WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Міозит. Міастенія. Народні методи лікування - Реферат

Міозит. Міастенія. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Міозит. Міастенія. Народні методи лікування
Міозит - запалення м'язів. Міалгія - біль у м'язах.
Міозит зумовлюється інфекцією або інтоксикацією. Велику роль у його розвитку відіграє переохолодження.
Звичайно уражаються окремі групи м'язів: шийні, плечового пояса, поперекові тощо. М'язи набухають, стають болючими, якщо на них натиснути, іноді рухи неможливі внаслідок сильного болю.
Коли уражені шийні м'язи, голова схилена вбік, повернути її неможливо. За ураження поперекових м'язів обмежуються рухи в поперековій ділянці хребта.
Гострий міозит часто за кілька діб сам минає. У разі ж хронічного запалення окремих м'язових груп біль стає постійним. Він може зменшуватися, зовсім зникати або знову загострюватися. Хронічний міозит може тривати роками.
М'язова слабкість (міастенія) є наслідком надмірного напруження м'язів або тривалої їх бездіяльності. Іноді виникає атрофія м'язів унаслідок порушення їх живлення. Гострі інфекційні захворювання та інтоксикації прискорюють розвиток міастенії. Тривала м'язова слабкість сприяє викривленню хребта.
М'язова дистрофія характеризується поступовим наростанням слабкості та атрофією м'язів. За ураження м'язів плечового пояса хворі не можуть підняти руки вище від горизонтального рівня. Якщо патологічний процес локалізується в ділянці м'язів тазового пояса, хворому важко сходити вниз сходами, вставати з положення сидячи. Хода стає як у качки. Через слабкість м'язів спини порушується постава, викривляється хребет та випинається живіт.
У разі слабкості й атрофії м'язів обличчя хворі не можуть щільно заплющити очі, надути щоки, скласти губи у трубочку тощо.
Ураження м'язів глотки й гортані супроводжується осиплістю голосу й порушенням акта ковтання. Ураження міжреберних м'язів призводить до дихальної недостатності та захворювань легень і серця.
У разі запалення м'язів призначають спочатку заспокійливі, а пізніше збуджувальні компреси на відповідні ділянки тіла.
Для лікування міозиту використовують масаж. Розминання проводять короткими рухами. При цьому підвищується тонус м'язів. Роблять також поплескування м'язів тильною поверхнею пальців рук (для поліпшення кровообігу та живлення м'язів).
При міозиті призначають теплі ванни, душ, зігрівальні компреси або гірчичники.
Добре діють при міозиті та захворюваннях суглобів припарки з настою квіток бузини чорної (20 г квіток на 200 мл окропу).
Настій трави ромашки лікарської (20 г на 200 мл окропу) застосовують для зігрівальних компресів. На уражені м'язи кладуть мішечки, наповнені розпареним вівсом.
При міозиті розтирають уражені ділянки подразними та знеболювальними засобами, а саме: настоєм трави багна болотяного на маслиновій олії (1:5); настоянкою кореневища з коренями дягелю лікарського (1:10) на 40 % спирті етиловому; настоєм трави золототисячника звичайного на прованській олії (1:10); кашкою з кореня хрону (треба бути обережним, щоб не допустити опіків).
Після втирання уражені місця змазати евкаліптовою, соняшниковою або звіробійною олією.
У разі прогресування дистрофії м'язів, що виникає внаслідок порушення загального харчування, рекомендують таку суміш:
Кореневища вовчуга польового - 50 г
Трава первоцвіту весняного - 50 г
Трава фіалки запашної - 50 г
Трава споришу звичайного - 50 г
Трава хвощу польового - 50 г
Трава деревію звичайного - 50 г
Трава меліси лікарської - 50 г
Трава м'яти перцевої - 50 г
Трава мучниці звичайної - 50 г
Столову ложку суміші залити 250 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Приймати по 30 - 50 мл через 2 год після їди.
У разі м'язової дистрофії ефективний настій трави астрагалу шерстистоквіткового: 1 столову ложку залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день. Дітям молодшого віку дають по 1 столовій ложці З рази на день.
Поліпшує стан хворих, підвищує тонус м'язів та збільшує об'єм активних рухів у суглобах настій трави льонку звичайного: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 2 год, процідити. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день перед їдою. Дітям віком до 5 років дають по 1 десертній- 1 столовій ложці за раз.
Тонізує скелетні м'язи, прискорює процеси відновлення їх функцій при м'язовій слабкості така суміш:
Плоди головатеня звичайного - 15 г
Плоди шипшини коричної - 30 г
Плоди глоду колючого - 40 г
Корені цикорію дикого - 50 г
Трава вересу звичайного - 40 г
1,5 столової ложки суміші залити 300 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 5 хв на малому вогні, настояти 4 год. Приймати по 20 - 70 мл 3 рази на день за 30 хв перед їдою.
При болю у м'язах беруть по 1 столовій ложці подрібнених листків кропиви дводомної та "сережок" тополі чорної. Одну столову ложку суміші заливають 250 мл води, уварюють на малому вогні до 1/2 від початкового об'єму. Випити протягом дня за 3 -4 прийоми.
Підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, тонізує скелетні м'язи, прискорює відновні процеси у периферичній нервовій системі настоянка плодів голова-теня звичайного (1:10) на 40 % спирті етиловому. Приймати по 20 - 30 крапель 2 рази на день. Для дітей молодшого віку готують відвар. 5 г плодів залити 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв на малому вогні. Приймати по 1-2 столові ложки відвару З рази на день. Дітям віком до 1 року дають по 1/2 чайної ложки відвару за один раз.
За надмірного напруження м'язів слід забезпечити повний спокій, накладати заспокійливі обгортання на 1 год.
Для зміцнення м'язів призначають лікувальну гімнастику, постільні парові ванни. Тривалість ванни становить 1 год. Після неї треба обтерти тіло дитини водою температури 22 °С.
За часткової атрофії м'язів проводять "активну" та "пасивну" гімнастику.
Для профілактики ураження м'язів треба не допускати переохолодження, перевтоми, психічних травм.
Особливу увагу слід приділяти хворим на міастенію, за якої найчастіше уражуються м'язи очей та обличчя. Тому у них спостерігаються опущення повік, двоїння предметів, косоокість, порушення прикусу. Процес може поширитися на скелетні м'язи кінцівок, а іноді - й на дихальні, що особливо небезпечно.
Треба оберігати дитину від захворювання на грип, інші інфекції, а також від емоційних перевантажень, переляку, які часто передують міастенії. У разі поєднання міастенії з патологією щитовидної залози передусім треба лікувати останню. Оскільки міастенія пов'язана з порушенням імунних механізмів, слід підвищувати опірність організму дитини, загартовуючи її з раннього віку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственныерастения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
Loading...

 
 

Цікаве