WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат


Реферат на тему:
Туберкульоз
Туберкульоз являє собою гостре або хронічне інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу і при якому можуть уражатися всі органи людського організму, але найчастіше хворі страждають на туберкульоз легень.
Мікобактерією туберкульозу інфікована третя частина населення всієї планети. Приблизно 3 мільйони хворих гинуть від туберкульозу. Це найчастіша інфекційна причина смерті на землі. Починаючи з 1950 року завдяки застосуванню ефективних антибіотиків, протягом більше як 30 років, до середини 1980-их в Сполучених Штатах Америки і в країнах Західної Європи в суспільстві спостерігалася ейфорія, яка була пов'язана з різким зменшенням захворюваності на туберкульоз. В кінці 80-х років був відзначений масовий спалах захворюваності в США, Європі і особливо в Африці, частково за рахунок осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту. Туберкульоз в осіб, які страждають на СНІД, розвивається набагато частіше і перебігає набагато важче (рання дисемінація і швидка деструкція легеневої тканини), ніж у раніше здорових людей. Крім того, у цих осіб виділяється мультистійкий у відношенні до лікарських препаратів штам мікобактерії туберкульозу. Мікобактерії ростуть від 20 до 100 разів повільніше, ніж інші бактерії. Потрібно від 4 до 6 тижнів, щоб отримати колонію M. туберкульозу для визначення чутливості до лікарських засобів. Все це створює загрозу для широкого поширення інфекції. Загальна кількість хворих на туберкульоз досягає 50 млн, причому половина з них не старші 45 років. 75% всіх хворих і тих, що померли від туберкульозу, приходиться на країни Азії, Африки і Південної Америки, які розвиваються, де туберкульоз повинен бути віднесений до епідемічних захворювань без тенденції до зменшення. В Росії, за даними офіційної статистики, за період з 1991 по 1996 роки захворюваність на туберкульоз збільшилася на 98.5% (дітей - на 76%), а смертність за цей же період підвищилася в 2.2 рази.
Мотиваційна характеристика теми. Знання теми необхідне для подальшого вивчення туберкульозу на клінічних кафедрах. В практичній роботі лікаря знання необхідні для клініко-анатомічного аналізу.
Головна мета навчання - вміти визначати за макро- і мікроскопічною картиною ознаки туберкульозу, пояснити причини і механізм їх розвитку, оцінити ймовірні наслідки, вихід і значення ускладнень для організму.
Для цього необхідно вміти:
- визначити типи тканинних реакцій у відповідь на проникнення туберкульозної бацили;
- визначити форми і пояснити морфогенез первинного туберкульозу на підставі їхньої морфологічної характеристики залежно від шляхів інфікування;
- визначити форми і пояснити морфогенез гематогенного туберкульозу на підставі їхньої морфологічної характеристики;
- визначити форми і пояснити морфогенез вторинного туберкульозу на підставі їхньої морфологічної характеристики;
- оцінити значення структурних змін у розвитку і виходу туберкульозного процесу;
- пояснити природний та індукований патоморфоз туберкульозу.
Етіологія і патогенез. Туберкульоз викликає мікобактерія туберкульозу, відкрита Кохом у 1882 р. Розрізняють 4 типи мікобактерій:
- людський,
- бичачий,
- пташиний,
- холоднокровних.
Ворота інфекції. Два перші різновиди мікобактерій здатні викликати розвиток туберкульозу в людини: Mycobacterium tuberculosis і Mycobacterium bovis. Mycobacterium tuberculosis передається повітряно-крапельним шляхом, а Mycobacterium bovis - аліментарним шляхом через молоко, тому для даного мікроорганізму характерне передусім первинне ураження кишки і мигдаликів. На сьогодні завдяки ретельному контролю за стадами корів цей шлях передачі туберкульозу В Північній Америці, Європі і взагалі в усіх розвинених країнах практично неможливий. Але бичачий туберкульоз досі поширений в економічно слаборозвинених країнах. З практичної точки зору споріднені їм Mycobacterium avium і Mycobacterium intracellulare непатогенні для нормального організму, але можуть викликати туберкульоз в імуносупресованих осіб (у хворих на СНІД ураженість складає від 15 до 24%). Дуже рідко спостерігається трансплацентарний шлях зараження. Інколи інфекція може проникнути через кон'юнктиву ока або подряпини на шкірі, що відноситься до інвазивних шляхів проникнення.
Велике значення для розвитку туберкульозу мають фактори схильності до цієї хвороби. На сьогодні доведена роль генів HLA в патогенезі туберкульозної інфекції і показано, що HLA-фенотип (у першу чергу DR) відрізняється у хворих з локальними і генералізованими формами захворювання. Туберкульоз розквітає там, де біднота, погане харчування, кепські умови життя і слабка медицина. Існують також національні від-мінності: у кавказців і монголів при віковому контакті з туберкульозною бацилою, виробилася надзвичайно висока резистентність до неї. І навпаки, африканці, американські індійці, північні народи та ескімоси надзвичайно сприйнятливі, тому що до останнього часу не придбали генетичного фактора подібної расової відмінності. Наприклад, рівень смертності в армії США значно вищий у чорних, ніж у білих вояків, хоча всі вони живуть в однакових умовах. Слід однак відзначити, що первинні умови життя (соціально-економічні, харчування) у них були різними. Чоловіки в усіх країнах хворіють на туберкульоз частіше, ніж жінки. Сприятливими чинниками для розвитку туберкульозу є цукровий діабет, природжені захворювання серця, хронічні легеневі захворювання (зокрема силікоз), всі ті, котрі послаблюють імунітет. Професійному ризику піддаються лікарі і медичний персонал лікарень.
Мікобактерії є аеробними, споронеутворюючими, нерухливими кислотостійкими паличками. Кислотостійкість їм надає великий вміст у стінці бацили ліпідів (від 20 до 40% від її маси). Ця ліпідна фракція містить віск, нейтральні жири і фосфатиди. Разом з тим, описані і її кокоподібні L-форми, які під впливом деяких препаратів можуть втрачати свою клітинну стінку і тривало персистувати в організмі.
В патогенезі туберкульозу значення мають три важливі механізми:
- чинники вірулентності мікроорганізму;
- співвідношення гіперчутливості та імунітету до збудника;
- чинник деструкції тканин і казеозного некрозу.
Мікобактерія туберкульозу не виділяє будь-яких екзотоксинів, ендотоксинів або гістолітичних ферментів. Бацили туберкульозу дуже резистентні, зберігаючись навіть у висушених
Loading...

 
 

Цікаве