WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Масаж. Народні методи лікування - Реферат

Масаж. Народні методи лікування - Реферат

проводять подушечками пальців, проте не треба сильно натискати на живіт. Для розтирання використовують прийоми накочування, ритмічного натискання за ходом товстої кишки.
У положенні дитини на боку, коли прямі м'язи живота досить розслаблені, можна провести поперечне розминання обома руками. Закінчують масаж коловим погладжуванням.
Масаж живота ефективний при запорі та болісному відходженні газів. У цьому разі рухи повинні бути повільними та плавними, з незначним посиленням тиску в лівій нижній частині живота. Розтирання виконують подушечками ледь зігнутих пальців. На завершення масажу повторюють погладжування.
Мал. 17. Зустрічне погладжування живота
Мал. 18. Погладжування спини
Масаж грудної клітки. Дитина лежить на спині. Починають з погладжування обома руками (долонями або тильними поверхнями пальців). Погладжують у напрямку від груднини за ходом великих грудних м'язів до пахвових лімфатичних вузлів. Від мечоподібного відростка груднини за ходом реберної дуги - до бічних поверхонь тулуба. Одночасно рухи руки спрямовують від середини груднини вгору та в боки до пахвових западин. Погладжування бічних поверхонь грудної клітки проводять у напрямку від груднини донизу та в бік пахвових ямок. Потім, обхопивши грудну клітку, швидкими рухами дуже обережно натискають на неї. Такий прийом вібраційного масажу рефлекторно зумовлює глибокий вдих. Вібраційний масаж трохи ускладнюють: легкі, ритмічні натискання пальцями на грудну клітку дитини роблять одночасно з рухом рук від середини до бічних поверхонь її. Не натискати сильно на ребра. Процедуру повторюють 3 - 4 рази. Закінчують масаж погладжуванням.
Масаж спини. Під час масажу спини дитина лежить на животі, руки трохи зігнуті в ліктьових суглобах. Верхню та середню ділянки спини рекомендують масажувати у напрямку до пахвових лімфатичних вузлів з відповідного боку. Поперекову та крижову ділянки спини масажують у напрямку до пахвинних лімфатичних вузлів (мал. 18, 19, 20).
Погладжують спину дитини від сідниць до голови тильним боком кисті, а у зворотному напрямку, від голови до сідниць, - долонею. Процедуру повторюють 4 - 5 разів. У віці до 1,5 - 2 міс, коли дитина ще нестабільно зберігає положення на животі, краще робити масаж однією правою рукою, а лівою притримувати ноги. Згодом погладжування можна буде робити обома руками. Після погладжування роблять
Використовують ще один прийом розтирання -"пиляння". Його ви-конують краєм кисті. Кисті ставлять долонями одна до одної на відстані 1-2 см. "Пиляють" у протилежних напрямках, пересуваючись по спині. Спину дитини масажують до незначного почервоніння, а потім переходять до розтирання сідниць. Поплескування сідниць проводять тильним боком зігнутих у кулак пальців. Рухи повинні бути ритмічними та швидкими. Цей прийом можна замінити пощипуванням. Поплескування забороняють робити в ділянці попереку (ділянка проекції нирок). Закінчують масаж по-гладжуванням.
Мал. 19. Розминання м'язів спини
Мал. 20. Розтирання спини тильним боком зігнутих пальців
Масаж сідничної та крижової ділянок проводять у положенні на животі. Під го-мілковостопні суглоби кладуть валик, під живіт можна покласти невелику подушку. Поверхневе погладжування роблять коловими рухами. Глибоке погладжування краще робити, починаючи від кульшових суглобів до середини міжсідничної складки, потім убоки, спрямовуючи рухи до пахвинних лімфатичних вузлів. Закінчують масаж погладжуванням.
Точковий масаж застосовують як метод рефлекторної терапії при спастичному паралічі (дитячий церебральний параліч, травми головного та спинного мозку тощо). Цей вид масажу використовують у разі зниження рефлекторної збудливості м'язів, що перебувають у спастичному стані, для одночасного зміцнення паретичних м'язів, поліпшення в них кровообігу, відновлення рухових функцій. Вибір точок для масажу залежить від того, яка група м'язів уражена.
Подушечкою І, II або НІ пальця виконують циркулярні рухи у відповідній точці. Спочатку ці рухи поверхневі, потім вони посилюються до появи у хворого особливих відчуттів (розпирання, тяжкості, відчуття проходження електричного струму, заніміння тощо). Після цього тиск послаблюють і переходять до поверхневих легких рухів.
Загальним називається такий масаж, коли масажують усе тіло. Дитина лежить на животі, руки вздовж тулуба. Масаж проводять у такому напрямку: спина та поперекова ділянка, шия, сідниці та тазостегнові суглоби, стегна, гомілки та підошви. Спочатку масажують повністю одну кінцівку, а потім - другу.
Дитина перевертається на спину, під колінні суглоби підкладають валик. Масаж по передній поверхні здійснюють у такій послідовності: стопа та гомілковостопний суглоб, гомілка та колінний суглоб, стегно спочатку однієї, потім другої кінцівки. Потім обробляють передню поверхню грудної клітки та верхні кінцівки: плечові суглоби, плечі, ліктьові суглоби та передпліччя, променевозап'ясткові суглоби та кисті разом із пальцями.
Загальний сеанс закінчують масажем ділянки живота. Після масажу рекомендують відпочинок протягом 15 - 30 хв.
Масаж протипоказаний: 1) при гострих захворюваннях, що супроводжуються високою температурою тіла; 2) при гострих запальних ураженнях шкіри, підшкірної основи, лімфатичних вузлів, м'язів, кісток; 3) при захворюваннях, що супроводжуються ламкістю та болісністю кісток, при рахіті у період розпалу; 4) при природжених вадах серця, що супроводжуються ціанозом, різних формах геморагічного діатезу, особливо при гемофілії; 5) при гострих нефриті, гепатиті та активних формах туберкульозу; 6) при великих грижах з випадінням органів черевної порожнини або схильності до защемлення.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве