WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Алергія. Народні методи лікування - Реферат

Алергія. Народні методи лікування - Реферат

г суміші залити 3 л води, кип'ятити 15 хв на малому вогні, процідити. Відвар додати до ванни.
У разі певної локалізації свербіння, зокрема в ділянці статевих органів та ануса, доцільно робити щоденно обмивання, приймати сидячі теплі ванни.
Посилення функції органів виділення сприяє звільненню організму від токсичних речовин, що спричинюють шкірні прояви алергії. Рекомендують щодня ставити очисні клізми. Домогтися посилення потовиділення можна за допомогою постільної парової ванни (25 хв). Очищенню організму сприяють також збуджувальні обгортання тіла, під час яких у дитини маюгь бути приємні відчуття (до потіння не доводити). Можна надягати на дитину довгу сорочку, змочену гарячим відваром трави гуньби сінної або вівсяної соломи. Тривалість процедури 30 - 40 хв.
Лікування анафілактичного шоку насамперед повинно бути спрямоване на усунення судинної недостатності. Негайно підшкірно вводять 0,3 - 0,5мл 0,1% розчину адреналіну (всмоктується препарат швидко). Припиняють введення препарату, що спричинии розвиток шоку. Накладають джгут вище від місця введення лікарського препарату, якщо його вводили у кінцівки. Якщо ж ліки вводили під лопатку, в сідницю чи іншу ділянку, де дмсгут застосувати неможливо, треба обколоти це місце 0,1% розчином адреналіну. Покласти дитину на тверду поверхню на бік для запобігання асфіксії блювотними масами або западанню язика. Підняти ніжний кінець ліжка, ноги. Обкласти дитину теплими грілками. Забезпечити прохідність дихаль-них шляхів, застосувати штучну вентиляцію легенів за методом рот до рота. За потреби зробити закритий масаж серця. Лікування проводиться лише в стаціонарі, проте транспортувати дитину можна лише після того, як вона буде виведена із загрозливого для життя стану.
Дуже важливо встановити причину алергії. Якщо виявлено, що алергеном є певний продукт харчування, його вилучають із раціону повністю. Коли без нього обійтися неможливо, то піддають кулінарній обробці для зменшення алергенних властивостей.
Не можна приймати повторно медикаменти, що спричинили алергічну реакцію, бо кожна наступна алергічна реакція має ще тяжчий перебіг.
Появі алергічного риніту сприяє пошкодження слизової оболонки носових ходів (дитина тре ніс). Навіть незначне порушення її цілості може призвести до інфікування та гнійного запалення. Тому під час догляду за хворим треба стежити за чистотою руїс, відновлювати прохідність носових ходів.
Для профілактики холодової алергії слід своєчасно лікувати гайморит, тонзиліт, холецистит, гельмінтоз, карієс зубів тощо. Дитину варто загартовувати. Загартовуванню сприяють водні процедури, зокрема контрастний душ. Температура води повинна коливатися від 39 - 38 до 25 °С. Поступово верхню її межу знижують до 37 - 36 °С, потім до 36 - 34 °С, а нижню - до 18 - 16 °С. Після кожної водної процедури дитину треба розтерти рушником до почервоніння шкіри. Холодної пори року дитину слід одягати з урахуванням погоди, а в морозні дні перед виходом на вулицю - змазати обличчя, шию, руки розтопленим гусячим жиром або смальцем. У гардеробі дитини не повинно бути речей із синтетичних тканин, особливо нижньої білизни, колготок, рукавичок.
Категорично заборонено робити щеплення в період активного прояву алергічних захворювань або реакцій.
Кімната, де живе дитина, має бути просторою, світлою, без килимів. У ній треба підтримувати ідеальну чистоту, регулярно проводити вологе прибирання. Якщо вдома тримають тварин, а дитина чутлива до їхньої шерсті або лупи, то їх не треба пускати в кімнату дитини. Не варто розводити й кімнатні квіти, до пилку яких у дитини алергія.
Для миття дитини не можна використовувати шампуні, високоякісні сорти мила. Краще користуватися дитячим милом, яке не містить домішок. Ясна річ, забороняють курити в квартирі, де живе дитина, а тим паче хвора на алергічні недуги.
Одним із профілактичних заходів щодо медикаментозної алергії є розумне (за показаннями) використання ліків під суворим наглядом фахівця.
Запорукою успішного лікування алергічних реакцій та запобігання їх появі є своєчасне лікування так званих супутніх захворювань.
Алергічні захворювання майже завжди є наслідком загального розладу організму. Отже, під час лікування треба: а) усунути дію алергену; б) вилікувати основне захворювання; в) провести санацію вогнищ хронічної інфекції.
Постійно загартовувати дитину.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...