WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Техніка виконання деяких лікувальних маніпуляцій. Обтирання водою з оцтом. Гірчичники. Припарки. Банки. Клізми. Газовідвідна трубка. Свічки. Інгаляції - Реферат

Техніка виконання деяких лікувальних маніпуляцій. Обтирання водою з оцтом. Гірчичники. Припарки. Банки. Клізми. Газовідвідна трубка. Свічки. Інгаляції - Реферат


Реферат на тему:
Техніка виконання деяких лікувальних маніпуляцій. Обтирання водою з оцтом. Гірчичники. Припарки. Банки. Клізми. Газовідвідна трубка. Свічки. Інгаляції. Народні методи лікування
ОБТИРАННЯ ВОДОЮ З ОЦТОМ
Розчин столового оцту (2 - 3 столові ложки 4 - 6 % розчину оцтової кислоти на 0,5 л води) сприяє охолодженню. Його використовують для обтирання шкіри дитини під час високої температури тіла. Обтирання супроводжується незначним подразненням пгкіри, стимулює її видільну функцію. Процедуру повторюють доти, доки не знизиться температура тіла.
При головному болю у поєднанні з високою температурою тіла ефективні компреси з розчину оцту на лоб і скроні.
Розчин оцту у співвідношенні 1:2, 1:3, іноді 1:5 використовують для компресів, обгортання при головному болю, менінгіті, крупі, дифтерії, грижі, екземі, кровотечах з носа тощо.
У народній медицині оцет застосовують разом із лікарськими рослинами. В лікарських порадниках XVII -XVIII століть можна зустріти такі рекомендації: "Якщо болить голова, чорнобилю з коренем посікти дрібно і з оцтом варити дві години; мити голову у теплому відварі".
Діти легко переносять зовнішнє застосування оцту.
ГІРЧИЧНИКИ
Дія гірчичників грунтується на подразненні ефірною гірчичною олією рецепторів шкіри, що зумовлює приплив крові і сприяє розсмоктуванню запального процесу та зменшенню болю.
Гірчичники ставлять на ділянки спини, верхньої частини грудної клітки, на потилицю, кінцівки.
Гірчичники змочують у теплій воді (до 40 °С). Якщо вода надто гаряча, подразнювальна дія на шкіру ефірної гірчичної олії зменшується. Гірчичники прикладають не безпосередньо до шкіри (гірчицею вниз), а через чистий папір (але не газету), накривають рушником. Хворого укривають ковдрою.
Дитині першого року життя гірчичники кладуть до шкіри зворотним боком. Треба стежити за реакцією шкіри (кожні 2 -3 хв оглядати). Після появи стійкого почервоніння гірчичники знімають. Ватним тампоном, змоченим у теплій воді, змивають залишки гірчиці. Дитину одягають і вкутують ковдрою.
У разі потреби гірчичники можна зробити самому: 1 столову ложку сухої гірчиці змішати з 1 столовою ложкою пшеничного борошна або крохмалю, підливаючи гарячу воду, до одержання кашкоподібної маси. Через 30 хв кашку шаром завтовшки 0,5 см нанести на подвійний шар марлі або смужку іншої натуральної тканини, накрити другим таким самим шаром. Гірчичник накласти на шкіру. Дитину обгорнути рушником та ковдрою. Домашні гірчичники діють сильніше, ніж готові, а тому тримати їх треба не довше 5 - 7 хв.
Гірчичники належать до відтяжних засобів.
ПРИПАРКИ
Припарки - лікувальна процедура, що полягає у тривалому прикладанні до певної ділянки тіла нагрітої сипкої або кашкоподібної речовини.
Припарки з рослин використовують для лікування шкірних хвороб, запальних процесів у м'язах та суглобах, застудних захворювань верхніх дихальних шляхів тощо.
Припарки з насіння готують так: у 2 торбинки насипають приблизно однакову кількість насіння і опускають у киплячу воду на 1-3 хв. Торбинки по черзі накладають на ушкоджені ділянки шкіри (до охолодження). Загальна тривалість процедури 30 - 40 хв.
Якщо для припарок використовують траву, квітки, листки висушених рослин, їх добре подрібнюють, змішують з невеликою кількістю гарячої води або кип'ятять кілька хвилин. Гарячу "кашку" загортають у тканину і накладають на хворе місце, накривши зверху бавовняним рушником. Припарку тримають до охолодження. Процедуру повторюють кілька разів на добу.
Ефективнішим є використання для припарок свіжих рослин. їх обливають окропом і через кілька хвилин прикладають до ураженої ділянки.
Під дією припарок розширюються судини і діючі речовини, що входять до складу лікарських рослин, проникають крізь шкіру. Поліпшуються кровообіг і живлення прилеглих тканин, виводяться шкідливі продукти обміну речовин.
При хронічних захворюваннях внутрішніх органів (холецистит, гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки тощо) припарки накладають на відповідні зони Захар"їна - Геда. У поєднанні з внутрішнім введенням препаратів з лікарських рослин одержують стійкий терапевтичний ефект.
БАНКИ
Медичні банки можна ставити дітям віком після 3 років.
Банки виявляють сильний вплив на шкіру, сприяють розсмоктуванню вогнищ патологічного процесу та зменшенню болю.
Не можна ставити банки на ділянку серця, лопатки, хребетний стовп, ділянки шкіри з пігментацією.
Банки ставлять на спину, боки, крижі, під ключицями, на передню поверхню грудної клітки. Пораду щодо цього дасть лікар.
Перед процедурою шкіру змазують вазеліном. Це забезпечує краще прилягання банок та запобігає опікам. На тонку металеву паличку намотують вату, змочують квачик спиртом і запалюють. У суху банку на 1-2 с уводять палаючий квачик (не торкатися стінок банки) і міцно притискають банку до шкіри. Поставивши всі банки (від 3 до 7 на кожну половину грудної клітки), дитину накривають ковдрою.
Якщо банка накладена правильно, шкіра втягується в неї і стає яскраво-рожевою або багровою (темно-червоною або криваво-червоною). Тривалість процедури 10 - 20 хв.
Знімаючи банку, треба однією рукою трохи нахилити її вбік, а пальцем другої руки натиснути на шкіру біля краю з протилежного боку. Банка швидко відпаде. Шкіру обережно обтерти сухим рушником, хворого тепло вдягти і залишити у постелі, накривши ковдрою.
Банки протипоказані при кровотечах, туберкульозі, підвищеній чутливості шкіри та крихкості кровоносних судин, виснаженні хворого, гепатиті, у стані різкого загального збудження з судомою.
Ефективнішим є масаж банками: 1 або 2 банки через кожні 30-40 с переміщують на нове місце (в середньому на 1/2 внутрішнього діаметра банки). При цьому лікувальний вплив поширюється на всю оброблювану площу. Його рекомендують дітям старшого віку.
КЛІЗМИ
Основне призначення клізми - очищення кишечнику. За допомогою клізми механічно спорожнюють товсту кишку від скупчення калових мас, рефлекторно посилюють перистальтику товстої і тонкої кишок. Окрім того, за допомогою клізми можна вводити в організм живильні та лікарські речовини.
Клізми використовують при запорі, проносі, млявості перистальтики кишечнику, припливах крові до голови, дизентерії, холері, інтоксикаціях.
Після дефекації хворому часто ставлять ще одну невелику (50 мл) клізму з води температури 18 - 22 °С. Вода повинна всмоктатися кишечником. Під час високої температури тіла такі клізми виявляють відтяжну дію.
Для клізм використовують переварену воду температури 28 - 30 °С для дітей раннього віку та 23 - 35 °С для старших дітей. При спастичному запорі температуру води підвищують до 37 - 38 °С, оскільки під впливом тепла розслаблюються гладенькі м'язи кишок. При атонічному запорі, навпаки, температуру води знижують до 22 - 24 °С (і навіть до 20 °С), тому що прохолодна вода посилює тонус гладеньких м'язів і перистальтику товстої кишки.
Очисна клізма сприяєзвільненню товстої кишки від калових мас та газів. Для очисної клізми для новонароджених треба взяти 30 мл води, для дітей перших місяців життя - 60 мл, у віці від 3 до 6 міс - 90 - 100 мл, у віці до 1 року - 150 мл, 1 -2 років - 200 мл, від 2 до 6 років - 300 мл, від 6 до 9 років - 400 мл, від 10 до 14 років - 500 мл, після 14 років - до 1 л води.
Дітям віком до 5 років для клізм використовують грушу з м'яким наконечником. Дітям старшого віку очисну клізму роблять за допомогою кварти Есмарха, яку заповнюють 1 -3 склянками теплої води (26 - 33 °С). Така вода розріджує калові маси, сприяє перистальтиці
Loading...

 
 

Цікаве