WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Остеомієліт. Народні методи лікування - Реферат

Остеомієліт. Народні методи лікування - Реферат

залити 200 мл води температури 80 °С, настояти 6 год у теплому місці, процідити, віджати. Приймати по 1 чайній - 1 десертній ложці через 2 год протягом 3 - 4 діб. Сприяє видаленню змертвілих тканин та поліпшує регенерацію. Дітям віком до 3 років препарат не призначають.
Посилює регенеративні процеси кісткової тканини сухий екстракт мумійо. Дають по 0,1 г 2 рази на день протягом 20 діб. Повторний курс проводять після 10 діб перерви. Всього на курс лікування потрібно до 4 г мумійо.
Як загальнозміцнювальний засіб використовують вітамінний чай: Плоди шипшини коричної - 50 г Плоди смородини чорної - 50 г Плоди горобини звичайної - 50 г Листки кропиви дводомної - 25 г Трава суниць лісових - 40 г
Столову ложку суміші залити 300 мл води, витримати на водяній бані 30 хв, процідити холодним. Пити протягом дня.
Непоганий ефект дає зовнішнє застосування соку алое деревовидного для лікування остеомієліту з відкритим гнійним вогнищем. При відкритих гнійних вогнищах та норицях використовують примочки, зрошення свіжим соком листків алое або агави американської, трави кропиви дводомної або чистотілу звичайного.
Порошок кореневища аїру тростинового використовують для присипання виразок при остеомієліті.
Тампони, змочені20 % настоянкою бруньок тополі чорної на 40 % спирті етиловому, прикладають до виразки, що гниє, а також до оголеної кістки (беруть 1-2 столові ложки настоянки на склянку перевареної води).
У разі запалення окістя (для втирання, припарок) як знеболювальний засіб використовують траву полину боже дерево.
При остеомієліті застосовують "зелений" пластир. Для виготовлення його розтоплюють 20 г жовтого воску, 40 г каніфолі (з живиці хвойних дерев) та 2 столові ложки смальцю. Додають 1 чайну ложку порошку трави буркуну лікарського, нагрівають 5 хв на малому вогні, перемішуючи. Проціджують через марлю і прикладають на уражені ділянки.
Авіценна вважав, що пов'язка з настояних на вині коренів переступня білого сприяє виведенню уламків кісток при остеомієліті.
На уражені ділянки накладають збуджувальні компреси або багатошарові пов'язки (ефективніше).
Під час нагноєння слід часто обмивати уражені ділянки й прикладати до них подразнювальні компреси температури 20°С з відвару трави м'яти перцевої, листків омели білої та інжиру. Зверху загорнути вовняною тканиною. Після висихання компрес змінювати. Процедури продовжувати, поки виділяється гній.
Через день корисно робити чричетвертинне збуджувальне обгортання, а після поліпшення стану дитини раз на тиждень -постільну парову ванну.
Стежити за регулярністю випорожнень. У разі запору ставити клізму.
Дуже важливо старанно доглядати за дитиною, оскільки за відсутності належного режиму розвиваються серйозні ускладнення. Після остеомієліту у дитини можуть виникнути гнійне запалення суглобів, нерухомість або стійке обмеження їх рухомості, патологічні вивихи. Для запобігання ускладненням треба утримувати в чистоті тіло, білизну та одяг дитини. Накладати лише стерильні пов'язки. Забезпечити відтікання гною, видаляти змертвілі тканини.
Після поліпшення загального стану дитини (зниження температури тіла, зменшення інтоксикації) призначають фізіотерапевтичні засоби: ультрафіолетове опромінення, електрофорез кальцію з метою відновлення кісткової структури.
Правильне та своєчасне лікування запобігає переходу гострого остеомієліту у хронічну форму та порушенню функції суглобів.
Профілактика остеомієліту полягає у запобіганні забрудненню навіть незначних ушкоджень шкіри, а також у своєчасній обробці ран. Профілактикою остеомієліту щелеп є своєчасне лікування карієсу та пародонтиту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве