WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Риніт. Народні методи лікування - Реферат

Риніт. Народні методи лікування - Реферат

медових стільників) по 3 - 5 разів на день протягом 10 - 15 хв. Розжовану масу виплювати.
При алергічному риніті виявляє протизапальну та знеболювальну дію, посилює процеси регенерації слизової оболонки така суміш: Квіткові кошики ромашки лікарської -5г
Трава деревію звичайного -15 г
Трава багна болотяного -4 г
Квіткові кошики нагідок лікарських - 10 г
20 г суміші залити 200 мл окропу, настояти 1 год, процідити. Використовувати до 50 мл настою на 1 інгаляцію.
При атрофічних змінах слизової оболонки після промивання носової порожнини та видалення кірок змазувати носові ходи 2 - 3 рази на день подрібненим прополісом, змішаним з риб'ячим жиром або соняшниковою олією.
Для інгаляцій при атрофічному риніті використовують таку суміш:
Трава деревію звичайного -10 г
Листки горіха волоського - 10 г
Листки подорожника великого - 10 г
Столову ложку суміші залити 100 мл окропу, настояти 1 год в теплому місці. Брати до 50 мл на інгаляцію. Після цього робити олійні інгаляції з персиковою, абрикосовою, ганусовою або евкаліптовою олією по 5 -7 хв. На курс лікування - 15 - 20 процедур.
Прихронічному риніті рекомендують для інгаляцій такі засоби:
1. Трава ожини сизої - 20 г
Листки підбілу звичайного - 15 г
Кора дуба звичайного -10 г
15 г суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 5 хв на малому вогні, процідити. Брати по 20 - 50 мл відвару на інгаляцію. Тривалість процедури - 3 - 5 хв. На курс лікування - 10-15 процедур.
2. Змішати 2 г прополісу та 2 чайні ложки меду, додати 100 мл відвару листків евкаліпта кулястого. На 1 процедуру використовують до 50 мл суміші. Тривалість інгаляції - 3 - 5 хв.
При хронічному риніті дітям віком після 7 років призначають таку суміш: 2 столові ложки подрібненого хрону та 1 чайну ложку чорної редьки залити 0,2 л яблучного оцту, настояти 10 діб. Кілька разів на день вдихати через ніс протягом 3 хв, а також змазувати ніс ззовні й всередині.
При хронічному риніті, що супроводжується виділенням значної кількості слизу, щоденно робити обгортання шиї з використанням теплого відвару трави гуньби сінної: 20 г залити 300 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, процідити.
Якщо виділення густі, закапують у ніс теплий розчин натрію хлориду (на 1/2 склянки води на кінчику ножа додають кухонну сіль).
Для полоскання носової та ротової порожнин використовують сік свіжого хрону з водою; сік каланхое пірчастого, розведений водою; відвар трави фіалки запашної (10 г залити 200 мл води, прокип'ятити).
Виникненню риніту, особливо алергічного, сприяють пошкодження слизової оболонки носових ходів. Навіть незначні порушення її цілісності, подряпини призводять до інфікування та гнійного запалення. Тому під час догляду треба звертати увагу на чистоту рук дитини, своєчасно видаляти слиз із носа ватним або марлевим джгутиком та закапувати відповідні ліки. Щоб закапати краплі у ніс, хворого кладуть на правий бік, великим пальцем лівої руки припіднімають кінчик носа, піпеткою з тупим кінцем закапують 3 - 5 крапель, легенько масажують праву половину носа. Через 1-1,5 хв дитину повертають на лівий бік і повторюють процедуру з лівим носовим ходом.
Треба виявити алерген, що спричинює риніт, і усунути його.
При гострому риніті у дітей грудного віку кірочки, що утворюються біля входу в ніс, розм'якшують, закапуючи грудне молоко або переварену олію. Видаляють кірки клаптиком вати. Шкіру навколо носа змазують дитячим кремом, вершковим маслом тощо.
Для запобігання виникненню риніту треба проводити загальнозміцнювальну терапію: прогулянки на свіжому повітрі, повноцінне харчування з достатньою кількістю вітамінів, масаж, лікувальна фізкультура, водні процедури тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
Loading...

 
 

Цікаве