WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нейроендокринні синдроми в гінекології - Реферат

Нейроендокринні синдроми в гінекології - Реферат

клінічними симптомами синдрому Штейна-Левенталя є збільшення яєчників, первинне безпліддя, олігоменорея, збільшення маси тіла, гіпертріхоз. Зовнішній огляд жінок має деякі особливості. Морфотип завжди жіночий. Розподіл жирової тканини має рівномірний характер. Молочні залози розвинуті правильно, без ознак гіпоплазії. Збільшення яєчників завжди двобічне, яєчники при пальпації щільні, безпліддя має первинний характер. Порушення менструальної функції починається з менархе. Після менархе регулярний менструальний цикл не встановлюється, розвивається олігоменорея.
Ехоскопічними критеріями ХПКЯ є: збільшення яєчників (об'єм більше 9см3 ), наявність 8-10 фолікулярних кіст діаметром 3-8мм, збільшення стромальної щільності. Збільшується відношення ЛГ:ФСГ до 3:1, характерно помірне збільшення рівнятестостерону в крові при нормальному вмісті 17-ОПГ ДЕА, 17-КС в сечі підвищується. Інформативним є лапороскопічна картина: згладжена білісовата капсула, по поверхні якої видно мілкі судини, збільшення розмірів яєчниківдо 5-6см в довжину та 4см в ширину.
Диф.діагноз проводять з постпубертатною формою АГС, нейрон-обмінно-ендокринним синдромом.
Консервативне лікування: кломіфен 50мг/добу з 5-го по 9-й день. Метродін (препарат ФСГ) з 3-го або 5-го менструального циклу по 75од (1 ампула) в день протягом 5-7 днів під котролем УЗД. При досягненні фолікула розміру 18-20мм вводиться профазі або прегніл до 10 тис.
Оперативне лікування - клиновидна резекція яєчників.
Синдром полікістозних яєчників (вторинні полікістозні яєчники).
Вторинні полікістозні яєчники є результатом хронічної ановуляції. В гінекологічній практиці вторинні ПКЯ зустрічаються у жінок з наднирковою гіперандрогенією, гіперпролактинемією, нейрон-обмінно-ендокринним синдромом, пов'язаним і не пов'язаним з вагітністю.
1 .Полікістозні яєчники на фоні гіперандрогенії.
Збільшення синтезу андрогенів в наднирниках порушує процес фолікулогенезу і синтез естрогенів в яєчниках, розвиток антральних і преовуляторних фолікулів затруднене, синтез андрогенів в яєчниках збільшується, розвивається процес кістозної атрезії фолікулів. Зменшення синтезу естрогенів і збільшення синтезу інгібінів викликають зменшення
виділення ФСГ і збільшення виділення ЛГ аденогіпофізом. Ці зміни в свою чергу призводять до розвитку ПКЯ.
Морфотип жінок характеризується нерізко вираженими ознаками вірілізації - "спортивний тип" (звуження розмірів тазу ізбільшення розмірів плеч). Збільшення маси тіла не спостерігається, молочні залози гіпопластичні. Гіпертріхоз розповсюджується на внутрішню поверхню стегон, промежину, низ живота, на обличчі появляється волосся не тільки на верхній губі а й на підборідді. Розміри яєчників не досягають такої величини як при первинних ПКЯ, збільшення їх часто асиметричне. Капсула яєчників не так різко потовщена як при первинних ПКЯ. Діагностика синдрому ПКЯ на фоні наднирникової гіперандрогенії (постпубертатна форма АГС) базується на слідуючих ознаках: розвиток гіпертріхозу до менархе, пізнє менархе після 14-15 років, тілобудова по чоловічому типу, відсутність ожиріння, безпліддя вторинне.
Лікування: дексаметазон 0,25-0,5мг/д, дюфастон по 10-20мг/д з 15-16-го дня циклу протягом 10-12-14 днів; оральні контрацептиви по 1 таб. в день з 16-го по 26-й день циклу короткими курсами по 3 міс. з перервою 1 міс, для лікування гіпертріхозу застосовують ципротерон ацетат або його сполучення з етінілестрадіолом ("Діане"), який застосовують з 5-го по 25-й день циклу протягом 6-8міс.
2.Вторинні полікістозні яєчники у жінок з нейрон-обмінно-ендокринним синдромом.
В сучасній літературі ця форма описана як ПКЯ "центрального генезу". Патогенез розвитку ПКЯ при первинних гіпоталамічних порушеннях представляється так: порушення утворення і виділення нейротрансмітерів (ДА, ЕНД) в надгіпоталамічній ділянці передніх і медіобазальних структурах гіпоталамуса внаслідок інфекції, інтоксикації, емоціонального, психічного стресу, вагітності порушується виділення РГЛГ і викиду ЛГ зклітин передньої долі гіпофізу. Наслідком цього є ановуляторна дисфункція яєчників з порушенням фолікулогенезу.
Характерні прояви гіпоталамічних порушень: вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу, підвищення апетиту, спрага, порушення сну, плаксивість, роздратованість, перевищення маси тіла(ожиріння - жирова тканина локалізується на плечовому поясі і нижній половині живота). Молочні залози відвислі за рахунок великої кількості жирової тканини.
Діагностика базується на слідуючих ознаках:
- захворювання розвивається після нейроінфекції, інтоксикації, ускладнення вагітності, пологів;
- множинні вегето-судинні, обмінно-ендокринні порушення;
- порушення менструального циклу відаменореї до ациклічних кровотеч;
- вторинне безпліддя;
- специфічне ожиріння.
Посткастраційний синдром (ПС) - комплекс патологічних синдромів (нейро-психічних, вегето-судинних, обмінно-ендокринних), які виникають після тотальної оваріоектомії. Симптоми ПС виникають через 2-3 тижні після оваріектомії і досягають повного розвитку, через 2-Зміс. В перші 2 роки після операції у 72,8% жінок переважають нейровегетативні порушення , у 16% -
психоемоційні розлади і у 11,2% - обмінно-ендокринні. Дефіцит естрогенів сприяє збільшенню ризику виникнення гіпертензії, ІХС, дисгормональної кардіоміопатії. Атрофічний кольпіт, цисталгія, ожиріння, остеопороз з'являються в більш пізні терміни після операції.
Терапія статевими гормонами повинна включати естрогени і гестагени в циклічному режимі або комбіновані естраген-гестагенні препарати, віддають перевагу трьохфазним або двофазним контрацептивним препаратам, які викликають циклічні зміни в ендометрії.
Література
1. Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической ендокринологии. - М.,2001р.
2. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология. - МИАД999.
3. Атаниязова О.А., Орлова В.Г., Афоніна Л.И. Синдром поликистозньїх яичников и гиперпролактинемия // Акушерство и гинекология. - 1987. -№3. С.18-21.
4. Бабичев В.Н. Нейрогуморальная регуляция овариального цикла. М.: Медицина, 1989. - С.240.
Loading...

 
 

Цікаве