WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

крапельках слини або мокроти протягом декількох тижнів. Якщо інфіковані виділення залишаються вологими, то їхня вірулентна спроможність зберігається місяцями. Непряма передача з пилом можлива, але рідкісна. У людини існує природна резистентність до Mycobacterium tuberculosis, і тому більша частина вдихаючих частинок гине під впливом дихальних захисних механізмів, перше ніж вони досягнуть альвеол. Ось чому інфекції необхідний тісний і тривалий контакт з хворим-носієм "відкритої" форми туберкульозу.
Ці мікроби також мають інші біологічні властивості, які дозволяють краще зрозуміти хворобу людини.Mycobacterium tuberculosis є строгими аеробами. Вони найкраще розмножуються у тканинах з високим вмістом кисню (РО2 рівному 100 мм Hg). Реактивація вторинного туберкульозу відбувається у верхівках легень. Ці зони добре не аеруються, але легенева циркуляція в цих ділянках відносно повільна, захоплює мінімальну кількість альвеолярного кисню. Залишені частини альвеолярного кисню цілком достатні для мультиплікації бацил. По мірі її підсилення створюється стан анаеробіозу, що перешкоджає мультиплікації бацил. В центрі казеозних вогнищ, позбавлених кисню, бактеріальна проліферація різко пригнічена. Однак, при прогресуванні казеозу і руйнуванні стінок повітроносних шляхів (бронхіол) створюються умови, які дозволяють глибше розташованим мікробам збільшити доступ до кисню і посилити їхнє розмноження.
Жирні кислоти, особливо з довгими ланцюгами, гальмують ріст туберкульозних паличок, особливо, коли рН падає нижче 6.5. Ці експериментально отримані дані можуть мати важливе значення в розумінні патогенезу туберкульозної інфекції. Виявляється, що у вогнищах запалення ліпази при рН 6.5 вивільнюють аліфанові кислоти з довгими або короткими ланцюгами, призначені для уповільнення репродукції бацил або для їхнього пошкодження і навіть руйнування. Ці жирні кислоти, падіння рН і зростаючий анаеробіоз у запальному туберкульозному вогнищі в сукупності можуть пояснити прогресуюче зникнення бацил в центрі казеозних пошкоджень.
Патогенність Mycobacterium tuberculosis зв'язана зі спроможністю уникати їх руйнування макрофагами та індукувати гіперчутливість уповільненого (IV) типу. Цю спроможність їй надають деякі речовини, розташовані в клітинній мембрані.
Першою такою речовиною є корд-чинник, який є гліколіпідом і дозволяє мікобактерії in vitro рости при культивуванні у зміїному спинному мозку. Вірулентні штами Mycobacterium tuberculosis обов'язково містять цей чинник на клітинній поверхні. Якщо корд-чинник вивільнений з бацил, то вони втрачають свою вірулентність. При введенні очищеного корд-чинника мишам в місці введення утворюється типова для туберкульозу гранульома.
Другий чинник вірулентності - це сульфатиди, які також є поверхневими гліколіпідами, котрі містять сірку. Вони перешкоджають злиттю фагосом макрофагів з лізосомами.
Третім чинником вірулентності є LAM (lipoarabinoman), який являє собою гетерополісахарид, і за своєю будовою подібний з ендотоксинами грам-негативних бактерій. Цей чинник інгібує активацію макрофагів гамма-інтерфероном. Під впливом LAM макрофаги секретують TNF-a, під дією якого розвиваються гарячка, зниження ваги і пошкодження тканин, і IL-10, котрий гальмує індуковану мікобактеріями проліферацію Т-клітин.
Четвертим чинником вірулентності є високоімуногенний мікобактеріальний білок температурного шоку, який за своєю будовою подібний до білків температурного шоку людини, тому даний білок може відігравати роль в аутоімунних реакціях, викликаних мікобактерією. На поверхні мікобактерії активується комплемент, який призводить до її опсонізації і полегшує її фагоцитоз макрофагами через CR3-рецептор (МАС-1 інтегрин) без наступного знищення всередині макрофага (незавершений фагоцитоз).
Патогенез туберкульозу зводиться до проникнення мікобактерій в організм і взаємодії їх з тканинами та органами. Виникнення, перебіг і вихід туберкульозу в значному ступені зумовлені імунним станом організму, його реактивністю. Реактивність визначає надзвичайну різноманітність клініко-морфологічних проявів туберкульозу, що складає одну з яскравих його особливостей як хвороби і створює великі труднощі в клінічній діагностиці. У несенсибілізованих суб'єктів бацили можуть швидко розмножуватися і, не будучи зупиненими, вони нерідко проникають по лімфатичних і кровоносних судинах у віддалені від первинного вогнища тканини, викликаючи, таким чином, генералізацію процесу. Тканинний некроз у цих випадках обмежений. У сенсибілізованих суб'єктів швидка поява активних макрофагів гальмує розмноження бацил, обмежує поширення інфекції і швидко блокує дисемінацію мікробів, але некроз в цих випадках важчий.
При будь-якому попаданні в організм людини туберкульозна паличка у воротах інфекції викликає запальний процес. За типом тканинної реакції при туберкульозі запалення може бути альтеративним, ексудативним і проліферативним. Тип тканинної реакції залежить від перерахованих вище чинників.
Альтеративний тип тканинної реакції при туберкульозі характеризується розвитком казеозного некрозу, при цьому інші компоненти запалення виражені слабо. Це дуже важка форма запалення, яка свідчить про гіпо - або анергію організму і зустрічається у новонароджених, стариків або в будь-якому віці у важких кахектичних хворих (наприклад, у хворих на злоякісні новоутворення). Ця форма в основному закінчується смертю хворого.
Ексудативний тип тканинної реакції при туберкульозі характеризується формуванням специфічного ексудату. Дві особливості відрізняють цей ексудат. Цей ексудат складається здебільшого з лімфоцитів; друга його особливість в тому, що не тільки клітини ексудату, але і тканини, в яких розвивається запалення, схильні до казеозного некрозу. Ексудативний тип тканинної реакції виникає в осіб, які не мають імунітету, і вперше зіткнулися з туберкульозною паличкою, на тлі сенсибілізації організму, а також він виникає у хворих при зниженні загальних захисних сил організму. Імунітет при туберкульозі нестерильний, тобто він існує за наявності туберкульозної палички в організмі.
Проліферативний тип тканинної реакції при туберкульозі свідчить про відносно сприятливий перебіг процесу - це початок активізації імунних реакцій організму. Ця форма характеризується розвитком у тканинах гранульоматозного запалення і позначена як туберкульозний горбик. Туберкульозний горбок
Loading...

 
 

Цікаве