WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Попрілість. Народні методи лікування - Реферат

Попрілість. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Попрілість. Народні методи лікування
Попрілість - запалення шкіри, що виникає у разі тертя, мацерації (розм'якшення тканин за тривалого впливу на них рідини) та подразнення потом, сечею, калом. Виникає переважно у новонароджених та грудних дітей.
Попрілість найчастіше зумовлена недостатнім доглядом за шкірою, тривалим перебуванням дитини у мокрих пелюшках, недбалим підмиванням після сечовипускання або випорожнення, сповиванням дитини вдень і вночі.
У дітей виявляється почервонінням та лущенням шкіри. Для попрілості І ступеня характерне незначне почервоніння шкіри без порушення її цілості, для II ступеня - різке почервоніння шкіри та ерозії на ній. Іноді шкіра набуває вигляду сирого м'яса, болюча. Виділяється сукровиця.
Попрілість з'являється переважно у пахвинній ділянці, в ділянці відхідника, пупка, у пахвових западинах, за вухами. Іноді вона є раннім проявом ексудативного діатезу або природженого сифілісу.
Успішне лікування можливе за суворого дотримання гігієнічного режиму, за умови усунення чинників, що сприяють захворюванню, - травматизації грубими пелюшками, порушень вуглеводного обміну, зниження функції сальних та потових залоз і т.ін.
Щоденно рекомендують робити ванни з відвару трави череди трироздільної та ромашки лікарської. 40 г суміші залити 1 л води, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Температура води у ванні 36 °С. Корисні сидячі ванночки з відваром кори дуба звичайного, висівок (по 10 хв 2 рази на день).
При легких формах попрілості (без порушення цілості епідермісу) добре робити обмивання та компреси з в'яжучих, протизапальних та антимікробних розчинів - відвару кори дуба звичайного, трави звіробою звичайного, череди трироздільної, шавлії лікарської, квіткових кошиків ромашки лікарської. 40 г сировини залити 600 мл окропу, витримати на водяній бані 20 хв, одразу процідити.
Попрілі ділянки присипають спорами плауна булавовидного (лікоподій), порошком кореня солодки голої, півників болотяних, листків мирту, білою глиною або ячмінним борошном. В Україні повсюдно з цією метою використовували гречане борошно.
Попрілості змазують перевареною соняшниковою, персиковою або мигдальною олією.
Не можна використовувати вазелінову олію (подразнює шкіру), присипати крохмалем ділянки шкіри з посиленим потовиділенням (він легко розкладається і сприяє вторинному інфікуванню).
При різкому почервонінні шкіри, мокнучих ерозіях використовують компреси з відвару бруньок тополі чорної: 1 столову ложку залити 300 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 30 хв, процідити.
Попрілості, що довго не гояться, лікують медом у суміші з риб'ячим жиром.
У народній медицині рекомендують обмивати уражені ділянки соком трави деревію звичайного. Можна просто прикладати свіжу подрібнену траву цієї рослини.
Попрілі частини тіла не треба закривати одягом, їх слід частіше оголювати, що можливо при температурі в кімнаті 24 - 25 °С.
Попрілості добре лікуються привикористанні повітряних або сонячних ванн.
Для профілактики попрілості рекомендують широке вільне сповивання дітей добре випрасуваними, сухими пелюшками. Користуватися слід підгузками з натурального полотна, не застосовувати клейонок. Щоразу після виділення сечі та випорожнення дитину підмивати і ретельно висушувати шкіру.
Поява попрілості майже завжди свідчить про недостатній догляд за дитиною, але може бути й проявом схильності до запальних процесів шкіри та слизових оболонок. Так, при ексудативному діатезі попрілість може виникнути і за належного догляду.
Сприятливо діють загартувальні процедури - сонячні та повітряні ванни, купання, які підвищують стійкість шкіри.
Важливо пам'ятати, що попрілість може бути проявом низки інфекційних захворювань - грибкових (кандидоз, епідермофітія), піококових (пухирчатка новонароджених, фурункул), та проводити відповідне лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве