WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода - Реферат

Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода - Реферат

метою виявлення допологового порушення стану плода складніша за інтранатальну. Регулярні перейми або родовий стрес дозволяють визначити функціональні можливості плода і фетоплацентарної системи. Антенатальні порушення стану плода спостерігаються, головним чином при вагітності високого ризику. При фізіологічно перебігаючій вагітності гіпоксія плода зустрічається дуже рідко. Поява ознак загрозливого стану плода при фізіологічно перебігаючій вагітності у пацієнток з групи низького ризику, свідчить про не діагностовані захворювання у матері або аномалії розвитку у плода. Для виявлення резервних можливостей плода в антенатальному періоді застосовують наступні функціональні проби:
" нестресовий тест
" контрактильний стресовий тест
" окситоциновий стресовий тест
o мамарний стресовий тест
Функціональні тести:
o тест із затримкою дихання матері
o холодовий тест
o степ-тест (з фізичним навантаженням)
o атропіновий тест
o інгаляційний (кисневий) тест
o тест на звукову стимуляцію
Амніоскопія
Для дослідження навколоплодових вод під час вагітності використовують амніоскопію.
Покази до амніоскопічного дослідження:
1.Анамнестичне переношування.Якщо у визначений термін пологи не наступили, то на шостий день (за деякими авторами - на 10-14-й) починають амніоскопію і систематично повторюють її через день.
2. Гестоз вагітності. Серед одно- та двосимптомних форм гестозів особливу увагу заслуговують гіпертензивні форми. Амніоскопію необхідно розпочинати не пізніше 37-38 тижня вагітності.
3.Вікові первородящі. У первородящих старше 30 років дослідження потрібно розпочинати з передбачуваного дня пологів.
4.Аномалії серцевої діяльності плода.
5.Повторнородячі (більше 4-х пологів), у віці старше 40 років, важка екстрагенітальна патологія. Амніоскопію потрібно проводити починаючи з 37 тижнів вагітності.
6.Обтяжений акушерський анамнез (загибель плода до або під час пологів з не виясненою причиною). Якщо теперішня вагітність перебігає без ускладнень, то амніоскопічне дослідження потрібно проводити з передбачуваного дня пологів.
7.Підозра на внутрішньоутробну загибель плода. Досліджуваний при амніоскопії коричневий колір вод підтверджує передбачуваний діагноз.
8.Інші фактори (невизначений термін пологів, підозра на передчасне або раннє відходження навколоплодових вод).
Плацентарна недостатність - це клінічний синдром, при якому відбувається комплекс порушень транспортної, трофічної, ендокринної та метаболічної функцій плаценти, що лежать в основі патології плоду та новонародженого (це неспроможність плаценти підтримувати адекватний обмін між організмами матері та плоду).
Плацентарну недостатність класифікують за різними показниками:
І.За морфофункціональними ознаками
1.Плацентарно-мембранна недостатність (при зменшенні спроможності плацентарної мембрани до транспорту метаболітів і травних речовин).
2.Клітинно-паренхіматозна (через порушення функції трофобласта порушується в основному ендокринна і метаболічна функції).
3.Гемодинамічна.
ІІ.За часом виникнення
Первинна недостатність виникає при формуванні плаценти в період раннього ембріогенезу й плацентації, виявляється анатомічними порушеннями будови, розташування, прикріплення плаценти, а також дефектами васкулярізації та порушеннями дозрівання хоріона. Клінічно вона виявляєтьсяі картиною загрози переривання вагітності або спонтанним абортом у ранні терміни.
Вторинна плацентарна недостатність виникає на фоні вже сформованої плаценти під впливом екзогенних по відношенню до плоду факторів організму матері й спостерігається, як правило, у другій половині вагітності.
ІІІ.За швидкістю розвитку
У виникненні гострої недостатності іплаценти головну роль відіграє гостре порушення матково-плацентарного кровообігу. Найчастіше підставою для гострої недостатності є великі інфаркти і передчасне відшарування плаценти з виникненням ретроплацентарної гематоми.
Хронічна плацентарна недостатністьє порівняно частою патологією, виявляється порушенням трофічної функції, а потім гормональними розладами. У патогенезі цього стану основне значення мають хронічні розлади матково-плацентарної гемоперфузії у поєднанні з порушенням плодово-плацентарної гемоциркуляції. У виникненні хронічної плацентарної недостатності значне місце займають такі патологічні стани вагітності, як пізні гестози, загроза передчасного переривання та переношування вагітності, ізосерологічна несумісність, екстрагенітальні захворювання матері.
IV.За ступенем компенсації
Деякі автори виділяють також відносну та абсолютну плацентарну недостатність. При відносній плацентарній недостатності всі функції плаценти порушені, але компенсоторно-пристосувальні зміни та резервні можливості плаценти дозволяють підтримувати життєдіяльність і розвиток плоду. При абсолютній недостатності настає загибель плоду внутрішньоутробно ще до початку пологів. У пологах декомпенсація усіх адаптаційних можливостей плаценти і плоду може настати при відносній плацентарній недостатності.
Відносна плацентарна недостатність поділяється на компенсовану, субкомпенсовану та некомпенсовану.
При компенсованій плацентарній недостатності стан плоду не порушений. На кардіотокограмі ознаки гіпоксії не виділяються навіть при проведенні функціональних тестів з різними видами навантажень. Тільки спеціальні методи досліджень дозволяють виявити порушення окремих функцій плаценти ( визначення в крові матері гормонів плаценти, специфічних гормонів плаценти, радіоізотопна плацентосинтиграфія і т. ін.)
При субкомпенсованій плацентарній недостатності стан плоду не порушений при відсутності різноманітних навантажень на фетоплацентарний комплекс. Під час проведення стресового тесту, а також з початком пологів реєструються ознаки внутрішньоутробної гіпоксії плоду.
При декомпенсоавній плацентарній недостатності порушений стан плоду визначається навіть без проведення функціональних проб ще до початку пологової діяльності. У таких випадках питання про доцільність пологорозрішення через природні пологові шляхи вирішується суто індивідуально з урахуванням усіх факторів перинатального ризику. Найбільш часто пологорозрішення відбувається оперативним шляхом.
Виділено три основних групи факторів, які призводять до розвитку порушень матково-плацентарної перфузії та оксигенації крові в міжворсинковому просторі:
1.Група патологічних станів, що призводить до порушень транспорту кисню до матки: порушення оксигенації материнської крові (серцево-судинна та легенева патологія матері); немічна гіпоксія матері - анемія вагітних; циркуляторні порушення генералізованого характеру (гіпотонія
Loading...

 
 

Цікаве