WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розрахунок інфузійної терапії та парентерального харчування у новонароджених з перинатальною патологією. Трансфузійна терапія в неонатології - Реферат

Розрахунок інфузійної терапії та парентерального харчування у новонароджених з перинатальною патологією. Трансфузійна терапія в неонатології - Реферат

сироватці крові до 4,5 ммоль/л. Кількість хлору, що вводиться, - 2 -4 ммоль/кг на добу. За необхідності (РДС, діти матерів з цукровим діабетом) новонародженим вводиться кальційу дозі 150 мг/кг на добу. Вміст електролітів у розчині для інфузії коригується на підставі результатів лабораторного контролю цих показників. Потрібно враховувати, що при народженні рівень електролітів, сечовини і креатиніну аналогічний такому в матері.
Швидкість уведення глюкози доношеним новонародженим - 3 - 5 мг/кг/хв, а недоношеним - 4 - 6 мг/кг/ хв.
Корекцію електролітного дисбалансу роблять з урахуванням обставин її виникнення.
Ускладнення інфузійної терапії дуже різноманітні. Перевантаження об'ємом уведеної рідини може призвести до появи периферійних набряків, підвищення ЦВТ, розвитку серцевої недостатності, набряку легенів, набряку мозку. Beлика небезпека пов'язана з неадекватним складом інфузійної терапії. У результаті нераціональної корекції ОЦК і неправильного застосування препаратів, що попонюють ОЦК, може розвинутися гемодилюція (як з гіперволемією, так і без). Надлишкове введення білкових препаратів може зумовити до підвищення артеріального і венозного тиску, брадикардію, анорексію, блювання, олігурію, гіперазотемію. Перевантаження солями натрію спричинює формування периферичних набряків, появу тахікардії, артеріальної гіпотензії, судом, внутрішньошлуночкового крововиливу. Гіперкаліємія, зумовлена надмірним уведенням розчинів, що містять калій, може проявлятися слабкістю, млявістю, брадикардією, аритмією, зригуваннями, блюванням, закрепами. Ускладнення інфузійної терапії розвиваються через порушення толерантності до складових інфузійного середовища. Гіперглікемія виникає в разі швидкого введення розчину без вирахування швидкості утилізації глюкози або внаслідок порушення її утилізації (наприклад, при септичних станах). На фоні гіперглікемії розвивається некетонемічна гіперосмолярна кома. Гіпоглікемія може бути наслідком нерівномірності розподілу розчину глюкози протягом доби або раптової відміни концентрованих розчинів.
Парентеральне живлення - це внутрішньовенне введення живильних речовинвин білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин, необхідних для задоволення метаболічних потреб і росту новонародженого. Парентеральне живлення - особлива форма підтримуючої інфузійної терапії, яка усуває невідповідність між добовою необхідністю в енергетичних і пластичних матеріалах і можливістю їх отримання ентеральним шляхом.
Парентеральне живлення призначають тим новонародженим, які з деяких причин не можуть отримувати ентеральне харчування зовсім або отримують його в обмеженій кількості. Введення харчових речовин безпосередньо в кровообіг, обминаючи травний тракт, безумовно нефізіологічне для організму, оскільки при цьому не задіяні всі захисні та бар'єрні механізми. Повне парентеральне живлення передбачає поповнення всіх необхідних для життєдіяльності організму речовин. Часткове парентеральне живлення застосовується для поповнення частини харчових компонентів таким чином, щоб їх сумарне введення до організму (парентеральне й ентаральне) відповідало добовій потребі.
У неонатологічній практиці парентеральне живлення починають застосовувати після 72 - 96 год життя коли настає певна стабілізація водно-електролітного обміну, і спостерігають індивідуальну неспроможність до ентерального живлення.
Основними показниками до проведення парентерального живлення нон народжених є:
1. Синдром респіраторного розладу (дистрес-синдром і бронхолегенева дисплазія).
2. Виходжування новонароджених з дуже низькою масою тіла при народженні, враховуючи малий функціональний об'єм шлунка, незрілість органів травлення та наявність інших ознак незрілості.
3. Захворювання і вади розвитку органів травлення (некротизуючий ентероколіт, стійкий пронос, синдром мальабсорбції, атрезія, стеноз кишок на різному рівні, синдром короткої кишки, омфалоцеле, мальротація, меконіальний ілеус, трахеостравохідна нориця).
4. Тривале лікування новонароджених, які перебувають у тяжкому стані внаслідок коми, гострої ниркової недостатності, перитоніту, тяжких уражень центральної нервової системи з порушенням ковтального і кашльового рефлексів, у ранній післяопераційний період.
Обов'язковою передумовою проведення парентерального живлення відновлення об'єму і складу циркулюючої крові (усунення гіповолемії), корекція гострих порушень водно-мінерального обміну, КОС і нормалізація мікроциркуляції.
Алгоритм добової програми парентерального живлення:
1. Визначити показання до парентерального живлення, його варіант (повне або часткове) і потрібну тривалість.
2. Обрати метод (систему) парентерального живлення. У застосуванні скандинавської системи (методу збалансованого парентерального живлення) енергетичними субстратами є глюкоза і жирові емульсії. Якщо застосовується система гіпераліментації, енергетичним субстратом є концентровані розчини глюкози.
3. Розрахувати загальний об'єм рідини, необхідний дитині на добу.
4. Визначити шляхи забезпечення добової потреби в електролітах, вітамінах мікроелементах, враховуючи можливі дефіцити.
5. Розрахувати потреби в білку і визначити необхідний об'єм лікарських препаратів, які є джерелами азоту.
6. Розрахувати об'єм рідини, потрібний для введення препаратів, які є джерелами енергії. Для цього від об'єму рідини, необхідної дитині протягом доби, віднімають об'єми розчинів, що містять електроліти, мікроелементи, амінокислоти, а також об'єми препаратів спеціального призначення (кров, плазма).
7. Визначити шляхи, послідовність і швидкість уведення.
8. Здійснити контроль проведення парентерального живлення, Компоненти парентерального живлення. До компонентів парентерального живлення належать рідина, вуглеводи, електроліти, білки, ліпіди, вітаміни, мікроелементи. Кількість кожного з перелічених інгредієнтів визначається ндивідуально, враховуючи масу тіла, гестаційний вік, загальний стан і результати лабораторного моніторингу.
Енергетичні добові потреби недоношеного новонародженого становлять 440-502 кДж/кг (105 - 120 ккал/кг), у доношеного - 461 кДж/кг (110 ккал/кг) (при ентеральному харчуванні). У разі проведення парентерального живлення потреба в енергетичних матеріалах знижується на 20 % і становить близько 356- 419 кДж/кг (85 - 100 ккал/кг). Цей рівень можна, наприклад, забезпечити призначенням на добу 75 мл/кг 25 % розчину глюкози, 2,5 г/кг розчину амінокислот, 3 г/кг розчину ліпідів, які вводять у вену.
Зниження енергетичних потреб при парентеральному живленні пов'язане з повним засвоєнням жирів і вуглеводів, відсутністю енерговитрат на їх всмоктування, а також з обмеженням рухової активності хворої дитини.
Коливання енергетичних потреб пов'язане з
Loading...

 
 

Цікаве