WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Паротит епідемічний (свинка). Народні методи лікування - Реферат

Паротит епідемічний (свинка). Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Паротит епідемічний (свинка). Народні методи лікування
?
Паротит епідемічний - гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням привушних слинних залоз, нервової системи. Іноді уражуються підязикові, підщелепні, підшлункова, статеві залози.
Збудник хвороби - вірус. Джерелом інфекції є хвора людина.
Інкубаційний період в середньому триває 11-21 добу.
Переважно хворіють діти віком від 5 до 15 років, значно рідше - молодші.
Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, а також через іграшки, посуд тощо. Вірус скупчується в слинних залозах, а під час кашлю, чхання, розмови потрапляє разом із краплями слини та слизу в повітря.
В епітелії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів вірус розмножується, проникає в русло крові та розноситься по всьому організму.
Мал. 1. Ураження привушних слинних залоз (паротит)
Початкові прояви хвороби - загальне нездужання, підвищення температури тіла до 38-39 °С, головний біль.
У більшості випадків на 2-гу -3-тю добу хвороби з'являються помірна болючість та припухлість у ділянці привушної залози - спочатку з одного, а через 1-2 доби з другого боку. Набряк збільшується, досягаючи найбільшого розвитку на 3-тю -4-ту добу.
До припухлості залози приєднується набряк шкіри та підшкірної основи, який може поширюватися на шию й обличчя. Таке припухання, особливо з обох боків, спотворює обличчя, що й стало приводом для своєрідної назви хвороби - "свинка" (мал. 1).
Хворий скаржиться на відчуття напруження, біль, який посилюється під час жування та ковтання. Через біль діти неохоче їдять, іноді взагалі відмовляються від їжі.
З 4 -5-ї доби набряк починає зменшуватися, температура поступово знижується. До 10-ї доби, якщо немає ускладнень, хворий одужує. Проте хвороба може тривати до 2 тиж і більше.
Під час свинки у патологічний процес втягуються нервова система, підшлункова та статеві залози. У хлопчиків може виникнути орхіт, у дівчаток - запалення яєчників.
Нерідко при паротиті розвивається менінгіт. Якщо дитина лежить з запрокинутою головою і не може пригнути її до грудей (симптом менінгіту), треба негайно звернутися до лікаря!
У перші дні хвороби, коли висока температура тіла, призначають постільний режим, що має неабияке значення для профілактики ускладнень.
Дають багато пити - чай, тепле молоко, фруктові соки, відвар шипшини. Оскільки хворому важко (боляче) жувати і ковтати, їжа повинна бути рідкою та напіврідкою: каші, пюре, перетерті овочі та фрукти, яйця напівварені, киселі, компоти, кефір тощо.
Для посилення слиновиділення хворому необхідно давати лимонний напій, жу-равлиновий морс, сироп шипшини, фруктово-ягідні соки.
їжу слід давати 4 - 5 разів на день малими порціями.
На припухлі залози накладають теплу пов'язку або компрес з камфорною олією.
У народі при паротиті особливо часто застосовують теплі компреси з ячмінної або гречаної каші, насіння льону.
Хвороба швидше минає, якщо робити парові ванни для голови по 15 - 30 хв (але не в перші дні захворювання). Готують розчин з лікарських трав. Беруть по 2 столові ложки трави шавлії лікарської, квіток бузини чорної та липового цвіту, по 2 чайні ложки трави м'яти перцевої та насіння кропу запашного. Суміш заварити 10 склянками окропу, парити голову над гарячим напаром, закутавшись у ковдру.
У народній медицині рекомендують дещо екзотичний метод лікування паротиту. Синій папір густо проколюють голкою та змазують сумішшю меду, горілки й порошку трави чебрецю звичайного. Компрес прикладають за вухами. Переконують, що хвороба минає за кілька діб.
Важливим є догляд за ротовою порожниною.
Полоскати рот і горло, а також втягувати в ніс по кілька разів на день такі препарати:
1. Трава розхідника звичайного - 50 г
Трава шавлії лікарської - 25 г
Три столові ложки суміші залити 500 мл окропу, настояти 2 год, процідити.
2. Відвар листків евкаліпту кулястого: 20 г залити 400 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, процідити. Полоскати рот і горло відваром температури 20 °С.
Дітям раннього віку після їди ротову порожнину протирати ватним тампоном, змоченим настоєм трави ромашки лікарської та шавлії лікарської.
При підвищенні температури тіла рекомендують таку суміш:
Квітки лаванди колоскової - 40 г
Квіткові кошики нагідок лікарських - 40 г
Квітки бузини чорної - 30 г
Трава гадючника в'язолистого - 30 г
Столову ложку суміші залити 300 мл води, кип ятити 1 хв на малому вогні, настояти 2 год, процідити. Приймати по 20 - 70 мл 4 рази на день (залежно від віку дитини).
Як сильний протизапальний засіб при паротиті використовують траву хаменерія вузьколистого: 1 столову ложку залити 500 мл окропу, настояти в теплому місці 20 хв. Пити як чай з цукром або медом. Перед сном на 15 - 20 хв робити припарки з розпареної трави цієї рослини. Жменю трави залити 100 мл води, довести до кипіння, витримати кілька хвилин у закритому посуді на малому вогні. Кашку покласти у бавовняний мішечок і теплою прикладати до ураженої ділянки, зверху наклавши пов'язку.
Якщо у дитини висока температура тіла, перед сном поставити клізму з теплого відвару гарбуза. Його готують так: 3 столові ложки подрібненого гарбуза залити 300 мл молока, кип'ятити 5 хв на малому вогні, настояти 5 хв, процідити.
Для відтягання крові від запалених залоз використовують збуджувальні обгортання шиї, живота і литок температури 22 - 25 °С (як удень, так і вночі).
Корисні загальні обтирання водою температури 22 °С.
Якщо у дитини розвивається орхіт (запалення яєчка), треба підв'язати яєчка м'якою тканиною. До поверхні запалених яєчок прикладати компреси з настоянки квіткових кошиків арніки гірської (1:10) на 70 % спирті етиловому (1 столову ложку настоянки на склянку води). У перші дні для зменшення набряку яєчка та знебо-лення доцільно локально ставити холодні компреси.
Небезпека зараження на паротит тих, хто поруч, виникає за 2 доби до збільшення залоз і зберігається до повного одужання. Діти, що не хворіли на паротит, але спілкувалися з хворим, допускаються у дитячі заклади через 21 добу після контакту.
Для профілактики захворювання проводять імунізацію всіх дітей.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве