WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бактеріальна інфекція в перинатальному періоді - Реферат

Бактеріальна інфекція в перинатальному періоді - Реферат


Реферат на тему:
Бактеріальна інфекція в перинатальному періоді
СЕПСИС - загальне генералізоване тяжке інфекційне захворювання, що характеризується ациклічністю перебігу, поліетіологічністю і особливим чином зміненою реактивністю організму.
При цьому доцільно виділяти наступні сучасні поняття:
· Бактеріємія - наявність життєздатних бактерій у крові, що підтверджено бактеріологічно.
· Синдром системної загальної відповіді - системна запальна відповідь, що може запускатися дуже різноманітними причинами, включаючи інфекцію.
· Сепсис - системна запальна відповідь при верифікації інфекції.
· Септичний синдром - сепсис та ознаки порушенної органної перфузії з хочби одним з перелічених симптомів - гостре порушення свідомості, олігурія, підвищений вміст лактату в крові, гіпоксемія.
· Септичний шок - сепсис із гіпотензією, що не корегується, гіпоперфузією тканин, лактат-ацидозом, олігурією та порушеннями свідомості.
· Ранній септичний шок - септичний синдром з гіпотензією або недостатнім наповненням капілярів, що швидко реагує на введення рідини та/або фармакологічне втручання.
· Рефрактерний септичний синдром - септичний синдром з гіпотензією або недостатнім наповненням капілярів, що триває довше 1 год., незважаючи на введення рідини внутрішньовенно чи фармакологічне втручання і вимагає використання пресорних амінів.
· Синдром поліорганної недостатності - гостре порушення функції органів та систем при синдромі системної запальної відповіді.
ЕТІОЛОГІЯ: В останній час все більшу етіологічну значущість у виникненні сепсису новонароджених набувають грамнегативні бактерії та стрептококи групи В. Основними збудниками неонатального сепсису є: кишкова паличка та деякі "середовищні" грамнегативні мікроорганізми: Klebsiella, Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Pseudomonas. Збудниками сепсису можуть бути також S.epidermidis та S.saprophitidis. Сепсис новонароджених також можуть викликати гриби, найчастіше роду Candida, не виключається також і роль анаеробної флори. Вважають, що часто збудниками може бути змішана флора, а також, що під час хвороби відбувається зміна збудників.
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ: Виділяють сепсис внутрішньоутробний (антенатальний, інтранатальний) і постнатальний. Джерелом внутрішньоутробної інфекції є мати, за наявності в неї генітальної або екстрагенітальної патології або піхвового носійства вірулентних бактерій. Найчастіше перша зустріч із мікробами відбувається під час просування плода по родовому каналу, котрий заповнюється колоніями різних мікроорганізмів - представниками флори пологових шляхів матері. Особливо інтенсивна колонізація мікробами спостерігається після народження дитини внаслідок контакту з предметами догляду, персоналом. Процес бактеріальної колонізації новонародженої дитини є не тільки неминучим, а й необхідним у формуванні нормального біоценозу. Вважається, що кожна дитина в неонатальний період проходить стадію транзиторного дисбактеріозу.
Головним шляхом передачі інфекції є контактний. Основними вхідними воротами інфекції є пупкові судини і пупкова ранка. Далі щодо частоти виникнення вхідних воріт для інфекції йдуть слизові оболонки носа, зіва, кишок, шкіри. Рідше вхідними воротами бувають легені, сечові шляхи, очі, середнє вухо. Випадки сепсису з нерозпізнаними вхідними воротами називають криптогенними ("сховані" ворота).
ПАТОГЕНЕЗ: Питання про патогенез сепсису є недостатньо вирішеним. Розвитку сепсису сприяють 3 основні чинники: вірулентність мікроба, масивне обсіменіння і реактивність макроорганізму. За сучасними даними, новонароджена дитина наділена незрілою системою імунітету. У неї переважають філогенетично давніші механізми неспецифічного захисту (лізоцим, фагоцитоз), її резервні можливості дуже низькі. Специфічний захист від деяких інфекцій забезпечується за рахунок IgG, який дитина отримує від матері трансплацентарно. Встановлено зниження IgG у новонароджених від матерів із токсикозами вагітних, серцево-судинними та інфекційними захворюваннями, у недоношених. IgM, який володіє вираженою нейтралізуючою активністю щодо грамнегативної флори і IgA (широкого спектра) належать до високомолекулярних білків і тому подолати плацентарний бар'єр вони не в змозі. Дитина народжується з низьким рівнем у крові цих імуноглобулінів, що пояснює її високу чутливість до інфекцій, виникнення яких спричиняє грамнегативна флора. Місцевий імунітет слизових оболонок, як і вся система імунітету новонародженого, перебуває у процесі становлення і є незрілим. Недостатність місцевого захисту багато в чому компенсується імунологічними факторами, які надходять з молоком матері (лактопероксидаза, лізоцим, макрофаги, лімфоцити, секреторні імуноглобуліни). У гірших умовах перебувають діти, які знаходяться на штучному вигодовуванні.
Таким чином, неонатальний сепсис - це хвороба виснаженого імунітету та тлі надмірного стресу, масивного інфікування.
Сучасна концепція патогенезу септичного процесу (Bone R.C.,1997):
I стадія:
- Місцева продукція медіаторів запалення (TNF,IL-1,IL-6 та інші) та їх антагоністів (IL-4, IL-10, IL-11, IL-13, розчинні рецептори TNF, антагоністи IL-1 рецепторів, B-фактор росту) для контролю запальної реакції та відновлення гомеостазу.
II стадія:
- Місцевий гомеостаз не відновився.
- Медіатори I стадії потрапили у системну циркуляцію. Якщо баланс між медіаторами не відновиться на цьому рівні, запальні цитокіни спричинять виникнення клінічних симптомів сепсису, шоку чи органної дисфункції.
- Персистуюче підвищення рівня протизапальних медіаторів може призвести до анергії або імунного дизбалансу.
- В окремих випадках може спостерігатися змішана реакція.
III стадія:
- Системне порушення гомеостазу з формуванням індивідуального профілю запальної/протизапальної реакції.
ФАКТОРИ РИЗИКУ:
1. Недоношеність і низька маса тіла при народженні.
2. Розрив навколоплідних оболонок і тривалий ( більш як 24 години) безводний період.
3. Лихоманка у матері до і після пологів.
4. Інфекція сечовивідних шляхів.
5. Зміни амніотичної рідини.
6. Реанімація новонародженого в пологовому залі.
7. Багатоплідна вагітність.
8. Інвазивні процедури- моніторинг, ШВЛ, парентеральне харчування.
9. Галактоземія.
10. Введення препаратів заліза.
11. Штучне вигодовування.
До факторів ризику також відносяться ураження шкіри, двойня, природжені аномалії, оцінка за шкалою Апгар < 5 балів на 5 хв. тощо.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
І Внутрішньоутробний:
- антенатальна контамінація мікроорганізмами;
- інтранатальна контамінація мікроорганізмами;
- постнатальний сепсис;
- умбілікальний сепсис;
- шкіряний сепсис на місті ін'єкцій, катетерізацій, інтубацій, зондів тощо;
- легеневий сепсис;
- кишковий
Loading...

 
 

Цікаве