WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Укуси бджіл, ос, комарів, змій, павуків, скажених тварин. Народні методи лікування - Реферат

Укуси бджіл, ос, комарів, змій, павуків, скажених тварин. Народні методи лікування - Реферат

взятих порівну. Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 5 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Прикладати до ділянки укусів.
Але в будь-якому разі насамперед треба видалити жало.
Укус скаженою твариною може спричинити сказ - гостре інфекційне захворювання.
Основним джерелом вірусу є хворі на сказ лисиці, вовки, собаки, коти. Зараження людини та тварин відбувається у разі попадання слини на ушкоджену шкіру або слизові оболонки, а також під час укусу хворою твариною. З рани вірус потрапляє в центральну нервову систему, а звідти поширюється нервовими стовбурами по всьому організмові.
Інкубаційний період триває від 8 до 90 діб (частіше 20 - 30 діб).
Коротка інкубація спостерігається у разі укусів голови, обличчя, кистей, довга - ніг.
Спочатку з'являються неспокій, пригнічення, людина прагне усамітнитися. В ділянці укусу з'являються неприємні відчуття, біль. Виникають страх, нерідко галюцинації.
Через 1-3 добипочинається період збудження. Наростають неспокій, судоми дихальних та глоткових м'язів.
Спроба зробити ковток супроводжується спазмом м'язів. Пізніше розвивається страх від споглядання та плюскоту води. Нестерпні судоми спотворюють обличчя. Воно синіє.
У стадію збудження температура тіла підвищується до 40 -41 °С.
Згодом розвивається параліч, судоми ослаблюються, хворий заспокоюється. Він починає їсти та пити воду.
Смерть настає від паралічу м'язів серця або дихального центра.
Сказ не лікується, прогноз несприятливий. Відомі лише окремі випадки одужання.
Призначають симптоматичне лікування: протисудомні, знеболювальні, снодійні засоби. Введення курареподібних препаратів та штучна вентиляція легенів подовжують життя хворого.
У народній медицині у разі укусу скаженими тваринами приймають по 3 - 5 г порошку кореневища гірчаку зміїного 3 рази на добу протягом кількох діб (дітям дають менше). Готують відвар кореневища: 8 г заливають 200 мл води, кип'ятять, поки залишиться 120 мл. Дають по 1 столовій ложці через 2 год.
У давнину використовували засоби, які тривалий час тримали в таємниці:
1) корені тирличу товкли в глечику, додавши води. Кашку давали до 7 г протягом 9 діб;
2) порошок трави нетреби колючої давали в кілька прийомів з водою або чаєм (від 30 до 90 г на день). Готували з трави відвар. Лікування тривало 14 діб. Після 5 - 6 діб перерви знову давали препарат 9 діб, але дозу зменшували вдвічі;
3) протягом 3 діб уранці натще та ввечері давали по дрібці трави купини лікарської, змішаної з житнім хлібом. Вважали, що після такого лікування хвороба не повертається.
Нестиглий інжир або свіжі листки його прикладали до ран.
Рани від укусу скаженим собакою в Україні лікували відваром трави дроку красильного, обмивали їх відваром трави багна болотяного і одночасно приймали його всередину.
У багатьох місцевостях України антидотом вважали часник, на Вінничині соком свіжої цибулі натирали укушену ділянку.
На Волині лікували людей і тварин від укусу "скаженюкою" засобами із хрущів. Давали пити відвар трави деревію звичайного, а ділянку укусу посипали потовченими хрущами (майками). На Поліссі з цією метою їх консервували в меду. Одного хруща розтирали на порошок і давали випити з хлібним квасом. Гуцули настоянкою хрущів (настоювали 2 тиж) заливали рани.
При судомах, збудженні рекомендують енергійно обтирати тіло водою кімнатної температури. Після обтирання хворого обгортають теплою ковдрою або роблять постільну парову ванну, щоб стимулювати потіння. Щоденно ставлять клізми з прохолодної води.
Зазначені препарати застосовують відразу після укусу.
Але пацієнта треба якомога швидше доставити до медичного закладу для проведення специфічного лікування.
Вакцинацію проводять обов'язково в тому разі, коли точно встановлено, що укусила скажена тварина, а також тоді, коли вона зникла. Імунітет розвивається через 14 - 16 діб після щеплення, тому його треба робити негайно після укусу або попадання слини від подозрілої на сказ тварини.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
Loading...

 
 

Цікаве