WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ендометріоз - Реферат

Ендометріоз - Реферат

імплантацією ендометрію в рани під час пологів та при піхвовому кесарському розтині. Характерним симптомом являється біль, який виникає циклічно, підсилюється при статевому акті. Біль стає більш інтенсивним при ураженні процесом промежини та сфінктера прямої кишки. Іноді біль супроводжується свербінням. При пальпації виявляються вузли та тяжі щільної консистенції, болючі. На слизовій виявляються коричневі або темно-сині вогнища, іноді з утворенням виразок. Деколи ендометріоз піхви має вигляд поліпозних розростань, що кровоточать при доторканні до них.
Ендометріоз шийки матки, синдром Аллена-Мастерса. Причиною виникнення даної форми Е являються діатермоманіпуляції, аборти, пологи, травматичні ураження шийки матки.
Розрізняють ектоцервікальний (поверхневий) та ендоцервікальний (глибокий) Е шийки матки. Останній часто приводить до деформації шийки матки. В камерах - густа коричнева рідина.
Ця локалізація ендометріозу являється найбільш сприятливою.
Характерними скаргами для цієї форми Е являються до- та післяменструальні виділення коричневого кольору, які мають самостійний або контактний характер. Біль виникає тільки при атрезії цервікального каналу. Діагностика базується на кольпоскопічній картині. У важких діагностичних випадках показана біопсія.
Ендоцервікальний Е погано піддається гормональному лікуванню, діатермія сприяє розповсюдженню процесу, тому найбільш показаний хірургічний метод лікування.
Часто спостерігається поєднання Е і синдрому Аллена-Мастерса, і в таких випадках проявляється синдром взаємного обтяження.
Синдром обумовлений травматичним розривом зв'язкового апарату матки. Причиною травми являються пологи велким плодом, пологи при тазовому передлежанні, стрімкі пологи, аборти. Клінічні прояви синдрому подібні з ендометріозом - альгодисменорея, менорагія. Характерним являється ретроверзія матки та "шарнірна" шийка матки.
Частим симптомом Е являється непліддя. Воно зустрічається в 30-80% випадків.
При поєднанні Е і вагітності можуть виникати наступні ускладнення: самовільні викидні, передчасні пологи, розриви матки, порушення скоротливої діяльності матки, післяпологові кровотечі, спонтанний розрив ендометріоїдних кіст яєчників з клінікою гострого живота.
Лікування ендометріозу
Тактика лікування (консервативна або хірургічна) визначається ступенем важкості ендометріозу, репродуктивним анамнезом і ефективністю терапії. Лікуванню підлягають не всі хворі, а лише ті, у яких клінічно активний процес (біль, непліддя, кровотечі, анемія, порушення функції суміжних органів). Всі хворі на Е підлягають динамічному спостереженню. Консервативна терапія включає використання одного із гормональних препаратів з урахуванням індивідуальної чутливості, віку, бажання мати дітей, імуномодуляторів. токоферолу, протизапальних засобів, розсмоктуючої терапії, загальнозміцнюючих засобів, курортного лікування.
Для лікування в молодому віці використовують прогестини без естрогенового компоненту: оргометрил, оргастерон, континуїн, норколут. Препарати призначаються по контрацептивній схемі (по 1 таб. 1 раз в день з 5-го по 25-й день менструального циклу). Курс лікування гестагенними препаратами триває 6-9 місяців, у важких випадках - 12 і більше.
У важких випадках доцільно призначати гормональні препарати в безперервному режимі на протязі 5-6 місяців, збільшуючи дозу напередодні та під час місячних на Уг таблетки в день до 2-2,5-3 таб. в день, а потім в такій же послідовності знижувати дозу до І таблетки в день. Така схема дає змогу повністю виключити менструальну функцію, що сприяє регресу ендометрію. При досягненні позитивних результатів дозу препарату знижують і назначають в циклічному режимі.
Коли не можливо виключити менструальну функцію, тоді додатково призначають внутрішньом'язові ін'єкції оксіпрогестерону капронату по 2 мл на 18-19 або 20 день менструального циклу одноразово; депо-провера по 150 мг в/м 1 раз в день 3 місяці (вводиться в перші 5 днів менструального циклу) або по 5-10 мг з 16-18-го дня циклу, і 10 днів на протязі 6 циклів.
Молодим жінкам можливе застосування прогестино-естрогенних препаратів - інфекундину, бІсекуріну, нон-овлону, норацикліну, овулену. Ці препарати використовують як безперервно із збільшенням дози під час місячних, так і в циклічному режимі.
Жінкам старшого віку (преклімактеричного і клімактеричного) при недостатності ефекту в перший день менструального циклу вводять в/м 1,0 -10% тестенат або 1 ампулу сустанону-250 (курс № 4-5). Після відновлення менструального циклу і позитивної клініки поступово на протязі 3-4-5 циклів знижують інтенсивність лікування. Для цього прогестини призначають лише в 2-у фазу циклу на протязі 14-15 днів. Після зняття гострих явищ сустанон або тестенат замінюють ретаболілом (нераболом) по 50 мг в 1-й і 10-й дні менструального циклу.
Агоністи РГ - золадекс Імг в передню черевну стінку 1 раз в 28 днів; данол 0,2 по 2 таблетки 2 рази на день напротязі 3-12 місяців, також застосовується дановал, даназол (безперервно по 400 мг впродовж 6-9 місяців; по 800 мг/доб, 2-4 місяці, потім по 600 мг - 6-9 місяців + електрофорез КІ, лідаза, ультразвук).
Використання препаратів жовтого тіла з андрогенами або анаболічними стероїдами.
Краще всього призначати препарати пролонгованої дії. На 16-17-18-19 день менструального циклу 12,5% оксіпрогестерон - 2 мл (одноразово) + в 1-й день циклу тестенат 10% 1 мл або 1 ампулу сустанону (одноразово).
Таких курсів проводиться від 3 до 6 з поступовим зниженням дози.
Вплив на імунну систему: левамізол, декаріс, спленін, Т-активін, тималін. Покращенню антиоксидантної системи сприяють: унітіол, аскорбінова кислота, токоферолу ацетат.
Протизапальна та розсмоктуюча терапія: тіосульфат натрію 30% - 10,0 в/в через день 15-20 процедур, магнію сульфат в/м 25% - 10 мг, етимізол 0.3 на добу на протязі 30 днів. Лідаза, трипсін,хімотрипсін. солкосеріл, актовегін у вигляді електрофорезу, в/м введення, підшкірно.
У комплексному лікуванні використовують родонові ванни, постійне магнітне поле на ділянку матки.
Протирецедивне лікування проводиться після аборту і діатермохірургічних маніпуляцій 6-9 місяців, після нерадикальних операцій від 3 до 5 років.
Лікування рецидиву ендометріозу в клімактеричному періоді проводиться лише при наявності активного процесу. Краще використовувати препарати жовтого тіла в поєднанні з андрогенами або стероїдними анаболіками.
Хірургічні методи лікування. При проведенні хірургічного втручання дотримуються З основних принципів:
1. Репродуктивна функція повинна бути збережена.
2. Хірургічна травма повинна бути мінімальною.
3. Максимально можливе видалення ендометріоїдних ділянок.
4. Об'єм хірургічного втручання залежить від, ступені
розповсюдженості патологічного процесу.
5. Покази до хірургічного лікування:
6. Ендометріоїдні кісти яєчника.
7. Ендометріоз післяопераційного рубця.
8. Ендометріоз пупка.
9. Неефективність консервативного лікування при наростанні
важкості захворювання.
10.Прогресуюче стенозування просвіту кишки або сечоводу.
11 .Непереносимість гормональних препаратів при наростанні важкості процесу.
12.Поєднання ендометріозу з аномаліями розвитку статевого апарату (додатковий ріг матки, відсутність сполучення матки з піхвою).
13.Поєднання ендометріозу з міомою матки, яка підлягає хірургічному лікуванню.
14.Генітальний ендометріоз на фоні важкої гемолітичної анемії. Нагноєння додатків матки, уражених ендометріозом
Література:
1. Желєзнов Б.І., Сирижаков А.Н. Генітальний ендометріоз.-М., 1985.
2. Степанківська Г.К., Тимошенко Л.В. Довідник з акушерства та гінекології. - К. Здоров'я, 1997.-С.250.
3. Карпов О.И., Таиаков Л.И. и др. Справочник акушера -гинеколога,- С.-П., 1998. с.216.
4. Павлович В.Г. Ендометріоз.- Л., 1985.- С.3-18.
5. БаскаковВ.П. Зндометриозьі, 1986.
6. Коханевич и соавт. Актуальньїе вопросьі гинекологии.- К.: Книга -плюс, 1998. с. 153.
Loading...

 
 

Цікаве