WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пологовий травматизм - Реферат

Пологовий травматизм - Реферат

з'єднується з черевною порожниною. Повний розрив матки настає частіше в тих місцях, де очеревинний покрив щільно спаяний з прилягаючим міометрієм. Порушення цілості стінок матки (слизової і м'язової оболонок) при цілій очеревині називають неповним розривом (ruptura uteri іncompleta). Такий розрив частіше виникає в ділянці нижнього сегмента матки, де між очеревиною та міометрієм є прошарок пухкої сполучної тканини; кров, що виливається, накопичується в навколоматковій підочеревинній клітковині, утворюючи гематому різних розмірів, а також може виливатися назовні по пологовому каналу.
Існує ще одна форма пологового травматизму, яка клінічне протікає як розрив матки - відрив останньої від склепінь піхви (кольпопорексис). Цей відрив виникає поблизу шийки матки в передньому або задньому склепіннях, може бути повним, що проникає в черевну порожнину, і неповним. Розрізняють самовільний і насильницький розриви матки. Насильними вважають такі розриви, які утворилися у зв'язку із зовнішніми діями (найчастіше це буває наслідком неправильно застосованих акушерських втручань).
Тривалий час вважалося, що причинами самовільного розриву матки в пологах є клінічна невідповідність між розмірами передлежачої частини плоду і таза матері при вузькому тазі та неправильних передлежаннях (лобне, задній вид лицьового) або встановленнях (патологічний асинклітизм) голівки, при крупному (велетенському) плоді, гідроцефалії, запущеному поперечному положенні плоду. Механізм такого розриву полягає в тому, що при наявності перешкоди до зігнання плоду розвивається бурхлива пологова діяльність, наслідком якої є перерозтягнення нижнього сегмента матки через переміщення (ретракцію) шарів м'язових волокон вгору, в тіло матки. Перерозтягнення нижнього сегмента досягає крайньої межі, і він розривається. Цю механічну теорію розриву матки у 1875 році висунув Бандль, у зв'язку з чим розрив матки, який виник внаслідок перерозтягнення нижнього сегмента, називають бандлевським розривом.
У подальшому завдяки вивченню патологічних змін стінки матки в ділянці розриву було доведено, що само-вільному розриву матки завжди передують зміни мюметрію, внаслідок чого і виникає ушкодження. Вперше думку про те, що основною причиною виникнення розриву матки є крихкість її патологічне змінених тканин, висловив на початку нашого століття російський акушер М.З. Іванов. Інший російський лікар Я.Ф. Вербов у 1911-1913 роках своїми дослідженнями довів, що здорова матка не розривається, тобто розрив настає на грунті патологічних змін у стінці матки, які спричинюють слабкість, неповноцінність міометрію. У подальшому в результаті численних досліджень доведено, що патоморфологічні зміни міометрію, які сприяють його неповноцінності під час вагітності, виникають при інфантилізмі, у багатородящих (особливо при невеликих інтервалах між вагітностями) при ускладненому перебігу перенесених абортів і пологів (запальні процеси, слабкість пологової діяльності, послідові та ранні післяпологові кровотечі), після операцій на матці (кесарів розтин, консервативна міомектомія, перфорація під час аборту), при пороках розвитку матки (природжена функціональна слабкість міометрію), при обтяженому гінекологічному анамнезі (хронічні запальні процеси тіла і шийки матки). Патоморфологічні видозміни міометрію є супутніми факторами розриву матки в результаті клінічне вузького таза або форсованого пологорозрішення.
Порівняно часто бувають розриви матки після кесарева роз-тину. Неповноцінний рубець утворюється в результаті неправильної техніки зашивання стінки матки, інфікування ранової поверхні та загоювання вторинним натягненням. Рубець нерідко потоншується, зазнає гіалінозу і легко порушується під час пологів (1 навіть у період вагітності), особливо при інвазії хоріону в зону рубця.
Розрив матки, а тим більше насильний, свідчить про недоліки у кваліфікації лікарів, їх невміння правильно оцінити симптоматику та обрати раціональний метод пологорозрішення. Насильний фактор, крім того, нерідко свідчить про недоліки оперативної техніки при виконанні піхвових пологорозрішень, про ведення цих операцій без урахування наявних умов.
На особливу увагу заслуговує збільшення випадків розриву матки на фоні внутрішньовенного введення окситоцину або інших препаратів задньої частки гіпофіза, коли на призначення окситоцину були прямі протипоказання (клінічне вузький таз) або мало місце передозування препарату.
На сучасному етапі надається значення і гістопатичним змінам міометрію, і механічним факторам. У кожному випадку розрив зумовлений тими чи іншими обставинами в залежності від того, які з них більше виражені. На цьому базується наведена нижче класифікація розривів матки (за М.О. Репіною).
I - За патогенезом. 1. Самовільний розрив матки:
а) при морфологічних змінах міометрію; б) при механічній перешкоді народженню плоду; в) при поєднанні морфоло-гічних змін міометрію і механічної перешкоди народженню плоду. 2. Насильний розрив матки: а) чистий (під час пологорозрішень, при зовнішній травмі); б) змішаний (при різних поєднаннях насильного фактора, морфологічних змін міометрію, механічної перешкоди народженню плоду).
II - За клінічним перебігом. 1. Ризик розриву матки. 2. Загрожуючий
розрив матки. 3. Завершений розрив матки.
III - За характером ушкодження. 1. Неповний розрив матки. 2. Повний
розрив матки.
IV - За локалізацією. 1. Розрив у нижньому сегменті матки: а) розрив
передньої стінки; б) боковий розрив;
в) розрив задньої стінки; г) відрив матки від склепінь піхви. 2. Розрив у тілі матки: а) розрив передньої стінки; б) розрив задньої стінки. 3. Розрив у дні матки.
Слід зазначити, що розриви в ділянці дна і тіла матки мають, як правило, гістопатичний генез; розриви в ділянці нижнього сегмента залежать як від гістопатичних факторів, так і від механічних, насильних причин. Ушкодження матки по боковій стінці, в ділянці передньої та задньої стінок нижнього сегмента з переходом на бокову стінку в переважнійбільшості випадків є наслідком диспропорції між розмірами плоду і таза матері й (або) наслідком форсованого піхвового пологорозрішення на цьому фоні.
Клінічна картина загрози розриву матки дуже яскрава і її важко не помітити, коли має місце механічна перешкода до зігнання плоду, і менш виразна у разі патологічних змін у стінці матки.
Клінічна картина загрози розриву матки, який виникає у зв'язку з механічними перешкодами до зігнання плоду, характеризується такими симптомами:
1) надзвичайно інтенсивна або бурхлива пологова діяльність;
2) недостатнє розслаблення матки поза переймами (симптом стирається при призначенні анальгезуючих і спазмолітичних засобів);
3) різко болючі перейми, неспокійна поведінка роділлі (при призначенні анальгетиків, седативних симптоми можуть бути відсутні або слабо виражені);
4) різка болючість при пальпації нижнього сегмента матки, який перерозтягнутий і потоншений;
5) високе й косе розміщення контракційного кільця (матка нагадує форму піщаного годинника);
6) напруга круглих маткових зв'язок;
7) непродуктивна потужна діяльність при повному або майже повному відкритті маткового зіва, потуги при високо стоячій голівці плоду;
8) наявність крупного плоду, погана конфігурація голівки крупного плоду; аномалії вставлення та передлежання голівки (включаючи задній вид потиличного передлежання);
9) ускладнення пальпації передлежачої частини плоду внаслідок
Loading...

 
 

Цікаве