендованих раніше препаратів (розчин глюконату кальцію, кокарбоксилаза, еуфілін, гормони та ін.) визнано недоцільним, а окремих препаратів і протипоказаним.
А д р е н а л і н. Показання до застосування: після 15-30 сек. штучної вентиляції легенів 100% киснем та закритого масажу серця ЧСС залишається меншою 80 за 1 хв, відсутність серцевих скорочень. У цьому випадку одночасно розпочинають штучну вентиляцію, закритий масаж серця, введення адреналіну. Необхідна участь одночасно трьох фахівців. Концентрація розчину 1:10000. Готують 1 мл: 0,1 мл розчину адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Доза - 0,1-0,3 мл/кг розчину 1:10000. Шлях введення - внутрішньовенно або ендотрахеально. При ендотрахеальному введенні розчин 1:10000 додатково розводять ізотонічним розчином 1:1. При відсутності ефекту повторюють кожні 5 хв, але не більше 30 хв.
З а с о б и, щ о н о р м а л і з у ю т ь О Ц К . Препарати: 5% розчин альбуміну, 0,9 % розчин натрію хлориду. Показання: гіповолемія. Симптоми гіповолемії: блідість, слабкий пульс при достатній ЧСС, зниження артеріального тиску. Рекомендують вважати, що у всіх дітей, які потребують реанімації, наявна гіповолемія. Готують 40 мл одного з розчинів (частіше альбумін), доза - 10 мл/кг. Шлях введення - внутрівенний.
Н а т р і ю б і к а р б о н а т. Показання: наявність метаболічного ацидозу. Концентрація - 4,2% або 0,5 мМ/мл. Готують 20 мл. Доза - 4 мл/кг, або 0,5 мМ/кг. Шлях введення - внутрівенний. Швидкість - ввести не швидше, ніж за 2 хв. Ускладнення: гіпернатріемія, крововилив у шлуночки мозку. Зауваження - не допускається введення при відсутності ефективного дихання. Відсутність виведення СО2 спричинить нашарування респіраторного ацидозу.
А н т а г о н і с т и н а р к о з н и х з а с о б і в: Налоксон, бемегрид. Показання: наркозна депресія. Засоби не стимулюють дихальний центр і неефективні у разі пригнічення дихання іншої природи.
Налоксон: доза 0,01 мг/кг, можна повторити через 5 хвилин. Шлях введення: внутрівенний та ендотрахеальний - переважаючий, внутрішньом'язевий або під шкіру - допустимий. Швидкість - вводити швидко.
Бемегрид. Концентрація - 0,5%. Готують 1 мл. Доза - 0,1 мл/кг. Шлях введення - як для налоксону.
Після проведення реанімаційних заходів новонародженого слід перевести у відділення (палату) інтенсивної терапії для подальшого лікування.
Підтримання адекватного газообміну після проведення реанімаційних заходів у дітей із важкою асфіксією визначається ступенем дихальної недостатності. Відсутність самостійного дихання у разі наркозної депресії нервової системи, наявність важкої дихальної недостатності (II-III ступеня) у новонароджених з аспіраційним синдромом, внутрішньоутробною пневмонією, вадами розвитку, незрілістю легенів і дихальних шляхів служать показниками для тривалої (понад 2 годин) штучної вентиляції легенів без переведення після народження цих дітей на самостійне дихання. Якщо через 5-10 хв. штучної вентиляції легенів у дитини з'являється самостійне дихання, штучне відміняють і створюють умови для підтримання адекватного газообміну:
1). забезпечують прохідність дихальних шляхів (індивідуально підібране положення тулуба, відсмоктування мокротиння, стимуляція кашльового рефлексу, масаж, інгаляції);
2). проводять інгаляції зволоженого і підігрітого кисню в концентрації, що забезпечує РаО2 в межах 7,98-10,64 кПа, або 60-80 мм рт.ст., але якщо кисневу терапію застосовують тривалий час, вміст кисню в суміші не повинен перевищувати 50% (FiO2=0,5), бо внаслідок тривалого використання кисню в концентрації понад 50% виникають токсичні ушкодження дихальних шляхів і легенів;
3). забезпечують корекцію метаболічних зрушень (гіпо-, гіперглікемії, гіперкальціємії, гіпокальціємії, ацидозу);
4). для усунення легеневої гіпертензії використовують талазолін (5-10 мкг/кг за 1 хв.) або аміназин (0,25 мг/кг маси тіла), або дроперідол /під контролем АТ/;
5). вводять інгібітори протеаз (контрикал -1000 ОД/кг на добу), засоби фармакологічної корекції мікроциркуляції - курантил (0,05-0,1 мг 0,5% розчину, трентал (0,1 мл/кг 15% розчину), антиоксиданти (50 мг/кг токоферола ацетату за добу);
6). після ліквідації кисневої заборгованості і стабілізації газообміну вводять засоби, котрі нормалізують окисно-відновні процеси -1-2 мл 0,15% розчину есенціале, 3 мг/кг цитохрому С (1,1 мл/кг 0,25% розчину), або 1 мл/кг цитомаку, 0,1 мл/кг 0,5% розчину ліпоєвої кислоти, 0,1-0,2 мл/кг 5% розчину унітіолу, 8 мг/кг кокарбоксилази.
Нормалізацію серцево-судинної діяльності на 2-му етапі лікування асфіксії в основному проводять за рахунок забезпечення адекватного серцевого викиду, АТ, корекції зрушень у мікроциркуляції, реологічних властивостей крові, внутрішньовенного краплинного введення допміну з індивідуально підібраною швидкістю (2,5-10 мкг/кг за 1 хв.), реодилютантів (альбуміну, реополіглюкіну), дезагрегантів (курантил, трентал, ксантінолу нікотинат та ін.).
Важливе значення має діагностика і корекція метаболічних зрушень, які супроводжують тяжку асфіксію. Недостатнє надходження їжі, порушення всмоктування харчових продуктів у кишках, значне витрачання ендогенних запасів вуглеводів для підтримання енергетичного балансу в організмі новонароджених із тяжкою формою асфіксії зумовлюють розвиток у них гіпоглікемії (зниження в крові вмісту глюкози до 2,2 ммоль/л у доношених і до 1,2 ммоль/л у недоношених). Поряд з цим зниження засвоювання глюкози, зокрема у разі централізації кровообігу, тканинної гіпоксії, може стати причиною підвищеного вмісту глюкози в крові (6 8 ммоль/л), особливо, якщо її вводити внутрішньовенно. Це може загрожувати розвиткомгіперглікемічних гіперосмолярних ускладнень. Для боротьби з гіпоглікемією внутрішньовенно струменево вводять 10% розчин глюкози з розрахунку 0,2 г/кг маси тіла за 1 хв. (2 мл/кг/хв.) і подальшим переходом на краплинне в/в введення з індивідуально підібраною швидкістю ( рівень глюкози в крові визначають через кожні 2 год. до його стабілізації). Якщо у новонародженого виявлено гіперглікемію з рівнем глюкози в крові 8-12 ммоль/л, то слід зменшити швидкість внутрішньовенного введення
Loading...

 
 

Цікаве