WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Непритомність. Нефрит. Гломерулонефрит. Народні методи лікування - Реферат

Непритомність. Нефрит. Гломерулонефрит. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Непритомність. Нефрит. Гломерулонефрит. Народні методи лікування
НЕПРИТОМНІТЬ
Непритомність - раптова короткочасна втрата свідомості з зникненням чутливості, припиненням рухів, значним ослабленням дихання та кровообігу за рахунок судинної недостатності.
Хворий несподівано відчуває млость, порожнечу в голові, запаморочення, слабкість, оніміння кінцівок, потемніння в очах, шум у вухах, нудоту. З'являється різка блідість, погляд блукає, очі заплющуються. Дитина падає. Зіниці звужені, шкіра холодна, вкрита холодним липким потом. Дихання сповільнене, поверхневе, пульс ниткоподібний або не промацується. Такий стан триває кілька секунд або хвилин.
Деякий час після непритомності дитина скаржиться на слабкість, нездужання, головний біль.
Непритомність може виникнути внаслідок переляку, сильного хвилювання, після сильного удару в ямку під грудьми або пахову ділянку, а також при тепловому та сонячному ударах, під час щеплень, у разі інтоксикації, крововтрати, після перенесених тяжких інфекційних захворювань, грипу.
Дитині слід надати термінову допомогу.
1. Покласти дитину так, щоб голова була трохи нижче за тулуб. Якщо дитина впала - не піднімати.
2. Розстібнути одяг.
3. Піднести до носа тампон, змочений розчином аміаку. Якщо його немає, дати понюхати оцет, хрін.
4. Відчинити вікно, кватирку.
5. Розтерти скроні. Обличчя та груди оббризкати холодною водою.
6. Зробити масаж вушних раковин.
7. Обкласти тіло дитини грілками.
8. За потреби почати непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень. Після того, як дитина опритомніє, напоїти її теплим чаєм.
Проводити адекватну терапію станів, що призвели до появи непритомності.
НЕФРИТ. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
Нефрит - запалення нирки.
Гломерулонефрит - запалення нирки з переважним ураженням ниркових клубочків. При ньому знижується функціональна здатність нирок з подальшим розвитком ниркової недостатності.
У розвитку захворювання значна роль належить стрептококовій інфекції, зокрема ангіні й фарингіту. Найчастіше виникає у дітей як ускладнення скарлатини, іноді інших інфекційних хвороб (кір, дифтерія, коклюш, віспа). У дітей грудного віку шлунково-кишкові розлади іноді можуть позначитися на функції нирок.
Виникненню гломерулонефриту сприяє різке переохолодження.
Гострий нефрит має бурхливий перебіг та супроводжується головним болем, болем у попереку, а також серцебиттям, задишкою. Діти скаржаться на загальну слабкість.
Зменшується кількість сечі, змінюється її колір (колір м'ясних помий). Найхарактернішою ознакою ураження клубочків є гематурія (наявність у сечі крові або еритроцитів). Гематурія тримається досить стійко, часом посилюється.
Розвиваються набряки, спочатку на обличчі, особливо на повіках і під очима, а потім на нижніх кінцівках, тулубі.
Одночасно помірно підвищується артеріальний тиск. Це третя характерна ознака гломерулонефриту.
Хронічний гломерулонефрит найчастіше є наслідком гострого. Гострий нефрит переходить у хронічний у разі несвоєчасного та неповноцінного лікування і за наявності в організмі осередків інфекції. Він може виникнути як супровідний процес при інфекційному артриті, ендокардиті. Перебіг хронічного нефриту загострюється у разі переохолодження, несприятливих побутових умов, поганого харчування. У дітей одним із чинників, що призводять до хронічного запалення нирок, може бути відставання в розвитку ниркової тканини.
За набрякової форми хвороби у дитини переважають набряки. Артеріальний тиск підвищується у міру прогресування ниркової недостатності. Спостерігаються ознаки загальної інтоксикації: блідість шкіри, зниження апетиту, в'ялість тощо.
Набряки та підвищення артеріального тиску з'являються у процесі розвитку ниркової недостатності, як правило, у підлітковому віці.
Тяжкі прояви гломерулонефриту розвиваються при синдромі Альиорта, за якого спостерігається комбінація ураження нирок, очей та приглухуватість.
У період розпалу гострого гломерулонефриту, а також під час загострення хронічного призначають постільний режим до нормалізації артеріального тиску, зникнення набряків, поліпшення аналізів крові і сечі.
При горизонтальному положенні тіла знижується артеріальний тиск, поліпшується кровообіг у нирках (цьому сприяє також зігрівання тіла).
Особлива роль у комплексному лікуванні нефриту відводиться лікувальному харчуванню. За наявності набряків і підвищеного артеріального тиску дітей переводять на безсольову дієту.
Для поліпшення апетиту до їжі додають часник, цибулю, кріп, лимони, лимонну кислоту або яблучний оцет.
Важливим моментом у дієтичному лікуванні є обмеження кількості білків. У разі збільшення сечовини в крові треба вживати переважно білки рослинного походження (горіхи, сою, квасолю).
Щодо жирів, то перевагу надають кукурудзяній, маслиновій, соняшниковій олії, риб'ячому жиру.
У перші дні захворювання дітям старшого віку призначають фруктову дієту протягом 1 дня (1 - 1,5 кг стиглих солодких яблук або кавунів). Дітям раннього і молодшого віку замість розвантажувальної дієти дають молоко, молочні суміші, кефір, овочеві пюре, компоти.
Після розвантажувальної дієти в раціон включають вівсяну, ячмінну, гречану, гарбузову каші, свіжий сир, варені рибу та м'ясо, моркву, олію. З огляду на сечогінні властивості харчових продуктів, що містять солі калію, рекомендують печену картоплю, капусту, кавуни, сливи, абрикоси, інжир, ізюм, різноманітні компоти, розведені водою фруктові соки, журавлиновий морс.
У період спадання набряків, коли посилюється діурез, поступово збільшують кількість солі (до 5 г на добу).
Вилучають продукти, що зумовлюють алергію та подразнюють канальні нирок: м'ясні, рибні, грибні бульйони, смажені, копчені, консервовані продукти, гострі страви та спеції.
У хворих з хронічними формами гломерулонефриту ці обмеження зберігають протягом року з поступовою відміною у міру досягнення стійкої ремісії. Загальна енергетична цінність їжі повинна забезпечити добову потребу дитини.
Для забезпечення організму вітамінами рекомендують пити чай з плодів шипшини, горобини звичайної або чорноплодої, чорної смородини, трави суниць лісових та кропиви дводомної. П'ють по 1/4 - 1/2 склянки 2 - 3 рази на день. Дитині дають журавлиновий морс, розбавлені водою фруктові соки.
Застосування лікарських рослин грунтується на їх протизапальній, антиалергічній, кровоспинній, антикоагулянтній, дезінтоксикаційній та сечогінній дії. Трави нормалізують також проникність капілярів ниркових клубочків.
За наявності явищ гострого гломерулонефриту, що виник після інфекційних захворювань, призначають 10 % комбіновану настоянку бруньок тополі чорної та берези бородавчастої на 40 % спирті етиловому. Дають по 10 - 15 крапель 3 рази на день протягом 2 - 3 тиж дітям старшого віку.
Дітям молодшого віку готують відвар бруньок тополі та берези: 1 столову ложку суміші залити 200 мл води, довестидо кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 4 год. Приймати по 1 - 2 чайні ложки 3-4 рази на день за 20 хв перед їдою.
З самого початку хвороби треба стежити за діурезом, звертати увагу на колір сечі. Щоденно визначати її добову кількість і окремо - денний та нічний діурез.
Сечогінні засоби показані при набряковому синдромі та зменшенні добового діурезу.
Сік із свіжих коренів селери пити по 1 чайній ложці перед їдою 2 - 3 рази на добу. Можна 1 -2 чайні ложки кореня залити склянкою окропу, настояти, процідити. Приймати гарячим протягом дня.
Конопляне насіння вживають як сечогінний засіб у разі затримки сечі. Його призначають у вигляді конопляного молока. Насіння товчуть у череп'яному посуді, поступово додаючи воду (має бути біла, молокоподібна рідина). Приймати по 1 столовій ложці на 1/3 склянки теплої води або молока 2 - 3 рази на день.
Поліпшує загальний стан дитини, посилює сечовиділення, знижує артеріальний тиск така суміш:
Листки смородини чорної Трава материнки звичайної Трава меліси лікарської Квіткові кошики нагідок лікарських Трава буквиці лікарської Шишки хмелю звичайного Трава собачої кропиви серцевої Столову ложку суміші залити 300 мл води, настояти 10-12 год, довести до кипіння, кип'ятити 3 - 4 хв на малому вогні. Процідити, додати 1-2 столові ложки меду, розмішати й випити протягом дня за 4 -5 прийомів. Дітям молодшого віку дозу зменшити відповідно до віку.
При гематурії (появі крові у сечі) використовують такі суміші:
1. Трава деревію звичайного - 20 г
Листки кропиви дводомної - 20 г
Суміш спорошкувати. Приймати по 1/2 - 1 чайній ложці 3 - 4 рази на день, запивати водою.
2. Трава ниркового чаю (ортосифон) -10 г
Листки кропиви дводомної -10 г
Трава звіробою звичайного
Loading...

 
 

Цікаве