WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Отруєння грибами. Народні методи лікування - Реферат

Отруєння грибами. Народні методи лікування - Реферат

зменшення інтоксикації рекомендують таку суміш:
Трава звіробою звичайного - 10 г
Трава парила звичайного - 20 г
Трава м'яти перцевої - 20 г
Квіткові кошики
ромашки лікарської - 20 г
Листки подорожника великого - 20 г
Коренісолодки голої - 30 г
Насіння льону звичайного - 30 г
Дві столові ложки суміші покласти у глиняний посуд (попередньо зігрітий) та залити 500 мл окропу. Поставити в тепле місце на 2 - 3 год, процідити, віджати. Приймати по 50 - 100 мл через 1-2 год теплим. До рук та ніг покласти грілки. Зменшує інтоксикацію буряковий сік.
При отруєнні грибами слід негайно давати протиотрути (антидоти), тобто такі речовини, які нейтралізують або зв'язують токсичні речовини. До них належить атропін. Алкалоїд атропін містить беладонна, отож препарати її використовують як антиспазматичний, болетамувальний засіб при шлунково-кишкових розладах, спазмах гладеньких м'язів. При отруєнні грибами настоянку листків цієї рослини (аптечний препарат) приймати по 20 крапель за раз (доза розрахована для дітей, що старші за 10 років).
Солодка гола теж має антитоксичні властивості. Недаремно давні китайські та тибетські лікарі при отруєнні грибами радили приймати корені солодки голої. 15 г кореня залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 1 год. Приймати по 2 столові ложки кілька разів протягом доби. Дітям віком до 3 років дають по 1 -2 чайні ложки за раз.
Авіценна як протиотруту рекомендував використовувати препарати листків дикої груші, відвар трави полину гіркого на оцті. Трава полину гіркого також заспокійливо діє при судомному блюванні, спазмах у животі, задишці.
Протисудомну дію має відвар або порошок трави полину звичайного. 15 г порошку змішати з 30 г цукру, приймати по 1 чайній- 1 столовій ложці 3 - 4 рази на день. Для приготування відвару беруть 1 столову ложку трави, заливають 200 мл води, кип'ятять 15 хв на малому вогні. Приймають до 1/3 склянки 3 рази на день. Антидотом грибної отрути є часник. При отруєнні грибами рекомендують таку суміш:
Кореневища з коренями родовика лікарського - 30 г
Корені буквиці лікарської - 30 г
Корені солодки голої - 30 г
Трава парила звичайного - 30 г
Столову ложку суміші залити 500 мл води, витримати на водяній бані 30 хв, процідити. Приймати по 50 - 70 мл через 1 год протягом дня.
На Івано-Франківщині при отруєнні грибами рекомендують пити дуже солону воду.
Після блювання дають пити відвар зерна вівса або насіння льону звичайного, які зменшують токсичну дію грибної отрути.
За дитиною треба пильно стежити, аби вчасно помітити небезпечні ускладнення й вжити відповідних заходів.
У разі пригнічення дихального центру роблять обливання потилиці та шиї холодною водою. За зниження температури тіла або похолодання кінцівок хворого накривають теплими ковдрами, розтирають, обкладають грілками з гарячою водою, напувають гарячим.
Залишки грибів треба зберегти для лабораторного дослідження. Побутує думка, що є особливі, "прості" прийоми, за допомогою яких можна визначити, чи їстівні гриби.
1. Опущена у відвар грибів срібна ложка або монета чорнішає, якщо у каструлі є отруйні гриби. Потемніння ж срібних предметів зумовлюється хімічною дією на срібло амінокислот, які містять сірку, що призводить до утворення сірчастого срібла, котре має чорний колір. Такі амінокислоти є як у їстівних, так і в отруйних грибах.
2. Якщо часник або цибуля стає бурою під час приготування з грибами, то серед грибів є отруйні. Побуріння ж цибулі або часнику можуть спричинити як отруйні, так й їстівні гриби, що містять фермент тирозиназу.
3. Личинки комах та слимаки не їдять отруйних грибів. Насправді ж личинки та слимаки їдять як їстівні, так і отруйні гриби.
4. Отруйні гриби зумовлюють скисання молока. Воно скисає під впливом ферментів типу пепсину та органічних кислот, які можуть бути як у їстівних, так і в отруйних грибах.
5. Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний. Запах смертоносного отруйного гриба блідої поганки не відрізняється від запаху печериць.
6. Всі молоді гриби їстівні. Бліда поганка завжди однаково смертоносна. Отож не можна покладатися на такі методи розпізнавання грибів.
Ніколи не слід вживати в їжу невідомі гриби. Якщо протягом 1-2 діб після вживання грибів у будь-якому вигляді виникли ознаки отруєння, то слід негайно звернутися до лікаря.
Що пізніше буде надано кваліфіковану медичну допомогу, то менше шансів зберегти життя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве