WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Опік. Народні методи лікування - Реферат

Опік. Народні методи лікування - Реферат

обробляють ділянку ураження маслиновою олією з сіллю. Для зменшення болю уражені ділянки присипають порошком кореня солодки голої або живокосту лікарського.
При опіках сонячними променями обпечені ділянки змазують соком чистотілу звичайного (дають всмоктатися, а через 2 -3 хв знову змазують). Пов'язку не накладати. Уражені ділянки змазують також сумішшю 1 столової лощки олії, 2 столових ложок сметани та 1 жовтка свіжого яйця.
При опіках стравоходу дають пити багато молока, води, а потім - ковтати об-ліпихову олію.
Сприяє відновленню шкіри мазь із порошку трави звіробою звичайного та сухоцвіту багнового, взятих порівну. 40 г порошку змішати з 200 мл ялицевої олії, витримати на водяній бані 30 хв.
Змазувати опіки можна звіробійною або горіховою олією.
Мазь з жовтків ефективна навіть у разі великої поверхні опіків. її готують так. 10-15 курячих яєць варити 10 хв, відокремити жовтки, ретельно розтерти їх ложкою, щоб не було грудочок. Кашку підсмажити на сухій сковороді на малому вогні, постійно перемішуючи протягом 45 хв. Змазувати опіковуповерхню 4 - 5 разів на день. Опіки гояться без рубців за короткий час.
На Гуцульшині готували мазь з вареного яєчного жовтка, розтираючи його з вершковим маслом та підігріваючи. Змазували обпечені місця.
У Івано-Франківській області для лікування опіків застосовували піну з яєчного білка ("оіум"), попечені місця змазували яєчним білком або збитими разом білком та жовтком.
При опіках усередину приймають мумійо по 0,2 - 0,5 г уранці протягом 10 діб. Після 5-денної перерви курс лікування повторити.
Як протизапальний, антимікробний засіб та такий, що стимулює опірність організму, призначають настоянку кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат). Дають по 1 краплі на рік життя дитини 4 - 5 разів на день.
Для зменшення інтоксикації хворому треба давати пити якомога більше рідини, ставити клізми.
Для очищення крові, зменшення кількості токсинів рекомендують таку суміш:
Трава хвощу польового - 40 г
Лушпиння квасолі звичайної - 10 г
Солома вівса посівного - 20 г
Трава звіробою звичайного - 40 г
Трава споришу звичайного - 40 г
Крайові пелюстки
волошки синьої - 30 г
Корені бузини трав'янистої - 30 г
Чотири столові ложки суміші залити 1 л води, настояти ніч, уранці прокип'ятити 7- 10 хв на малому вогні. Пити по 1 склянці натще та по 1 склянці 4 рази на день через 1 год після їди протягом 3 - 7 діб. Дітям віком до 5 років дозу зменшити, проте намагатися дати максимально можливу кількість відвару.
Помічено, що у дітей найчастіше уражуються опіками руки та ноги. Опіки долонь та внутрішньої поверхні пальців бувають у маленьких дітей, бо вони не випускають з рук предмет, який горить.
Основною причиною опіків у дітей є окріп, гаряче молоко, а також мильні розчини, приготовані для прання білизни.
Часто причиною стає доторкування до розпечених металевих частин груби або духовки, гарячої праски, електроплитки тощо. Такі опіки виникають на обмеженій ділянці, проте через високу температуру часто зумовлюють глибоке ураження тканин.
Особливо небезпечні опіки полум'ям, які виникають під час пожежі у закритому приміщенні, оскільки від гарячого повітря та диму пошкоджуються слизові оболонки верхніх дихальних шляхів.
Обов'язково госпіталізувати дітей при опіках І ступеня, що перевищують 10 % поверхні тіла, II ступеня - понад 5 % поверхні та за будь-якого опіку III та IV ступеня.
Для запобігання опікам дорослі повинні уважно стежити за дитиною. Першою та основною умовою запобігання опікам та іншим травмам у дітей є створення сприятливих умов у побуті, забезпечення постійного нагляду за малюком. Окрім того, треба навчати дітей правилам особистої безпеки у поводженні з вогнем, гарячими рідинами, електроприладами, вибухонебезпечними, легкозаймистими та отруйними речовинами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве