WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

характеризується специфічним клітинним складом і характером розташування цих клітин. Три типи клітин входять до складу горбика - лімфоцити, епітеліоїдні та багатоядерні гігантські клітини Пирогова - Лангханса. У центральній частині гранульоми виявляються макрофаги і багатоядерні гігантські клітини Пирогова-Лангханса. Якщо макрофаги (гістоцити) активовані, їхній розмір збільшується і вони приймають вигляд епітеліоїдних клітин. При звичайній світловій мікроскопії і забарвленні гематоксиліном і еозином ці клітини мають велику цитоплазму, рожеву, дрібногранульовану, в якій містяться інколи цілі інтактні бацили або їхні фрагменти. Гігантські багатоядерні клітини формуються при злитті макрофагів або після ядерного ділення без руйнування клітини (цитодіерезу). Т-лімфоцити розташовуються по периферії горбика. Кількісний склад туберкульозних горбків різноманітний. Тому розрізняють - здебільшого епітеліоїдний, лімфоцитарний, гігантоклітинний або змішаний варіанти. У горбику будуть відсутні судини. За величиною горбки бувають субміліарні (до 1 мм), міліарні (від. лат.milium - просо) - 2-3 мм, солітарні до декількох см в діаметрі. Туберкульозні горбки, на відміну від інших подібних, схильні до казеозного некрозу. Якщоказеоз буде відсутній, більша частина діагностичної характеристики буде теж відсутня. Вважають, що казеозний некроз зумовлений або прямою дією цитотоксичних продуктів сенсибілізованих Т-лімфоцитів чи макрофагів, які вивільнюються, або ці продукти, посередньо викликаючи спазм судин, ведуть до коагуляційного некрозу, або гіперактивні макрофаги гинуть дуже швидко, вивільнюючи лізосомні ензими.
Вихід горбків. Туберкульозні горбки при сприятливому перебігові процесу піддаються рубцюванню. Несприятливий вихід - коліквація, тобто розрідження казеозних мас.
Розрізняють три основних види клініко-морфологічних проявів туберкульозу:
- первинний;
- гематогенний;
- вторинний туберкульоз.
Первинний туберкульоз характеризується:
- розвитком захворювання в періоді інфікування, тобто при першій зустрічі організму з інфектом;
- сенсибілізацією та алергією, реакціями гіперчутливості негайного типу;
- домінуванням ексудативно-некротичних змін;
- схильністю до гематогенної і лімфогенної (лімфозалозистої) генералізації;
- параспецифічними реакціями у вигляді васкулітів, артритів, серозитів.
Як правило, шлях зараження аерогенний, можливий також аліментарний шлях. Хворіють переважно діти, але на сьогодні первинний туберкульоз спостерігається у підлітків і дорослих.
Патологічна анатомія. Морфологічним вираженням первинного туберкульозу є первинний туберкульозний комплекс. Він складається з трьох компонентів:
- первинного вогнища або афекту - вогнища ураження в органі;
- лімфангіту-туберкульозного запалення відвідних лімфатичних судин;
- лімфаденіту-туберкульозного запалення регіонарних лімфатичних вузлів.
При аерогенному зараженні в легенях виникає туберкульозне запальне вогнище, яке позначене як первинний туберкульозний афект. Найчастіше він розміщений субплеврально в найбільш аеруючих сегментах в нижній частині верхніх часток або у верхній частині нижніх часток (частіше правої легені - III, VIII, IX, Х). Спочатку туберкульозна бацила викликає неспецифічну банальну запальну реакцію. На другий тиждень, при появі сенсибілізації, це вогнище ущільнюється, і утворюється ділянка казеозної пневмонії, оточена зоною перифокального неспецифічного запалення. Розміри афекту різні: деколи виявляється лише альвеоліт, який ледь можна виявити мікроскопічно, але частіше запалення охоплює ацинус або часточку, рідше - сегмент і тільки в деяких випадках - всю частку, в основному - це ділянка від 1 до 1,5 см в діаметрі, чітко відокремлена від оточуючих тканин. Одночасно в плеврі розвивається фібринозний або серозно-фібринозний плеврит. У специфічний запальний процес дуже швидко втягуються лімфатичні судини, в яких виявляється туберкульозний лімфангіїт. Макроскопічно вони подібні на сірувато-жовтуваті смуги, які нагадують стежинку від первинного вогнища до прикореневих лімфатичних вузлів. Запальний процес дуже швидко поширюється на регіонарні бронхопульмональні, бронхіальні і біфуркаційні лімфатичні вузли. Виникає туберкульозний лімфаденіт. Лімфатичні вузли збільшуються в декілька разів і на розрізі представлені казеозними, сухими, жовтуватими масами, які легко кришаться.
При аліментарному зараженні первинний туберкульозний комплекс розвивається в кишках і також складається з трьох компонентів. У лімфоїдній тканині нижнього відділу тонкої або сліпої кишки формується первинний туберкульозний афект, який макроскопічно має вигляд виразки. Потім виникають туберкульозний лімфангіїт з появою горбків за ходом лімфатичних судин і туберкульозний лімфаденіт регіонарних до первинного афекту лімфатичних вузлів. Рідко первинний туберкульозний афект може розвинутися в мигдаликах із втягненням у запальний процес лімфатичних вузлів шиї, а також шкіри (виразка шкіри, лімфагіїт, регіонарний казеозний лімфаденіт).
Можливі три варіанти перебігу первинного туберкульозу:
- загоєння вогнищ первинного комплексу;
- прогресування первинного туберкульозу з генералізацією процесу;
- хронічний перебіг (хронічно перебігаючий первинний туберкульоз).
Загоєння вогнищ первинного комплексу. При локалізації первинного туберкульозного афекту в легенях першочергово розсмоктується перифокальне запалення. Ексудативна тканинна реакція замінюється продуктивною: кругом вогнища казеозної пневмонії утворюється вал з епітеліоїдних і лімфоїдних клітин, який ніби відокремлює вогнище від оточуючої легеневої тканини. Ззовні від цього валу появляються фіброзуючі туберкульозні гранулеми. Кругом первинного афекту формується капсула, зовнішні шари якої складаються із пухкої сполучної тканини з наявністю дрібних судин, оточених лімфоцитами. Відбувається формування капсули (інкапсуляція). Казеозні маси поступово обезводнюються, стають щільними і вапнянистими (петрифікація). Через деякий час шляхом метаплазії утворюються кісткові балки з клітинами в міжбалкових просторах. Так, петрифіковане первинне вогнище перетворюється в осифіковане. Таке загоєне первинне вогнище називається вогнищем Гона, іменем чеського патологоанатома, який описав його вперше.
На місці туберкульозного лімфангіту формується фіброзний тяж. Загоєння в лімфатичних вузлах
Loading...

 
 

Цікаве