WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода - Реферат

Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода - Реферат

вагітних, гіпертонічна хвороба, пізні гестози з переважним гіпертензивним синдромом).
2.Циркуляторні розлади суто в матково-плацентарному комплексі: патологічні зміни спіральних артеріол у зоні плацентарної площадки як наслідки перенесених запальних захворювань ендометрію та абортів; оклюзивні васкулярні пошкодження спіральних артеріол у зоні плацентарної площадки (мікро тромби з форменних елементів крові, трофобластичні емболи) та периферійний вазоспазм є характерними для гестозів та переношування вагітності.
3.Власно плацентарні фактори: первинна плацентарна недостатність внаслідок порушень розвитку та дозрівання плаценти (мала плацента, позахоріальний, двочастковий послід, ангіоми та ін.); інфекційно-токсичні пошкодження плаценти у пізні терміни.
Усі зазначені фактори призводять до порушення оксигенації або швидкості материнського кровотоку в міжворсинчатому просторі, до гемоциркуляторних розладів у плодовому кровообігу плаценти, а потім - до порушення газобміну, до змін активності дихальних ферментів, зниження біосинтетичних і трофічних процесів, що в кінцевому результаті відображається на стані внутрішньоутробного плоду або призводить до затримки його розвитку.
Затримка внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВРП) - є найбільш значним клінічним проявом синдрому хронічної недостатності фетоплацентарного комплексу. Існує дві клінічні форми ЗВРП - симетрична і асиметрична, які відрізняються між собою етіологічними факторами ризику їх виникнення іпатогенезом.
Симетрична форма ЗВПР характеризується дефіцитом маси і довжини плоду даного гестаційного віку, пропорційно зниженими розмірами голови та тулуба. Симетрична ЗВРП виникає як результат первинного анатомо-функціонального порушення фетоплацентарного комплексу під впливом факторів, які діяли в період раннього ембріогенезу та плацентації (генетичні порушення, статевий інфантилізм, інфекції, аліментарні фактори, куріння та ін.).
Асиметрична форма ЗВРП виявляється зниженням маси плоду з нормальними розмірами голівки й довжиною тіла, а також при наявності ознак зниженого травлення. Формування асиметричної ЗВРП відбувається на фоні вторинної плацентарної недостатності. Порушення матково-плацентарного кровообігу при цьому зумовлені такими факторами, як екстрагенітальна патологія матері (серцево-судинної системи, нирок, печінки) і ускладненнями вагітності (гестози, анемія, загроза переривання вагітності, імунний конфлікт)
Розрізняють 3 ступені важкості ЗВРП: І ст.- відставання на 2 тиж.;ІІ ст.- від 2-4 тиж.; ІІІ ст.. - більше 4 тиж.
Діагностика плацентарної недостатності
Дослідження гемоциркуляторних порушень
1.Дослідження кровотоку в системі мати-плацента-плід за допомогою доплерометрії.
2.Радіоізотопна плацентосинтиграфія дозволяє отрати найбільш точні дані про матково-плацентарний кровообіг на основі динаміки надходження і розподілу введених в периферійну кров альбуміну людської сироватки, міченого індієм, або технецієм.
3.Тетраполярна реографія дозволяє скласти орієнтоване уявлення про кровонаповнення матки і плаценти та його зміни при різноманітних станах під час вагітності.
4.Контактна мікроскопія піхвової частини шийки матки дозволяє опосередковано судити про мікрогемоциркуляторні порушення в матково-плацентарному комплексі.
Діагностика трофічних порушень
1.Ультразвукова фетометрія
2.Утразвукова плацентографія.
Діагностика порушень ендокринної функції плаценти
1.Вміст хоріонічного гонадотропіну в сироватці крові та сечі має діагностичне значення лише в першому триместрі вагітності.
2.У третьому триместрі вагітності суттєву інформацію про стан плоду і фетоплацентарного комплексу в цілому можна отримати шляхом визначення вмісту естрогенів у крові та сечі. Зниження вмісту естріолу більш як на 30% відноситься до ймовірних ознак розвитку плацентарної недостатності.
3.Вміст плацентарного лактогену в крові безпосередньо відображає функцію плаценти. При фізіологічному перебігу вагітності вміст плацентарного лактогену в сироватці крові матері дорівнює 7-12мкг/мл. При розвитку плацентарної недостатності відмічено зниження його рівня у 2-3 рази.
4. Менш діагностичне значення має вміст у крові прогестерону і тест екскреції його метаболіту прегнандіолу з сечею.
5. Кольпоцитограма опосередковано судить про ступінь естрогенного насичення. При плацентарній недостатності спостерігається тип мазка з перевагою кліток глибоких шарів епітелію.
Діагностика порушень метаболічної функції плаценти
1.При порушенні метаболічної функції плаценти знижується активність ферментів, що продукується плацентою: окситоцинази, термостабільної лужної фосфатази, гестамінази.
2.У діагностиці порушень стану плода при плацентарній недостатності велику цінність має визначення у крові вагітних специфічних білків, що продукується плацентою і плодом: трофобластичний ? -глікопротеїн, ?-фетопротеїн і ?1-глобулін.
З метою оцінки стану плода визначають:
1.Біофізичний профіль плоду.
2.Кардіотокографічне дослідження плоду.
3.Ехокардіографія плоду.
Основні напрямки лікування плацентарної недостатності
1.Лікування основної патології вагітності чи екстрагенітальної патології.
2.Покращення матково-плацентарної гемоперфузії, в тому числі і рівні мікро гемоциркуляції: засоби, що покращують загальний матково-плацентарний кровообіг, спазмолітини й судинорозширючі; регуляція мікро судинного кровотоку (теонікол, компламін); дезагреганти (курантіл, трен тал), стабілізатори капілярної проникності (аскорутін).
3.Нормалізація метаболічних процесів в організмах матері і плоду: вітамінні препарати (аскорбінова кислота, вітаміни групи В, кокарбоксилаза, фолієва кислота); антигіпоксанти (цитохром С); для нормалізації функцій плацентарної мембрани - ессенціале.
4.Нормалізація трофічних процесів фетоплацентарного комплексу.
5.Застосування сорбційної детоксикації: ентеросорбція, гемосорбція.
6.Поліпшення газообміну між організмами матері і плоду: гіпербарична оксигенація.
7. Раціональна тактика пологорозрішення.
Гіпоксія плода (дистрес плода) - патологічний стан, який розвивається під впливом кисневої недостатності під час вагітності та пологів. Згідно протоколу № 900 від 27.12.2006р. терміни "хронічна гіпоксія плода" та "гостра гіпоксія плода" не є клінічними, оскільки для діагностики цих станів у рутинній лікарській практиці не використовуються показники кисневого забезпечення плода (метаболічний ацидоз).
Loading...

 
 

Цікаве