WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Обтирання. Обливання. Обмивання. Розтирання. Обгортання. Народні методи лікування - Реферат

Обтирання. Обливання. Обмивання. Розтирання. Обгортання. Народні методи лікування - Реферат

обов'язково відрізають їх унизу, змочують у воді температури 22 - 25 °С, добре віджимають і одягають на обидві литки Поверх них одягають вовняні панчохи більшого розміру. При лікуванні хронічних захворювань обгортання литок доповнюють збуджувальними обгортаннями живота, грудної клітки, тулуба або шиї. Протипоказання: варикозне розширення вен, тромбофлебіт.
Обгортання голови. Звичайно роблять у збуджувальній формі перед сном і залишають на всю ніч.
Рушник змочують у воді температури 20 - 22 °С, віджимають, кладуть на лоб та голову, зверху вкривають вовняною хусткою. Вранці після зняття обгортання голову
обтирають вологим рушником та витирають.
Обгортання голови особливо корисні при мігрені. Призначають дітям старшого віку. Одночасно накладають збуджувальний компрес на живіт, а також збуджувальне обгортання литок, ніг та рук.
Якщо дитина погано засинає або спостерігається безсоння, процедуру відміняють.
Обгортання плечей та грудної клітки. Обгортання плечей та грудної клітки застосовують при запаленні легень, трахеї, бронхів, остеохондрозі шийно-грудного відділу хребетного стовпа
Вологий рушник накладають через плечі на грудну клітку, зверху обгортають вовняною тканиною. Одночасно ставлять збуджувальний компрес на живіт.
При хронічних захворюваннях легень, остеохондрозі рушник змочують у воді температури 20 - 22 °С, віджимають. Тривалість процедури - 2 - 3 год.
Мал. 8. Обгортання грудей
При гострих запальних процесах ефективні заспокійливі обгортання плечей та грудної клітки. Рушник змочують у воді температури 20 - 25 °С, трохи віджимають. Змінюють його 2 - 3 рази через 10 - 15 хв.
Після обгортання зменшується кашель, полегшується дихання, краще відходить харкотиння.
Обгортання тулуба. Роблять його від пахвової до пахової ділянок. Беруть бавовняні рушник або простирадло такої довжини, щоб ними можна було двічі обгорнути грудну клітку та живіт. Вовняне покривало має бути на 2 см ширше від бавовняного рушника.
Правила виконання такі самі, що й у разі повного обгортання.
Призначають при захворюваннях органів дихання, печінки, селезінки, нирок, кишечнику, шлунка.
При хронічних захворюваннях використовують збуджувальні обгортання, тобто такі, що зігрівають. Тривалість процедури 2 - 3 год.
У гостру стадію хвороби корисні заспокійливі обгортання тулуба. Вони сприяють охолодженню. Змінюють їх 2 - 3 рази через 10 - 15 хв.
Одночасно з обгортанням тулуба призначають збуджувальні обгортання литок та передпліч.
Обгортання нижніх кінцівок. Вологу тканину накладають від кісточки до середини стегна, залишаючи стопи відкритими. Зверху накладають вовняну тканину, яку закріплюють безпечними шпильками. Кожну кінцівку обгортають окремо.
Збуджувальні обгортання застосовують при гострих станах, що супроводжуються високою температурою тіла, під час припливів крові до голови (головний біль, запаморочення, марення), при хворобах горла, легень, серця. Обгортання ніг сприяє відтяганню крові від уражених органів та її депонуванню в судинах нижніх кінцівок.
Обгортання використовують і при захворюваннях нижніх кінцівок для посилення кровообігу, розсмоктування набряків, затвердінь, тамування болю ревматичного та подагричного походження.
Для обгортання нижніх кінцівок беруть воду температури 17 - 20 °С.
Протипоказання: варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт.
Хрестоподібне або Т-подібне обгортання. До вовняної та внутрішньої бавовняної тканин посередині довгого краю пришивають дві смуги - вовняну та бавовняну, завширшки 8-15 см та завдовжки 30 - 50 см, тобто у вигляді букви Т (мал. 9).
Пришиті смужки протягують між ногами та накладають на живіт. Потім накладають поперечну частину тканин, яка повинна доходити до пахової ділянки.
Обгортання використовують як у збуджувальній, так й у заспокійливій формі, залежно від характеру хвороби. Для змочування тканини беруть воду температури 20-25 °С.
Т-подібне обгортання призначають для лікування захворювань нирок та сечового міхура, нижнього відділу кишечника, особливо прямої кишки, захворювань статевих органів.
Сухі обгортання. Призначають тоді, коли організм хворого погано реагує на холодне та мокре простирадло.
Сухі обгортання діють заспокійливо і стимулюють потовиділення.
Хворого обгортають сухим махровим простирадлом з натуральної тканини, загортають у товсту вовняну ковдру так, щоб повітря не надходило до тіла хворого ні з боку шиї, ні з боку ніг. Накривають вовняними ковдрами. Між стопами та ножним кінцем ліжка кладуть подушку. Для зменшення припливу крові до голови охолоджувальний компрес кладуть під голову (а не на неї).
До появи поту дитині дають кілька ковтків холодної води. Якщо піт вже з'явився, то для посилення потовиділення холодну воду дають через кожні 10 - 15 хв.
Тривалість процедури від 30 до 60 хв. Після сухого обгортання приймають ванну температури 30 - 32 °С. Потім дитину укладають в ліжко для зігрівання.
Слабеньким дітям сухе обгортання протипоказане.
Сухі обгортання поділяють на загальні й часткові.
Мал. 9. Хрестоподібне (Т-подібне) обгортання
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. ОсетровВ.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве