WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Себорея. Народні методи лікування - Реферат

Себорея. Народні методи лікування - Реферат

уварити на малому вогні до 1/2 від початкового об'єму. Для втирання готують також мазь з 1 частини згущеного відвару та 4 частин несолоного смальцю.
Пом'якшує та знімає подразнення шкіри, надає їй еластичності шипшинова олія, яку використовують для змазування та натирання.
Суху шкіру протирають також обліпиховою, кукурудзяною або маслиновою олією, після чого роблять гарячий вологий компрес із розчину соди харчової (1 чайна ложка соди на 1 л гарячої води). Після цього накладають маску з кашки листків капусти на 10 - 15 хв.
Відбілює та живить шкіру терта редька звичайна, змішана з сметаною або олією.
У разі підвищеної сухості шкіри при сухій себореї ефективні 3 % апілакова мазь, прополіс, мед.
Голову миють раз на 10 діб дитячим милом. Сухість зменшується, якщо за кілька годин до миття шкіру голови змазати трохи підігрітою рициновою олією. Перед миттям голову корисно змазати кисляком з додаванням збитого яйця. Темне волосся краще споліскувати водою з оцтом (1-2 столові ложки столового оцту на 1 л води), світлі - настоєм квіткових кошиків ромашки лікарської (1 столову ложку на 600 мл окропу, настояти 1 год).
Для лікування себореї корисні гарячо-прохолодні компреси. Для компресів використовують настій шишок хмелю звичайного, листків шавлії лікарської, цвіту липи та трави ромашки лікарської, взятих порівну. До настою додати 10 % настоянку еле-утерокока колючого. Гарячий компрес тримати 2 - 3 хв, холодний - 1 - 2 с. Процедуру закінчувати холодним компресом.
Замість компресів можна використовувати й парові процедури (тримати голову над парою). Дляцього теж використовують згадану суміш.
У разі надмірного розширення судин шкіри рекомендують умиватися гарячою, а потім холодною водою, чергуючи 3 - 4 рази. Процедура особливо корисна тим, у кого густа або рідка себорея.
При змішаній себореї використовують відвар суміші липового цвіту, трави ромашки лікарської, пелюсток троянди, листків м'яти перцевої, петрушки та кропу, шишок хмелю звичайного. Столову ложку суміші залити 250 мл холодної води, довести до кипіння, кип'ятити 5 хв на малому вогні, процідити через 1 год. Змочити серветку і накладати на жирну шкіру на 15 - 20 хв. Якщо шкіра суха або нормальна, до відвару додають вершки та жовток (1:1). Маски тонізують, освіжають, омолоджують шкіру.
Треба пам'ятати, що шкіра є дзеркалом стану внутрішніх органів. Тому одночасно з лікуванням себореї треба оздоровлювати весь організм дитини, дотримуючи режиму харчування, праці та відпочинку. Дитина щоденно повинна робити ранкову гімнастику, яка поліпшує живлення м'язів та шкіри, підвищує тонус м'язів, еластичність шкіри. Корисно чергувати теплові та прохолодні водні процедури.
Першочергове значення належить вітамінотерапії. Проте не варто захоплюватися вітамінними препаратами. Краще їсти свіжі овочі, ягоди та фрукти, пити настій плодів шипшини, чорної смородини. До дієти включати салати з свіжої капусти та листків кропиви, кульбаби лікарської, лимони. Регулюють жировий обмін плоди горобини звичайної, настій кореня кульбаби лікарської.
Не можна перевтомлюватися. Якщо порушений сон, рекомендують на ніч подихати над парою відвару кореневища валеріани лікарської, трави м'яти перцевої або материнки звичайної, з'їсти 1 чайну -1 столову ложку меду.
Треба своєчасно проводити санацію вогнищ хронічної інфекції та усувати інші чинники, які сприяють виникненню себореї.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
Loading...

 
 

Цікаве