WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Екстремальні ситуації в акушерстві, невідкладна медична допомога - Реферат

Екстремальні ситуації в акушерстві, невідкладна медична допомога - Реферат

його об'єму, матка в гіпертонусі і болюча при пальпації, асиметрія матки, швидко розвивається клініка геморагічного шоку, внутрішня кровотеча.
Стан плоду залежить від швидкості відшарування. Лікування основане на слідуючих основних принципах:
1. Бережне і швидке пологорозрішення.
2. Боротьба з гострою анемією, шоком.
Профілактика відшарування плаценти включає: раннє виявлення і своєчасне лікування токсикозів II половини вагітності, гіпертонічної хвороби, захворювань печінки, нирок, цукрового діабету, уражень серця, правильної лікарської тактики.
Кровотечі - одна з найважливіших ускладнень пологів та післяпологового періоду. Питома вага летальних випадків становить одну третину всієї летальності роділь та породіль. Найбільш грізні кровотечі виникають в пологах та післяпологовому періоді. Вони починаються несподівано і вимагають рішучих і своєчасних заходів для їх припинення. Навіть при нормальному розвитку пологів не виключена можливість кровотечі в післяпологовому періоді.
У ранньому післяпологовому періоді може мати місце гіпо- та атонія матки, що призводить до кровотечі.
Однією з причин кровотечі може бути порушення процесу згортання крові внаслідок гіпо- та афібриногенемії, з вказаних причин кровотечі може призвести до смерті матері. Ефективну боротьбу з кровотечею проводять тільки при правильно встановленій її причині цілестрямованими та своєчасними діями медичного персоналу.
На основі вивчення даної теми студент повинен:
1. Знати методику ревізії порожнини матки.
2. Вміти діагностувати гіпо- та атонію матки.
3. Знати шляхи боротьби з гіпо- та атонією матки.
4. Вміти визначити крововтрату.
5. Вміти діагностувати порушення процесу згортання крові.
6. Вміти надати невідкладну допомогу при геморагічному шоці.
Серед причин, що зумовлюють акушерські кровотечі, перше місце займають порушення моторної функції матки (гіпо- та атонічні кровотечі). Стан,при якому відмічається недостатня скоротлива властивість міометрію та значне зниження тонусу, називають гіпотонією матки. В результаті своєчасної та раціональної терапії тонус та скоротлива властивість міометрію при гіпотонії матки відновлюється. Атонія характеризується повною відсутністю тонусу та скоротливої властивості міометрію.
При гіпотонії кровотеча носить хвилеподібний характер: то зупиняється, то поновлюється. Це являє собою небезпеку для життя роділлі, так як призводить до тяжкої постгеморагічної анемії. При пальпації матка дрябла, хвилі її скорочення короткі, дно матки піднімається до рівня пупка та вище. При атонії матка не скорочується, не реагує на подразнення та залишається дряблою, погано контурується через очеревні покриви. Ця патологія клінічно проявляється безперервною та масивною кровотечею їі пологових шляхів.
Прийнято рахувати допустимою фізіологічною кровотечею, що не перевищує 250 мл, крововтрату від 250-400 мл. - межею між фізіологічною та патологічною, а крововтрата 400 мл та більше є патологічною та вимагає прийняття негайних дій. Для отримання достовірної інформації про дійсну крововтрату в послідовому та ранньому післяпологовому періодах необхідно виміряти кількість втраченої крові.
Важливо рахувати об'єм втрати крові по відношенню до маси вагітної перед пологами:
Показник крововтрати (л) : 10
Крововтрата (%)= вага вагітної перед пологами (кг)
Крововтрата до 0,2% ваги вагітної не впливає від'ємно на фізіологічні функції організму, крововтрата від 0,3-0,5 викликає патологічний стан, ступінь тяжкості якого залежить від можливостей адаптаційних рефлекторних механізмів.
Масивні атонічні і гіпотонічні кровотечі кровотечі можуть привести до вторинних змін у зсідаючій системі крові - розвитку ДВЗ.
Стадії ДВЗ:
1. Гіперкоагуляція.
2. Гіпокоагуляція без активації фібринолізу.
3. Гіпокоагуляція з генералізованою активністю фібринолізу.
4. Повне незсідання крові.
Хронічна форма ДВЗ встановлюється на основі лабораторних дослідів системи гемостазу: нормальна або збільшена кількість фібриногену; нормальний або зниженмй показник протромбінового часу,зменшення часу зсідання крові, поява продуктів деградації фібрину.
Клінічна діагностика хронічного ДВЗ важка: так як відсутні специфічні для даного захворювання симптоми. На перший план виступає лабораторна діагностика порушень системи гемостазу при такій патології, як гестози вагітних, у вагітних з резус- конфліктом, серцево-судинною патологією, захворюванням печінки, нирок, мертвим плодом. Для гострої форми ДВЗ характерні: збільшення часу зсідання крові (більше 10 хв.), падіння числа тромбоцитів, рівня фібрину збільшення протромбінового часу. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, емболія навколоплідними водами, геморагічний шок, септичний шок викликають різну активність хронічної форми ДВЗ.
Лікування ДВЗ синдрому повинно бути строго індивідуально і направлено на ліквідацію основної причини, що її викликала і нормалізацію гемодинаміки і зсідання крові. Прогресуючий хронічний ДВЗ синдром у вагітних з пізнім токсикозом диктує необхідність передчасного пологорозрішення, як і при мертвому плоді.
При гострій фазі ДВС на фоні передчасної відшарування плаценти показано кесарський розтин і видалення матки.
При геморагічному шоці і гострій формі ДВЗ в трансфузійній терапії надається перевага "теплій" або свіжоцитратній крові в сполученні із плазмозамінниками типу реополіглюкіну, гемодезу, полідезу, жилатиноля з кристалоїдами, розчин Рінгера, лактосолу. При гострій формі ДВЗ необхідно знизити внутрішньосудинне зсідання, зменшити фібринолітичну активність.
Неохідно ліквідувати причину кровотечі і відмічені в лабораторії дефекти коагуляції.
Після ліквідації гострих проявів ДВЗ необхідно продовжити інтенсивну терапію, направлену на ліквідацію проявів ниркової, печінкової недостатності, корекцію дихальних порушень, відновлення білкового іелектролітного гемостазу. Корегуюча інфузійна терпія направлена на вирішення слідуючих задач:
1. відновлення ОЦК;
2. відновлення об'эму еритроцитів;
3. відновлення об'єму інтерстиціальної рідини;
4. Покращення реологічних властивостей крові;
5. Відновлення водно-електролітного складу крові;
6. Нормалізація КВС;
7. Ліквідація гіпо- та диспротеінемії;
8. Покращення функції нирок;
9. Сприяння дезінтоксикації організму.
Література
1. Хміль С.В. "Акушерство".-Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.
2. Лысак Л.А. "Сестринское дело в акушерстве и гинекологии" Р-Д, "Феникс", 2003.
3. Серов В.Н. Практическое акушерство. - М., 1989.
4. Грищенко В.И. Родовспоможение при позднем токсикозе беременных. - К., 1986.
5. Ивченко В.Н. Эклампсия. - К., 1984.
6. Сидорова И.С. Физиология и патология родовой деятельности.
7. Абрамченко В.В. Безопасное материнство.
8. Неотложное акушерство. Под ред. Г.К. Степанковской, Б.М. Венцковского,-К.,1994.
9. Руководство по безопасному материнству. Под ред. Кулакова В.И.
10. Цвелев В.И. Практический справочник акушера-гинеколога.-СПб,-2001.
Loading...

 
 

Цікаве