WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бешиха. Народні методи лікування - Реферат

Бешиха. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Бешиха. Народні методи лікування
Бешиха - гостре інфекційне захворювання, що характеризується специфічним ураженням шкіри, рідко - слизових оболонок, загальною інтоксикацією та схильністю до рецидивів (повторна поява ознак хвороби).
Збудник бешихи - гемолітичний стрептокок. Інфекція передається через забруднені стрептококом руки, білизну, одяг. Можливий і повітряно-крапельний шлях передачі.
Розвитку хвороби сприяють переохолодження, перевтома, фізична та психічна травми.
Тривалість інкубаційного періоду становить від кількох годин до 3 -7 діб.
Хвороба починається з підвищення температури тіла до 39-40 °С. З'являються симптоми загальної інтоксикації: слабкість, головний біль, порушення сну, нудота, іноді блювання, марення, судоми, непритомність. Прискорюються пульс та дихання - відповідно до підвищення температури тіла. Червоніє і стає блискучою шкіра, вона часто набуває багряного кольору, болюча. Дитина скаржиться на відчуття печіння, біль, напруження. Іноді бешихове запалення переходить у стадію нагноєння і може спричинити сепсис.
Бешиха може мігрувати з одного місця на інше, уражає будь-яку ділянку шкіри, проте найчастіше локалізується на нижніх кінцівках, обличчі, голові.
Протягом кількох діб запалення збільшується, потім деякий час лишається незмінним, а через 8 - 10 діб, як правило, минає. На шкірі утворюються складки, вона злущується або з'являються абсцеси та фурункули.
У новонароджених бешиха уражує ділянку живота у вигляді пояса (від хребта до пупка на одній половині тіла). Перебігає часто без підвищення температури тіла. На шкірі виступають червоні дуже пекучі й сверблючі пухирці з рідким вмістом. Починається бешихове запалення у новонароджених нерідко з пупка.
При бешиховому запаленні нижніх кінцівок нерідко виникають болючі виразки, що погано гояться.
Лікування хворих на бешиху проводять в умовах інфекційної лікарні.
Призначають антибіотики протягом 7 - 10 діб. За поганої переносності їх застосовують менш ефективні препарати - фуразолідон, фурадонін, бісептол.
Народна медицина пропонує чимало засобів для поліпшення стану хворих на бешиху.
Пригнічує стрептокок водний екстракт коренів шоломниці байкальської: 1 столову ложку коренів залити 200 мл окропу, уварити на малому вогні до 100 мл. Приймати по 1 столовій ложці 3 - 4 рази на день. Дітям віком до 5 років дають по 1/2 - 1 чайній ложці 3 рази на день.
Протизапальну, антимікробну дію на стрептокок виявляють корені солодки голої:
1 десертну ложку залити 200 мл води, кип'ятити 15 хв на малому вогні, охолодити, процідити. Приймати по 1 -2 столові ложки 3 - 4 рази на день за 30 хв перед їдою. Дітям 1 -3 років дають по 1/2-1 чайній ложці 3 рази на день.
На гемолітичний стрептокок згубно діє екстракт кори барбарису звичайного: 15 г кори залити 200 мл води, випарити до 100 мл на малому вогні. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день. Дітям віком до 5 років дають по 1/2 - 1 чайній ложці
2 - 3 рази на день.
У разі вираженої інтоксикації організму під час бешихи рекомендують таку суміш:
Квіткові кошики
ромашки лікарської - 20 г
Листки подорожника великого - 20 г
Трава звіробою звичайного - 20 г
Трава м'яти перцевої - 20 г
Трава парила звичайного - 20 г
Корені солодки голої - 30 г
Насіння льону звичайного - 30 г
Дві столові ложки суміші залити 500 мл окропу, напарити у глиняному горщику під кришкою 3 - 4 год. Приймати по 30 - 70 мл через кожну годину протягом 2 - 3 Діб.
Для стимуляції захисних сил організму та зменшення запалення використовують настоянку свіжого кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат). Призначають по 10-15 крапель 3 рази на день з водою. Маленьким дітям давати з розрахунку по 1 краплі на рік життя 3 - 4 рази на день.
Під час бешихового запалення у дітей використовують листки підбілу звичайного та квіткові кошики ромашки лікарської у співвідношенні 1:1. Спорошковану суміш треба розмішати з медом та змазувати уражені місця. Всередину приймають по 1 чайній- 1 десертній ложці 3 рази на день. Можна робити компреси з розтертих листків підбілу звичайного.
Запалені місця змочують настоянкою квіткових кошиків арніки гірської (1:10) на 40 % спирті або змазують розчином йоду спиртовим, після чого присипають порошком кореня солодки голої. Маленьким дітям настоянку треба розвести водою у співвідношенні 1:3.
Прикладають кашку листків подорожника великого.
У Хмельницькій області для лікування бешихового запалення прикладають до ураженої ділянки натерту бузинову кору. У центральних областях України (Київська область) з цією метою її змішують з житнім борошном.
Для лікування бешихи беруть дворічні пагони бузини чорної, знімають з них ножем верхній шар кори. Зелений шар гілок бузини з камбієм обливають гарячим конопляним молочком і обережно на шматку чистої тканини прикладають до запалених місць. Якщо присохне, то жмутиком вати, змоченої тим самим молочком, легенько знімають і знову прикладають нову порцію пасти доти, поки не зникне запалення. Для приготування молочка треба розтерти сухе конопляне насіння, доливаючи потроху теплу воду.
Готують мазь із свіжої трави деревію звичайного та свіжого вершкового масла. Змазують уражені бешихою місця.
Прикладають суміш спорошкованої кори кореня шовковиці та козячого жиру, а також суміш порошку листків мирту та маслинової олії.
Бактерицидну, протизапальну та болезаспокійливу дію виявляють примочки з препаратів таких лікарських рослин:
а) настоянки нагідок лікарських (аптечний препарат). Беруть 1 столову ложку настоянки на склянку холодної перевареної води;
б) відвару кореневища з коренями родовика лікарського (1 столову ложку подрібненої сировини залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти до охолодження, процідити).
У разі флегмонозної бешихи (з гнійним запаленням підшкірної основи) рекомендують змазувати уражену ділянку та накладати компреси з настоянки плодів софори японської (1:5) на 50 % спирті етиловому (столову ложку настоянки на 100 мл перевареної води).
У народі до запалених місць прикладають суміш камфори з крейдою па червоному сукні.
Зберігся такий старовинний рецепт лікування бешихи: навесні набрати жаб'ячої ікри, розстелити її тонким шаром на чистій тканині, висушити у затінку. При бешиховому запаленні ікру треба розмочити в перевареній воді кімнатної температури, намазати на чисту ганчірку й прикладати до ділянки ураження на ніч. Після трьох таких процедур бешиха виліковується. Висушену ікру треба зберігати в сухому прохолодному місці не довше 6 міс.
Як присипку при бешиховому запаленні використовують рисову пудру, попіл трави золотушника звичайного, порошок трави гірчака почечуйного.
Фізіотерапевтичні процедури використовують як у гострий період, так і під час одужання.
У період підвищеної температури тіла накладають заспокійливі тричетвертинні обгортання (температура води 22 °С).Процедуру повторюють 6 - 8 разів поспіль до зниження температури тіла.
На запалені місця накладають компреси за такою методикою. Спочатку кладуть один шар льняного полотна, змоченого у воді температури 27 - 30 °С, потім - полотно, складене у 4 -б шарів і змочене водою температури 20 - 22 °С, а тоді - суху вовняну тканину. Компрес змінюють через 10-15 хв після нагрівання.
При бешисі не використовувати зігрівальні компреси.
Для профілактики бешихи треба уникати простуди, тримати в чистоті шкіру, зокрема рук, не давати дитині колупатися в носі.
Хвороба рецидивує звичайно на тому самому місці і має такий самий перебіг, як і первинний процес. На відміну від багатьох інших інфекційних захворювань, проти збудника бешихи не виробляється імунітет. Рецидиви хвороби найчастіше виникають у перші 3 -б міс, інтервали між ними становлять від кількох тижнів до 1,5 - 2 років.
Іноді хвороба ускладнюється гнійним отитом, ринітом, абсцесом підшкірної основи. Треба своєчасно лікувати хронічний тонзиліт, синусит, карієс, захворювання шкіри тощо.
Діти з рецидивуючою формою бешихи повинні бути на диспансерному спостереженні у інфекціоніста.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве