WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

клінічно проявляється шкірними туберкуліновими пробами і появою в тканинах та органах параспецифічних змін, під якими розуміють різні мезенхімальні клітинні реакції у вигляді дифузної або вузликової проліферації лімфоцитів і макрофагів, гіперпластичних процесів у кровотворній тканині, фібриноїдних змін сполучної тканини і стінок артеріол в органах, диспротеїноз, інколи розвиток амілоїдозу. Про хронічно перебігаючий первинний туберкульоз говорять навіть тоді, коли утворюється первинна легенева каверна, і розвивається первинна легенева чахотка.
Гематогенний туберкульоз об'єднує ряд проявів захворювання, яке виникає і розвивається в організмі людини через значний термін після перенесеної первинної інфекції. Його ще позначають як післяпервинний туберкульоз. У цих випадках мова йде про людей, які клінічно одужали від первинного туберкульозу, але зберегли підвищену чутливість до туберкуліну і виробили значний імунітет до туберкульозної мікобактерії. Гематогенний туберкульоз виникає у тих хворих, у яких первинна інфекція залишила зміни у вигляді вогнищ відсівів у різні органи або фокусів у лімфатичних вузлах, які не повністю загоїлися. Ці вогнища довгий час можуть залишатися латентними, їх загострення виникає під дією яких-небудь несприятливих чинників при наявності підвищеної реактивності. Тому при гематогенному туберкульозі переважає продуктивна тканинна реакція (туберкульозний горбик), виражена схильність до гематогенної генералізації, яка призводить до ураження різних органів і тканин.
Виділяють три різновиди гематогенного туберкульозу:
- генералізований гематогенний туберкульоз;
- гематогенний туберкульоз із переважним ураженням легень;
- гематогенний туберкульоз із переважними позалегеневими ураженнями.
Генералізований гематогенний туберкульоз. Зустрічається рідко, являє собою найважчу форму захворювання з рівномірним висипанням у багатьох органах туберкульозних горбків. В одних випадках у всіх органах формуються некротичні вогнища без проліферативної або зі слабовираженою ексудативною реакцією (так званий некротичний вид генералізованого туберкульозу). Це 1) дуже гострий туберкульозний сепсис. В інших випадках у всіх органах з'являються дрібні міліарні продуктивні горбки. Цю форму позначають як 2) гострий дисемінований міліарний туберкульоз. Вона часто закінчується менінгітом. Нарешті, у деяких випадках спостерігається 3) гострий дисемінований крупновогнищевий туберкульоз, який зустрічається восновному в ослаблених хворих і характеризується утворенням у різних органах значних (діаметром до 1 см) туберкульозних вогнищ. У кожному випадку генералізованого гематогенного туберкульозу необхідно знайти вогнище, яке є джерелом обсіменіння; в основному ним є вогнище, яке цілком не загоїлося, періоду первинної інфекції в лімфатичному вузлі, статевих органах, кістковій системі, тощо.
Гематогенний туберкульоз із переважним ураженням легень. В інших органах туберкульозні горбки можуть бути відсутніми або поодинокими. При наявності в легенях безлічі дрібних міліарних горбків говорять про міліарний туберкульоз легень, який за перебігом може бути як гострим, так і хронічним.
При гострому міліарному туберкульозі легені бувають роздутими, пухнастими, в них, як піщинки, прощупуються дрібні горбки, котрих особливо багато у верхніх сегментах легені. Нерідко ця форма туберкульозу закінчується менінгітом. При хронічному міліарному туберкульозі можливе рубцювання горбків і розвиток стійкої емфіземи легень, у зв'язку з чим посилюється навантаження на серце і спостерігається гіпертрофія правого шлуночка (легеневе серце). Крім того, виділяють хронічний крупновогнищевий, або гематогенно-дисемінований туберкульоз легень, який зустрічається у дорослих людей. Для нього характерні переважно кортико-плевральна локалізація вогнищ в обидвох легенях і продуктивна тканинна реакція, розвиток сітчастого пневмосклерозу, емфіземи, легеневого серця і наявність позалегеневого туберкульозного вогнища.
Гематогенний туберкульоз із переважними позалегеневими ураженнями. Розвивається з вогнищ відсівів, занесених у той чи інший орган гематогенним шляхом у періоді первинної інфекції. Уражаються переважно кістки скелета (кістково-суглобовий туберкульоз) і сечостатева система (туберкульоз нирок, статевих органів), шкіра та інші органи.
Туберкульоз кісток і суглобів зустрічається частіше у дітей, рідше у дорослих. Розвивається з вогнищ відсівів у кістковому мозку (туберкульозний остеомієліт). Улюбленою локалізацією є тіла хребців (туберкульозний спондиліт), епіфізи кісток, які утворюють тазостегновий (туберкульозний коксит) і колінний (туберкульозний гоніт) суглоби. Діафізи уражаються рідко. Синовіальні оболонки втягуються у процес вторинно при переході його з епіфіза кістки на тканини суглоба. Найнебезпечнішими при туберкульозі кісток і суглобів є утворення секвестрів. Секвестри - це ділянки змертвіння кістки. Відбувається руйнування тіл хребців з утворенням горба. Може спостерігатися деформація суглобів. З кістки специфічний процес поширюється на прилеглі до суглобів м'які тканини, що призводить до появи "холодних" абсцесів і свищів
Туберкульоз нирок буває в основному одностороннім, частіше виявляється у молодих людей у період статевого дозрівання, а також в пристаркуватому віці. Ранні вогнища виникають у кірковій речовині, при прогресуванні процесу вони з'являються і в сосочках пірамід; тут починається деструктивний процес з утворенням порожнин. Поза кавернами інтерстицій ниркової тканини інфільтрований лімфоцитами, гістіоцитами з домішкою епітеліоїдних клітин - хронічний інтерстиціальний нефрит. Закриття просвіту сечівника казеозними масами призводить до розвитку піонефрозу. Поступово специфічний запальний процес переходить на сечовивідні шляхи, сечовий міхур, передміхурову залозу, придаток яєчка. У жінок уражаються слизова оболонка матки, труби, рідко яєчники.
При гематогенному туберкульозі уражаються також ендокринні залози, ЦНС, печінка, серозні оболонки. Відповідно в клініці можливі ускладнення, зумовлені туберкульозним процесом цих органів. Знання морфологічного субстрату цих ускладнень допомагають клініцисту в їхній діагностиці. Наприклад, при туберкульозі наднирників може змінюватися колір шкіри. Оскільки порушений обмін меланіну, шкіра набуває характерного виду, і позначається як "бронзова засмага".
Loading...

 
 

Цікаве