WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострі гінекологічні захворювання - Реферат

Гострі гінекологічні захворювання - Реферат

Віллєбранта і т.п.), потрібно намагатися лікувати консервативним шляхом. Після консультації у гематолога проводять специфічну терапію основного захворювання: кортикостероїди, імунодепресанти - при аутоімунній тромбоцитопенії, інфузія кріопрециштату або антигемофільної плазми - при хворобі Віллєбранта, етамзілат (діцинон) - в обох випадках.
Раптове порушення кровообігу внутрішніх статевих органів, як правило, зумовлено:
1. Перекру і ом ніжки кісти яєчника та фіброматозного вузла.
2. Некрозом міоматозного вузла.
Частота такого ускладнення як перекрут ніжки кісти яєчника становить 6,0-8,5%.
Фактори, що сприяють розвитку даного ускладнення:
1. Фізичне напруження.
2. Різкі рухи.
3. Посилення перистальтики кишківника.
Клініка: при перекруті ніжки пухлини порушується живлення кісти, і як наслідок, розвиваються симптоми гострого живота: гострий біль, що супроводжується блідістю, нудотою, появою холодного поту, навіть блювотою;
- наявні перитонеальні симптоми (болючий і здутий при пальпації живіт, різко
виражений симптом Щоткіна-Блюмберга в ділянці пухлини);
- Р8 - частий, напружений;
- температура тіла не підвищується.
Вагінальне дослідження виявляє напружену, різко болючу пухлину яєчника, обмеженої рухомості.
При поступовому перекруті, симптоми виражені менш різко, вони то з'являються, то зникають.
Перекрут кісти яєчника буває:
- повним (перекрут на 360° і більше);
- частковим (менше ніж на 360°).
Лікування:
- оперативне;
- типова операція кистектомія (у випадку некрозу пухлини обов'язковим є дренування черевної порожнини).
Диференційна діагностика перекруту ніжки кісти проводиться з порушеною позаматковою вагітністю, апендицитом.
Некротичні зміни в фіброматозних вузлах, які пов'язані з розладом кровообігу (здавлення судин, облітерація) спостерігаються в 7-10% випадків.
Якщо до некротичного вузла гематогенно або лімфогенно потрапляє інфекція, то настає нагноєння пухлини.
Клінічно некроз фіброматозних вузлів проявляється різким болем вживоті, підвищенням температури до 39 С, ознобом, симптомами пельвіоперитоніту (напруження передньої черевної стінки в гіпогастрії, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, здуття живота, затримка газів). В крові - лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Діагноз некрозу фіброматозного вузла визначають на основі: анамнезу (наявна фіброміома матки), клінічної картини (біль внизу живота, підвищення температури, явища пельвіоперитоніту), вагінального дослідження (наявність фіброматозних вузлів, болючість вузла при пальпації, напруженість його), додаткових методів дослідження (лапароскопія, ультразвукове сканування).
Якщо виявлено некроз фіброматозного вузла, проводиться оперативне лікування - ампутація або екстирпація матки з видаленням маткових труб (можуть бути джерелом інфекції); у жінок, яким за 40, також видаляють яєчники.
Якщо некроз фіброматозного вузла виник під час вагітності, то вагітну треба госпіталізувати та спостерігати. При розлитих болях та підвищенні тонусу матки необхідно проводити токоліз і трансфузійну терапію.
Показаннями до оперативного втручання є висока температура, зростання лейкоцитозу, симптоми загального перитоніту. Залежно від терміну
вагітності (28 тижнів і більше) виконують кесарський розтин із наступною екстирпацією матки.
При більш ранніх термінах вагітності здійснюють ампутацію або екстирпацію матки. Тільки при поверхневому субсерозному розташуванні вузла або наявності субсерозного вузла на ніжці з некрозом без розпаду вузла (внутрішній некроз) можна ризикнути на більш консервативне втручання -видалення цього вузла (енуклеація вузла) зі збереженням матки та вагітності. Черевну порожнину в таких випадках обов'язково треба дренувати на 3-4 дні. Зазначимо, що така операція спрямована на збереження вагітності, часто призводить до підвищення скоротливої діяльності матки, результатом чого є спонтанний аборт або передчасні пологи.
Картина гострого живота може виникнути при перектурі ніжки підочеревинного (субсерозного) міоматозного вузла.
При піхвинному дослідженні визначають болючий утвір щільної консистенції, зв'язаний з маткою.
Лікування: оперативне - міомектомія або надпіхвова ампутація матки, якщо є інші вузли.
Клініці гострого живота, зумовленого розривом гнійних мішкоподібних утворів, можуть передувати такі симптоми як гіперемія, трясовиця, нудота, блювота, зростання кількостей лейкоцитів, ШОЕ, зсув Ье-формули вліво. При гінекологічному огляді визначається болючий пухлинний утвір з щільною капсулою і нечіткими межами. При наростанні симптомів гострого живота виникає загроза розриву піосальпінксу (піовару) з вилиттям гною в черевну порожнину та розвитком розлитого перитоніту.
Діагностика. Діагноз встановлюється на основі даних:
1. В анамнезі тривалий перебіг запалення додатків матки з частим
загостренням.
2. Раптовий гострий початок, який інколи супроводжується симптомами шоку.
3. Типової картини розвитку розлитого перитоніту.
4. Результати гінекологічного дослідження, при якому виявляють пухлинний, болючий утвір з нечіткими контурами.
Лікування. Методи оперативного втручання при піосальпінксах і піоваріумах індивідуальні:
- у молодих жінок при однобічному процесі слід провести аднексектомію;
- в похилому віці - надпіхвинна ампутація матки або екстирпація з додатками.
При відсутності випоту в черевній порожнині і явищ розлитого перитоніту черевну порожнину зашивають наглухо.
При розлитому перитоніті проводять дренування черевної порожнини через бокові канали та залишають мікроірригатори для введення антибіотиків і проведення перитонеального діалізу.
Література.
1. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П.. Акушерство. - М., 1998. -С. 285-296.
2. Айламазян Е.К. Акушерство. - С-Перербург, 1998. - С. 245-256.
3. Василевська Л.В. Гінекологія. - Медицина, 1985. - С. 342-355.
4. Айламазян З.К., Рябцева И.Т. Неотложная помощь при екстремальних состояниях в гинекологии. - Н. Новгород: Изд-во НГМА, 1996. - С. 30-34. Справочник по акушерству и гинекологии / Степанковская Г.К., Тимошенко Л.В., Михайленко Е.Т. и др.; под ред. Г.К. Степанковской. - К.: Здоров'я, 1997.-С. 410-412.
Loading...

 
 

Цікаве